Справа № 283/411/18
Провадження №2/283/322/2018
08 червня 2018 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Даниленко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна та Малинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в якому просить визнати виконавчий напис № 9162 вчинений 21.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що судом вже двічі розглядалось питання про стягнення з неї заборгованості за тим договором, за яким вчинено виконавчий напис. Суд виніс судовий наказ та рішення, якими встановив розмір заборгованості, але не дивлячись на це, нотаріус вчиняє виконавчий напис, яким встановлює значно більшу суму заборгованості. Крім того цю заборгованість нотаріус стягує за період з 02.10.2008 року по 07.07.2017 року, що виходить за межі строку вимоги.
Позивач позов підтримала, про що надала суду відповідну заяву.
Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з?явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову. В запереченні представник відповідача вказав, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з дотриманням всіх норм законодавства, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Від приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни також надійшло заперечення в якому вона вказала, що виконавчий напис вчинений з дотриманням вимог законодавства, а тому позов не підлягає задоволенню.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.09.2017 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна вчинила виконавчий напис № 9162 за яким з позивача повинні бути стягнуті кошти в розмірі 54029 гривень 74 копійки, а саме: (а.с. 11):
- залишок заборгованості по відсотках в розмірі 3030 гривень 76 копійок;
- комісія в розмірі 2097 гривень 93 копійки;
- пеня в розмірі 43471 гривня 06 копійок;
- штраф в розмірі 2429 гривень 99 копійок;
- витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 3000 гривень.
При з'ясуванні питання на підставі яких документів був вчинений виконавчий напис було встановлено, що нотаріусу була надана анкета-заява № ZRRWNN00000007 ОСОБА_1 про надання їй кредиту в розмірі 25000 гривень на період з 02.10.2008 року по 02.10.2013 року (а.с. 15-16) та розрахунок заборгованості (а.с. 13-14). З даної заяви неможливо встановити всі умови надання кредиту, зокрема розмір пені, яку нотаріус зазначила в розмірі 43471 гривня 06 копійок.
Також зі змісту анкети-заяви вбачається, що кредит надавався на період з 02.10.2008 року по 02.10.2013 року. Отже у банку з 02.10.2013 року виникло право вимоги. Однак на час вчинення виконавчого напису пройшло більше 3 років. Відповідно до абзацу третього підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Аналогічні положення містяться і в ст. 88 ЗУ «Про нотаріат». Таким чином нотаріус порушила умови вчинення виконавчого напису.
Крім того суд двічі вирішував питання про стягнення з позивача заборгованості по кредиту, виносячи судовий наказ (а.с. 17) та рішення (а.с. 20-21). За судовим наказом розмір заборгованості позивача за кредитом становив 34940 гривень 43 копійки, а за рішенням - 25501 гривня 69 копійок. Не дивлячись на це, банк звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, повторно стягуючи заборгованість та ще за межами строку вимоги.
З наданих суду документів вбачається, що між позивачем та відповідачем існує спір про право.
За таких обставин суд визнає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 217-273 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мінюсту № 296/5 від 22.02.2012 року, постановою КМ України від 29.06.1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»,-
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис № 9162 вчинений 21.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, за яким пропонується стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, кошти в розмірі 54029 гривень 74 копійки, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на сплату судового збору в розмірі 704 гривні 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: А. О. Тимошенко