справа №813/376/18
з питань відстрочення та розстрочення виконання судового рішення
11 червня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотриману різницю, -
На розгляд суду надійшла заява, в якій заявник просить відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року у справі №813/376/18 - до 22.03.2019 року та розстрочити - до 01.01.2020 року. В обґрунтування заяви посилається на те, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою визначено порядок перерахунку і виплати пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тому числі і для колишніх працівників міліції з урахуванням розміру грошового забезпечення поліцейського, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». З огляду на наведені обставини, які вважає істотними, та приписи ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, просить задовольнити подану заяву.
Від позивача надійшло заперечення проти заяви відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, в якому з посиланням на рішення Конституційного Суду України та рішення Європейського суду з прав людини вказав, що невиплата заявником суми пенсії у повному обсязі через можливе відстрочення або розстрочення виконання рішення суду буде становити невиправдане втручання в його майнові права, передбачені ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та позбавить підвищених гарантій соціальної захищеності, законодавчо встановлених йому після звільнення з органів внутрішніх справ. Окрім того, зазначив, що у поданій заяві не наведено жодних визначених процесуальним законом підстав для розстрочення/відстрочення виконання судового рішення. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні заяви відповідача.
На підставі положень ч.9 ст.205, ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву у письмовому провадженні.
Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року у справі №813/376/18 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №91-00563 від 06.05.2017 року з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст.51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №91-00563 від 06.05.2017 року з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на вищевказане рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року повернуто скаржнику.
Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначено ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 цієї статті, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, єдиною правовою підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Втім, заявником не надано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим,
Поряд з цим, заявник не наводить жодних сприятливих обставин у фінансовому стані, котрі дають змогу вважати, що він в змозі буде сплачувати борг у випадку здійснення судом розстрочення/відстрочення виконання судового рішення. А покликання на постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» суд не враховує, оскільки вказаний нормативно-правовий акт прийнято після виникнення спірних правовідносин, відтак застосування такого порушуватиме конституційний принцип незворотності дії законів у часі.
Окрім того, як видно з резолютивної частини рішення суду від 22.03.2018 року у даній справі, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, що є немайновою вимогою зобов'язального характеру, тобто рішенням суду кошти не стягувалися, що також унеможливлює задоволення поданої відповідачем заяви.
Додатково слід зазначити, що за правилами ч.5 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення.
Натомість, заявник, серед іншого, просить розстрочити виконання рішення Львіського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року до 01.01.2020 року, тобто більше одного року з дня ухвалення рішення, що суперечить вищевказаним вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є правом суду і враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд приходить висновку, що у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відстрочення та розстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року у справі №813/376/18 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.243, 248, 250, 256, 293-295, 378 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відстрочення та розстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року у справі №813/376/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.