Справа №127/14155/18
Провадження №1-кс/127/7188/18
11 червня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, розлученого, уродженця м. Тульчин, Тульчинського району Вінницької області, працюючого на посаді начальника обласного бюро судово-медичної експертизи, освіта вища, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Старший слідчий Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , 09.06.2018 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають матеріали кримінального провадження № 42018020110000026 від 16.02.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, за заявами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про систематичне вимагання та отримання неправомірної вигоди керівником Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до рішення Вінницької обласної ради № 155 від 30.06.2016 «Про трудові відносини з керівниками обласних комунальних підприємств, установ, закладів - об'єктів спільної власності територіальних громад Вінницької області» шляхом укладення контракту строком на три роки призначений на посаду начальника обласного бюро судово-медичної експертизи (далі по тексту ОБСМЕ), що згідно Статуту затвердженого рішенням сесії Вінницької обласної ради 7 скликання № 210 від 02.12.2016 є закладом охорони здоров'я - установою, яка перебуває у спільній комунальній власності територіальних громад Вінницької області, управління якою здійснює Вінницька обласна Рада, та являється бюджетною установою, фінансування якої проводиться з обласного бюджету, передбачених для виконання завдань ОБСМЕ, та інших джерел, незаборонених законодавством.
Відповідно до наказу начальника ОБСМЕ ОСОБА_4 № 135 від 07.07.2016 ОСОБА_4 приступив до виконання обов'язків начальника ОБСМЕ на умовах укладення контракту строком на три роки.
Відповідно до п. 2.1 контракту з керівником закладу охорони здоров'я - об'єктом спільної власності територіальних громад Вінницької області від 30.06.2016 ОСОБА_4 як начальник ОБСМЕ здійснює поточне (оперативне) керівництво закладом, організовує його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання закладом завдань, передбачених законодавством, статутом закладу і контрактом.
Відповідно до п. 2.2. контракту на ОСОБА_4 як начальника ОБСМЕ покладено обов'язки: організовувати роботу закладу щодо підвищення кваліфікації спеціалістів охорони здоров'я, здатних надавати висококваліфіковану медичну допомогу пацієнтам, які її потребують, здійснюючи при цьому свою професійну діяльність на демократичних і гуманістичних засадах, бути конкурентоздатним на національному, європейському та міжнародному ринках праці відповідно до статуту; забезпечувати раціональний добір кадрів, створювати умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників згідно із затвердженим в установленому порядку штатним розписом; подавати в установленому порядку уповноваженому Органом управління майном - управлінню спільної комунальної власності територіальних громад області фінансову та іншу звітність закладу; забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за закладом майна з метою належного виконання покладених завдань, задоволення соціально-побутових потреб працівників закладу; вживати заходів для ефективного використання за призначенням, збереження та відновлення закріплених за закладом на праві оперативного управління основних засобів; забезпечувати дотримання у закладі вимог законодавства про охорону праці, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил, створення належних умов праці; забезпечувати раціональне та ефективне цільове використання бюджетних коштів, що передбачені для утримання закладу та надання послу і відповідного профілю; вживати заходів до своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць та недопущення утворення заборгованості; забезпечувати своєчасну та в повному обсязі сплату передбачених законодавством податків, зборів та інших обов'язкових платежів; забезпечувати виконання, планових показників діяльності закладу за наявності таких; забезпечувати належне здійснення діяльності закладу в частині організації лікувально-діагностичного процесу; призначати на посаду та звільняти з посад працівників закладу; забезпечувати проведення колективних переговорів, укладення колективного договору в порядку, визначеному Законом України „Про колективні договори і угоди”, виконання його вимог; вживати заходів до створення у кожному структурному підрозділі на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативно-правових актів і нормативних документів, а також забезпечувати додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці; забезпечувати дотримання працівниками правил внутрішньою трудового розпорядку; своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-правові розпорядчі акти Органу управління майном, видані відповідно до законодавства; затверджувати посадові інструкції працівників закладу; інформувати орган управління майном про участь закладу у судових процесах з фінансових та майнових питань.
Також, відповідно до пункту 2.4 Контракту ОСОБА_4 як начальник ОБСМЕ має право: діяти від імені закладу представляти його інтереси на підприємствах, в установах та організаціях: укладати від імені закладу правочини відповідно до законодавства; відкривати рахунки в органах казначейства; розпоряджатися коштами закладу в межах обсягів та у порядку, визначеному законодавством; застосовувати заходи заохочення та накладати на працівників дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства; видавати у межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників закладу; визначати розмір заробітної плати працівників відповідно до законодавства у межах бюджетних асигнувань згідно із затвердженим штатним розписом; вирішувати інші питання, що згідно із законодавством, актами Органу управління майном, статутом закладу і цим контрактом належать до компетенції керівника; представляти інтереси закладу у судових органах відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 3.4. Статуту ОБСМЕ начальник ОБСМЕ: діє без довіреності від імені ОБСМЕ, представляє його інтереси в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та інших організація в тому числі у відносинах з юридичними та фізичними особами; вирішує питання діяльності ОБСМЕ у межах та у визначеному законодавством і Статутом порядку; розпоряджається коштами та майном відповідно до законодавства та цього Статуту; укладає договори видає довіреності, відкриває рахунки в органах державної казначейської служби, в установах банків в установленому порядку; у межах компетенції видає накази, дає вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників ОБСМЕ; визначає організаційну структуру ОБСМЕ, формує штатний розпис та подає їх на затвердження згідно з чинним законодавством; затверджує положення про структурні підрозділи ОБСМЕ; призначає на посади та звільняє керівників структурних підрозділів та інших працівників ОБСМЕ; встановлює працівникам розміри премій, винагород, надбавок і доплат на передбачених колективним договором та законодавством умовах; укладає колективний договір; забезпечує підбір, розстановку підвищення кваліфікації і виховання кадрів, поліпшення умов праці і відпочинку працівників ОБСМЕ.
Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді начальника обласного бюро судово-медичної експертизи був наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями. Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 являється посадовою особою юридичної особи публічного права на, яку поширюється дія даного Закону та відповідно до ст. 22 вказаного Закону забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Так, в період притягнення до кримінальної відповідальності по кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке на даний час перебуває на розгляді у Вінницькому міському суді, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин.
Так, ОСОБА_4 , являючись службовою особою, в супереч інтересам служби, маючи умисел на незаконне отримання неправомірної вигоди, діючи умисно з корисливих мотивів, близько 11.30 год. 04.06.2018 перебуваючи в своєму службовому кабінеті розташованому на другому поверсі ОБСМЕ, за адресою м. Вінниця, вул. Г. Успенського, 83, в ході спілкування зі своєю підлеглою медичною сестрою - ОСОБА_9 , висловив останній вимогу у наданні неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США за не звільнення її з займаної посади.
В подальшому близько 12.45 год. 08.06.2018 перебуваючи в своєму службовому кабінеті розташованому на другому поверсі ОБСМЕ, за адресою м. Вінниця, вул. Г.Успенського, 83, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_9 , яка діяла під контролем працівників УЗЕ у Вінницькій області ДЗЕ НП України, раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом на 08.06.2018 еквівалентно 13085,84 грн.
За підозрою у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, безпосередньо після скоєння даного злочину в порядку ст. 208 КПК України о 12.50 год. 08.06.2018 затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.05.2017 на розгляді у Вінницькому суді перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
ОСОБА_4 09.06.2018 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди службовою особою, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене повторно.
Вина в інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: заявами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; протоколами допиту в потерпілої ОСОБА_9 ; протоколами огляду місця події - службового кабінету; протоколами обшуку приміщення ОБСМЕ та іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі та згідно ч. 3 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.
Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочин та ризиків визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що у ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення під час того, як відносно нього на розгляді у Вінницькому міському суді Вінницької області перебуває обвинувальний акт за скоєння аналогічного злочину, що свідчить, що перебуваючи на іншому більш м'якому запобіжному заході останній продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення аналогічного характеру, а також підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, дають підстави слідству вважати, що останній усвідомлюючи можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому наявні ризики відповідно до п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Більше того, на даний час по кримінальному провадженні допитано та проводяться допити в якості свідків працівників ОБСМЕ, в той же час саме до компетенції ОСОБА_4 відносяться питання призначення на посаду та звільнення з посад працівників закладу, застосовування заходів заохочення та накладення на працівників дисциплінарних стягнень, тощо. Що дає підстави слідству вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на іншому більш м'якому запобіжному заході зможе здійснювати тиск на свідків, які під страхом бути звільненими зможуть відмовитись від дачі показань, чи змінити їх як під час досудового розслідування так і в ході судового слідства, а також перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином тому наявні ризики відповідно до п. 3та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на підлеглих осіб, тощо.
Оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 скоєний без застосування насильства відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України зобов'язаний визначити розмір застави. В той же час, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, вважаю, що такий запобіжний захід як застава в розмірах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, також не забезпечить належної поведінки підозрюваного, що відповідно не сприятиме забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник просили відмовити в обранні запобіжного заходу, у зв'язку з недоведеністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 420180201100000026, оглянувши матеріали негласних слідчих розшукових дій, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 16.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420180201100000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
09.06.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - обґрунтована.
У відповідності з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Під час розгляду даного клопотання судом було з'ясовано, що ОСОБА_4 , має постійне місце реєстрації, розлучений та у зв"язку із сімейним становищем має намір винаймати тимчасове житло.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів, а також той факт, що відносно нього на розгляді у Вінницькому міському суді Вінницької області перебуває обвинувальний акт за скоєння аналогічного злочину, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».
При визначенні застави судом було враховано матеріальне становище підозрюваного, сума отриманої ним неправомірної вигоди, а також те, що підозрюваний перебуває на лікуванні у відділенні КЗ «ВРЦСП» для хворих з порушенням ритму серця та в подальшому потребує госпіталізації та лікування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 12 години 50 хвилин 06 серпня 2018 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 06 серпня 2018 року.
Одночасно визначити розмір застави в сумі 52860 (п"ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_9 , здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладеного на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя