29 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/344/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судових засідань Фількорн В.В.,
за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
представника позивачів - ОСОБА_2,
представник відповідача не з'явився,
представник третьої особи не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2), ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_3) до Приватного нотаріуса Стойки Надії Михайлівни (АДРЕСА_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ - 14360570) про визнання протиправними дій та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі - позивачі) звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного нотаріуса Стойки Надії Михайлівни (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - третя особа), яким просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати проведену 26 жовтня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 листопада 2016 року, індексний номер 32209880, приватним нотаріусом Стойка Надією Михайлівною державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 17267172) Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на об'єкт житлової нерухомості - квартиру загальною площею 57,75 кв.м., житловою площею 43,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-9).
На обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили про незаконність вчиненої приватним нотаріусом Стойкою Надією Михайлівною реєстрації права власності на Квартиру за іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк», у зв'язку з чим просить суд визнати протиправною та скасувати таку реєстрацію.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повністю. На обґрунтування вимог позовної заяви представник позивача зазначив, що предметом спору є перевірка законності дій нотаріуса як суб'єкта публічно-правових відносин, наділеного владними управлінськими функціями.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не забезпечив явки свого уповноваженого представника, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча останнім вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду. Доказом про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання слугують наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.41-43, 49).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, натомість 25 травня 2018 року не електронну адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника останнього про розгляд справи в режимі відео конференції та у зв'язку з чим, просив відкласти розгляд справи.
Протокольною ухвалою суду від 29 травня 2018 року було залишено без розгляду заяву представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про розгляд справи у режимі відеоконференції у зв'язку з тим, що заява подана з пропущенням строку встановленого статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між позивачами та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» 08 серпня 2007 року було укладено договір іпотеки квартири (а.с.14-16), за умовами якого позивач на забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором від 03 серпня 2007 року передає зазначеному банку в іпотеку Квартиру (а.с.11-13).
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачам на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 28 квітня 2007 року, виданого на підставі розпорядження Чопського міського голови від 19 квітня 2007 року № 122, зареєстрованого в Ужгородському БТI за № 18706107, що підтверджується п. 33.3. Договору іпотеки (а.с.14-16).
Судом встановлено, що 18 січня 2018 року позивачами отримано претензію ПАТ КБ «ПриватБанк» від 26 грудня 2017 року про виселення з квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Претензія мотивована тим. що 26 жовтня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» отримав у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставні Договору іпотеки, реєстрація права власності ПАТ КБ «ПриватБанк» проведена приватним нотаріусом Тячівського нотаріального округу Стойка Надією Михайлівною на підставі застереження в договорі іпотеки, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.17, 18).
Дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо реєстрації за ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 є протиправними, оскілки при їх здійснені відповідних дій, відповідачем було порушено норми чинного законодавства України виходячи з наступного.
Реєстрація за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки здійснена за відсутності у приватного нотаріуса, як державного реєстратора доказів надсилання іпотекодержателем іпотекодавцям та боржнику вимоги про усунення порушень, отримання іпотекодавцями та боржником вказаної вимоги, а також доказів того, що завершився тридцятиденний строк з моменту отримання іпотекодавцями та боржником зазначеної вимоги.
Відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
При цьому, відповідно до п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання інотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.
Таким чином, для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем. окрім встановлення факту щодо переходу такого права до іпотекодержателя, з'ясуванню підлягають обставини, що підтверджують: 1) факт надсилання іпотекодержателем іпотекодавцеві вимоги про усунення порушень; 2) факт отримання іпотекодавцем вказаної вимоги; 3) доказів того, що завершився 30 - денний строк з моменту отримання іпотекодавцем зазначеної вимоги.
Суд звертає увагу, на той факт, що викладеними вище нормами Закону та Порядку передбачено вичерпний перелік документів, що підлягають поданню у разі проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що є нормою, яка носить імперативний характер.
Згідно постанови Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року за № 6-813 цс 15 під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей значеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, обов'язковою передумовою для прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» є отримання боржником та іпотекодавцями від іпотекодержателя письмової вимоги про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Відповідні вимоги інотекодавцями та боржником від ПАТ КБ «ПриватБанк» не отримувались, доказів вчинення таких дій у нотаріуса, як державного реєстратора, відсутні.
Відповідачем, як державним реєстратором, порушено хронологію подій, оскільки запис за № 17267172 про право власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ «ПриватБанк» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено 26 жовтня 2016 року о 19:45:52 за київським часом, хоча підставою внесення цього запису є рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32209880 від 03 листопада 2016 року о 18:37:08 за київським часом.
Тобто рішення про реєстрацію права власності було прийнято державним реєстратором на вісім днів пізніше, ніж було внесено в Реєстр сам запис про право власності.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що при проведення реєстрації права власності на нерухоме майно, державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.15 вищезазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 16 цього Закону; 6) надання витягів з державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
З огляду на вищевикладене, внесення відповідачем запису до Державного реєстру прав про право власності ПАТ КБ «ПриватБанк» на предмет іпотеки до прийняття рішення державного реєстратора про державну реєстрацію такого права суперечить встановленому законом порядку.
Згідно статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 25 квітня 2017 року по справі № 6-843цс17 позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій Держреєстратора, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку і недотриманням ним вимог Порядку, а саме: проведення державної реєстрації права власності на спірне майно за відсутності: завіреної в установленому порядку копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові; документа, що підтверджує її отримання інотекодавцем та боржником по кредитних зобов'язаннях; документа, що підтверджу завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником по кредитних зобов'язаннях зазначених вимог. Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, як Державного реєстратора - суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховною Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, позовні вимоги підтвердженні належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.241, ч.3 ст.243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2), ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_3) до Приватного нотаріуса Стойки Надії Михайлівни (АДРЕСА_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ - 14360570) про визнання протиправними дій та скасування рішення суб'єкта владних повноважень - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати проведену 26 жовтня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 листопада 2016 року, індексний номер 32209880, приватним нотаріусом Стойка Надією Михайлівною державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 17267172) Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на об'єкт житлової нерухомості - квартиру загальною площею 57,75 кв.м., житловою площею 43,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
3. Стягнути з приватного нотаріуса Стойки Надії Михайлівни (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотирьох гривень 80 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 29 травня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення було виготовлено та підписано 11 червня 2018 року, оскільки в період з 06 червня 2018 року по 08 червня 2018 року головуючий суддя перебував у відрядженні.
СуддяД.В. Іванчулинець