20 квітня 2018 року Справа № 808/2652/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н. В.,
за участю секретаря Фесик А.В.
представника позивача: Кравченко С.І.
представника відповідача: Хижняк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюс-Сервіс"
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроплюс-Сервіс" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005311401 від 25.04.2017 та податкове повідомлення-рішення №0005321401 від 25.04.2018 видані відповідачем на виконання висновків Акту перевірки №158/08-01-14-01/33471898 від 27.03.2017.
В обґрунтування позову зазначає, що не погоджується із висновками викладеними в Акті перевірки від 27.03.2017 (з урахуванням змін внесених ГУ ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду заперечень), а також з податковими повідомленнями - рішеннями від 25.04.2017 №0005311401 та від 25.04.2017 №0005321401. Висновки про відображення позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року по рядку 20.1 значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду, від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду у розмірі 209 023 грн., що на 69 136 грн. більше даного показника задекларованого в квітні 2015 року, є хибними, оскільки в Акті перевірки не в повному обсязі зазначені дані від'ємного значення податкових декларацій підприємства, а саме не враховано факти завищення платником податків податкових зобов'язань, що було пов'язано з арифметичними помилками. Таким чином, вважає, що фіскальний орган в порушення п.86.10 ст. 86 ПКУ ухилився від свого обов'язку враховувати дані, які свідчать на користь платника податків та безпідставно не врахував при визначенні від'ємного значення декларації з ПДВ за квітень 2015 року, вірні дані попередніх декларації платника податку, які він перевіряв під час документальної перевірки. Також не погоджується із встановленим порушенням щодо неправомірного використання позивачем податкової пільги у розмірі 236990 грн. внаслідок перерахування їх зі спеціального рахунку, відкритому позивачем в ЗВ ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК» та який має виключно цільовий характер на користь ТОВ «Київпромрегіон». На його думку в рамках перевірки податківцями не досліджено подальший рух повернутих ТОВ «Київпромрегіон» коштів на звичайний рахунок підприємства, і стверджувати, що кошти витрачені не за цільовим призначенням на сьогоднішній день жодних підстав немає. ТОВ «Київпромрегіон» самостійно вирішив повернути кошти, і повернув їх на поточний рахунок без отримання дозволу у ТОВ «Агроплюс-сервіс». Вплинути на дії свого контрагента підприємство позивача не мало змоги. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача заперечує проти позову з підстав, викладених у наданому письмовому відзиві на адміністративний позов (вх.№5952 від 21.02.2018). В обґрунтування відзиву посилається на висновки Акту перевірки ТОВ «Агроплюс-Сервіс» від 27.03.2017 №158/08-01-14-01/333471898, яким встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та перерахуванню на спеціальний рахунок на загальну суму 69136 грн.; неправомірне використання ТОВ «Агроплюс-Сервіс» податкової пільги у розмірі 942035,26 грн.; та несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість підприємства, що обрали Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства» за серпень 2016 року. Таким чином, вважає, що спірне рішення прийнято відповідачем правомірно.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом, у період з 28.02.2017 по 20.03.2017 року на підставі направлень від 28.02.2017 №№352, 349, 350, 351, наказу №350 від 16.02.2017 , №601 від 13.03.2017 згідно із вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Агроплюс-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2016 за результатами якої складено Акт від 27.03.2017 року №158/08-01-14-01/333471898 (далі - акт перевірки).
У висновках Акту перевірки, крім іншого, встановлено порушення вимог:
-п.200.1. ст.200, п.209.2, п.209.3 ст.209 Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 23.09.2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та перерахуванню на спеціальний рахунок на загальну суму 69 136 грн., у тому числі: за липень 2015 р. на суму 69 136 грн.;
-п.209.2 ст.209 Податкового Кодексу України та п. 3 Порядку акумулювання с/г підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженому постановою КМУ від 12.01.2011р. №11, а саме неправомірне використання ТОВ «Агроплюс-Сервіс» податкової пільги у розмірі 942 035,26 грн.
-п.203.1 ст.203 p. V Податкового Кодексу України, а саме несвоєчасне подання Податкової декларації з податку на додану вартість підприємства, що обрали «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства» за серпень 2016 року.
За результатом розгляду ГУ ДФС у Запорізькій області заперечень на Акт перевірки від 27.03.2017 року №158/08-01-14-01/333471898, відповіддю ГУ ДФС у Запорізькій області від 20.04.2017 №3847/10/08-01-14-01-12 змінено пункт перший виявлених порушень та викладено його в наступній редакції:
-п.200.1. ст.200, п.209.2, п.209.3 ст.209 Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 23.09.2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 :січня 2015 року №13), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та перерахуванню на спеціальний рахунок на загальну суму 161469 грн., у тому числі: в липні 2015 р. на суму 69 136 грн.; в грудні 2015 р. 92 333 грн.
На підставі Акту перевірки від 27.03.2017 року №158/08-01-14-01/333471898, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0005311401 від 25.04.2017, яким збільшено підприємству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 161469 грн. та 40367,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
-№0005321401 від 25.04.2017, яким застосовано до товариства штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 942035 грн. 26 коп.
ТОВ «Агроплюс-Сервіс» було подано скаргу на прийняті за актом перевірки податкові повідомлення-рішення.
Рішенням ДФС України від 31.07.2017 №16605/6/99-11-01-02-25 податкові повідомлення - рішення №0005311401 від 25.04.2017 та №0005321401 від 25.04.2017 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу та прийнятим на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що протягом перевіряємого періоду позивач був зареєстрований як сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. В періоді, який перевірявся здійснював облік та подавав декларації за операціями, що підлягають спеціальному режиму оподаткування.
Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» N 966 від 23.09.2014 затверджено крім іншого Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Відповідно до Порядку №966 від'ємне значення ПДВ, яке виникло в податкових періодах до 01.02.2015, у підприємств, що заповнюють декларації «0121» - «0123» (спеціальної) не відображаються в додатку 2, на підставі якого заповнюється розділ IV нової форми Декларації, тобто показники розділу IV не заповнюються.
Відповідно до Порядку №966 сільгосппідприємства які мають залишок від'ємного значення ПДВ в попередньому звітному періоді та право на використання його для зменшення зобов'язань поточного звітного періоду, повинно відобразити його у рядку 24 - від'ємне значення попередніх податкових періодів.
У п.п.7 п.5 розділу V Порядку №966 визначено, що до рядку 20.1 «спец режимної» декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за січень цього року (IV квартал 2014 року).
Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пп. 209.1, 209.2 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Механізм акумуляції сум ПДВ на спеціальних рахунках, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського виробника, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11 якою затверджено Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - Порядок №11).
Відповідно до п.2 Порядку №11 сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) в порядку, визначеному Національним банком, за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування
Згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку №11 сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг), перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунку на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Податкового кодексу України для перерахування суми ПДВ до державного бюджету (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації). Відповідно до п.4 Порядку №11, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, а починаючи з 1 січня 2017 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.
У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.
Тобто, у випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для інших виробничих цілей, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції.
Згідно з п.209.15.1 п. 209.15 Податкового кодексу України для цілей цієї статті застосовуються такі терміни, зокрема, виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:
а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.
У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання;
б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:
сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;
пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД); зберігання сільськогосподарської продукції;
вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;
отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);
отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);
знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;
експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;
розділ м'яса для товарної кондиції.
Згідно з п. 123.2 ст.123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.
Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Так, перевіркою правильності заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено, що різницею між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в квітні 2015 року є від'ємне значення у розмірі 139 887 грн., яке ТОВ «Агроплюс- Сервіс» відобразило по рядку 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» декларації, поданій до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення у Заводському районі м. Запоріжжя) 20.05.2015 за реєстраційним номером 9101229860.
Перевіркою показників, відображених в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер 9128283761 від 19.06.2015), встановлено, що по рядку 20.1 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» ТОВ «Агроплюс- Сервіс» відобразило від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду у розмірі 209 023 грн., що на 69 136 грн. більше даного показника, задекларованого в квітні 2015 року.
Дана арифметична помилка вплинула на позитивне значення, розраховане підприємством згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в липні 2015 року та відображене по рядку 25.2 «Сума податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок» декларації (від 20.08.2015 №9175573219), внаслідок чого зроблений висновок, що ТОВ «Агроплюс-Сервіс» в результаті відображення невірного показника в рядку 20.1 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» податкової декларації з податку на додану вартість підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, за травень 2015 року (реєстраційний № 9128283761 від 19.06.2015), занижено податок на додану вартість за липень 2015 року на суму 69 136 грн.
Однак, як свідчать надані документи, що ТОВ Агроплюс-Сервіс»:
-в декларації за грудень 2014 року відобразило від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду в розмірі 0 грн., що на 15354 грн. менше даного показника в декларації за листопад 2014 року (15354 грн.);
-в декларації за січень 2015 року відобразило від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду в розмірі 0 грн., що на 55533грн. менше даного показника в декларації за грудень 2014 року (55533 грн.), а з урахуванням арифметичної помилки в декларації за листопад 2014 року менше реальної суми від'ємного значення попередніх періодів, що включається до складу податкового кредиту за січень 2015 року на 70887грн. (55533грн.+15354грн.);
-в декларації за лютий 2015 року неправильно відобразило:
-позитивне значення різниці між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту поточного періоду, а саме в рядку декларації 18 зазначається сума 15833грн., хоча має бути сума 12992 грн. (15833-2841), тобто сума завищена на 2841 грн.;
-від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду, а саме в розмірі 14663 грн., що з урахуванням арифметичної помилку в попередніх деклараціях за листопад 2014 - січень 2015 року менше реальної суми від'ємного значення попередніх періодів, що включається до складу податкового кредиту на 70887грн. (55533грн.+15354грн.), а сама сума такого від'ємного значення має складати 85550грн.
Зазначені декларації повинні були бути враховані фіскальним органом.
В результаті за підсумками звітного періоду підприємство мало від'ємне значення, що переноситься до податкового кредиту наступних звітних періодів в сумі 72558грн.
Тобто, в результаті арифметичних помилок підприємство мало від'ємне значення в сумі 72558 грн., яке мало додатково відобразити їх в лютому та березні 2015 року.
Таким чином, при врахуванні правильних показників попередніх декларацій, від'ємне значення податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року мало становити 212445,0 грн., яку підприємство мало перенести в р.20.1 декларації за травень 2015р. Зазначена сума навіть перевищує на 3422 грн. фактичну суму від'ємного значення попереднього періоду відображену ТОВ «Агрполюс-Сервіс» в декларації з ПДВ за квітень 2015 році.
Щодо виявленого порушення, яке полягає у перерахуванні грошових коштів у розмірі 236990 грн. зі спеціального рахунку, відкритому товариством в ЗВ ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК», та який має виключно цільовий характер, суд погоджується з позицією відповідача.
Так, згідно з наданими до перевірки документами встановлено, що ТОВ «Агроплюс- Сервіс» (Покупець), відповідно до умов договору від 16.11.2015 №16/11-2015, укладеного з ТОВ «Київпромрегіон» (Постачальник), зі спеціального рахунку, відкритого сільськогосподарським підприємством в ЗВ ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК», сплатило 19.11.2015, 09.12.2015, 10.12.2015, 11.12.2015 постачальнику аванс у загальній сумі 236 990,00 грн. Цими ж датами грошові кошти у повному обсязі були повернуті ТОВ «Київпромрегіон» вже на поточний розрахунковий рахунок, відкритий ТОВ «Агроплюс-Сервіс» у відділенні ПАТ «КРЕДОБАНК».
В податковому обліку з податку на додану вартість дані операції не відображені (податкові накладні та розрахунки коригування до них не складалися, в ЄРПН не зареєстровані).
Матеріалами справи підтверджено здійснення перерахування грошових коштів у розмірі 236 990 грн. зі спеціального рахунку, відкритому товариством в ЗВ ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК», та який має виключно цільовий характер, ТОВ «Київпромрегіон» - підприємству, яке повернуло грошові кошти на поточний рахунок ТОВ «Агроплюс-Сервіс».
Таким чином, сума ПДВ в розмірі 236 990 грн. нарахована ТОВ "Агроплюс -Сервіс" на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів, яка не була сплачена в бюджет, а була перерахована на спеціальний рахунок, згідно із спеціальним режимом оподаткування, підприємством використана не на виробничі цілі, тобто використана не за цільовим призначенням.
Також, ТОВ «Агроплюс-Сервіс» (Покупець), відповідно до умов договору від 28.12.2015 №28/12, укладеного ним з ТОВ «Лендхіл» (Постачальник), зі спеціального рахунку, відкритому сільськогосподарським підприємством в ЗВ ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК», в грудні 2015 року - січні 2016 року сплатило постачальнику аванс у розмірі 705 045,26грн.
Умови договору від 28.12.2015 №28/12 щодо постачання ЗЗР ТОВ «Лендхіл» виконані не були, грошові кошти, отримані як передплата у повному обсязі повернуті в квітні 2016 року на, поточний розрахунковий рахунок, відкритий ТОВ «Агроплюс-Сервіс» у відділенні ПАТ «КРЕДОБАНК».
Відповідно до даних бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Лендхіл» станом на 31.12.2016 за договором постачання ЗЗР від 28.12.2015 №28/12 обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 1 884,73 грн.
Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Агроплюс-Сервіс» на порушення вимог п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України та п.3 Порядку №11, здійснило перерахування грошових коштів у розмірі 705 045,26 грн. зі спеціального рахунку, відкритого товариством в ЗВ ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК», та який має виключно цільовий характер, ТОВ «Лендхіл» - підприємству, яке повернуло грошові кошти на поточний рахунок ТОВ «Агроплюс-Сервіс».
Однак, суд не погоджується із таким висновком, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи за 2014 рік підприємство мало сплатити на спеціальний рахунок загальну суму 754250 грн., а переказало 776200 грн., тобто переплатило 21950 грн. За даними обліку ДФС на 01.01.2015 по коду 75 14010160 60 «суми ПДВ залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст. 209 Податкового кодексу України обліковується переплата в розмірі 37588 грн. Згідно акту перевірки суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст.209 Податкового кодексу України, за звітний період січень-жовтень 2015 року склала 1529417 грн., ця сума мала бути перерахована на спеціальний рахунок за період січень-листопад 2015 року до 30.11.2015 року. За цей період позивач переказав на спеціальний рахунок кошти на суму 1676100 грн. Тобто станом на листопад 2015 року підприємство мало переплату в розмірі 184271грн. (37588грн. - 1529417грн.+1676100грн.), які є власними коштами підприємства і не мають цільовий характер.
За таких підстав твердження відповідача, що підприємство у листопаді 2015 року сплатило ТОВ «Київпромрегіон» зі спецрахунка 83590 грн. за добрива, які потім було повернуто на звичайний рахунок ТОВ «Агроплюс-сервіс», що подається як нецільове використання коштів, є хибним.
Також, перевіркою встановлені фінансово-господарські відносини між ТОВ «Агроплюс-Сервіс» та ТОВ «Лендхіл», зокрема, на підставі укладеного договору постачання від 28.12.2015 за №28/12.
ТОВ «Агроплюс-Сервіс» на виконання умов зазначеного договору, починаючи з 29.12.2015 в рахунок майбутніх поставок засобів захисту рослин здійснювались авансові платежі на загальну суму 817 345, 26 грн.
Під час перевірки встановлено віднесення до складу податкового кредиту за грудень 2015 року (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) реєстраційний №9273315506 від 18.01.2016) суми ПДВ у розмірі 92 333,33 грн. на підставі податкової накладної ТОВ «Лендхіл» від 28.12.2015 №211, яка зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних 11.01.2016 за №9269562818 з номенклатурою товару «гербіциди в асортименті».
За договором постачання ЗЗР від 28.12.2015 за №28/12, станом на 28.12.2015 року відповідно до даних бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Лендхіл» дебіторська чи кредиторська заборгованості відсутні. Перший платіж був здійснений 29.12.2015.
За твердженням відповідача постачання товарів протягом періоду з 28.12.2015 по 31.12.2016 взагалі не відбулось.
Проте, як свідчать матеріали справи, під час складання платіжних документів контрагент позивача помилково вказав неправильне призначення платежу, яке й відобразилось у виписці банку. Але ТОВ «Лендхіл» надав листи з уточненням призначення платежу, а саме: лист № 12/04-1 від 12.04.2016 на суму 500 000,00грн., № 20/04-1 від 20.04.2016 на суму 29 900,00грн., № 21/04-2 від 21.04.2016 на суму 100,00грн., № 25/04-1 від 25.04.2016 на суму 60 000,00грн., № 26/04-1 від 26.04.2016 на суму 5 000,00грн., № 29/04-2 від 29.04.2016 на суму 40 000,00грн., №10/05-3 від 10.05.2016 на суму 4 500,00грн.,№ 11/05-1 від 11.05.2016 на суму 9 300,00грн., № 31/05-1 від 31.05.2016 на суму 7 320,00грн., № 03/06-2 від 03.06.2016 на суму 7 000,00грн., № 07/06-1 від 07.06.2016 на суму 15 200,00грн., № 08/06-4 від 08.06.2016 на суму 15 510,00грн. в яких зазначається, що грошові кошти були переказані на рахунок ТОВ «Агроплюс-Сервіс» не у зв'язку з невиконанням постачання товару (які на сьогоднішній день поставлені в адресу), а по іншому Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1/16 від 12.04.2016, який в свою чергу досліджувався в ході перевірки.
За таких обставин суд не бере до уваги такі посилання відповідача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, щодо порушення позивачем п. 209.2 ст. 209 Податкового Кодексу України та п.3 Порядку №11 щодо перерахування грошових коштів у розмірі 236 990 грн. зі спеціального рахунку, який має виключно цільовий характер, а тому вимоги позивача в цій частині є необгрунтованими, тоді як в іншій частині висновки акту є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення № 0005321401 від 25 квітня 2017 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 705 045 грн. 26 коп. та податкове повідомлення-рішення № 000531401 від 25 квітня 2017 року повністю, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення № 0005321401 від 25 квітня 2017 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 705 045 грн. 26 коп. та податкове повідомлення-рішення № 000531401 від 25 квітня 2017 року повністю.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюс-Сервіс" (місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, б. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33471898) судові витрати у розмірі 13 603 грн. 16 коп.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 27.04.2018.
Суддя Н.В. Стрельнікова