Справа №127/2052/18
Провадження № 2/127/367/18
05.06.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Бойко В.М.
при секретарі: Ревтюх О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю тертбої особи, на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3, про визначення розміру часток земельної ділянки, суд, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся позивач з вимогами визначити, що розмір часток співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1. зареєстровану за ними на праві спільної сумісної власності в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2/590-а на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішень Вінницької міської ради від 26.12.2003 року за № 549 із зазначенням ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як співвласників земельної ділянки, становлять по 1/3 ідеальній частці кожного із вказаних співвласників.
Позовні вимоги аргументовані тим, що позивач по справі ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Першою вінницькою державною нотаріальною конторою 05.07.2011 року за реєстровим № 3-1752, є власниками по 1/3 частин кожен житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Інша 1/3 частки права власності на даний житловий будинок згідно вказаного свідоцтва належала ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач вказує, що в даний час домоволодіння по АДРЕСА_1 є обєктом спільної власності його та відповідача ОСОБА_2 так позивачу належить 1/3 частина, а відповідачу 2/3 частини, право власності зареєстровано у визначеному законом порядку (Свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.07.2011 року та Договору розподілу спадкового майна від 16.08.2018 року).
Позивач вказує, що хоча рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.01.2017 року частку співласника ОСОБА_6 у спільній сумісній власності на земельну ділянку було визначено, частки кожного з інших співвласників залишаються невизначеними, томупозивач не може в повній мірі реалізувати своє право власності на належну йому частину земельної ділянки. Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі позов підтримує в повному обсязі, судовий збір просив суд залишити за позивачем.
Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі позов підтримують в повному обсязі, судовий збір просив суд залишити за позивачем.
Відповідач ОСОБА_4 в судов засідання не зявилась з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялалсь завчасно та належним чином.
Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Другою вінницькою державною нотаріальною конторою 08.05.2007 року за реєстровим № 1-509, позивачу належить 1/3 частин житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. ( а. с.8-10,12,)
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Першою вінницькою державною нотаріальною конторою 05.07.2011 року за реєстровим № 3-1752, сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками по 1/3 частці кожен у житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, відповідач ОСОБА_2 успадкувал після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ще 1/2 частину даного домоволодіння відповідно до Договору про розподіл спадкового майна, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу 16.08.2012 року за реєстровим № 1930. (а.с.12,13,)
Судом встановлено, що в державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішень Вінницької міської ради від 26.12.2003 року за № 549 на ім'я ОСОБА_6, не визначено частки співвласників земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.6)
Судом встановлено, що користування вказаною вище земельною ділянкою здійснюється на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішень Вінницької міської ради від 26.12.2003 року за № 549 та від 25.11.2004 року за № 2/590-а на ім'я ОСОБА_6 із зазначенням ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як співвласників земельної ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6, актовий запис про смерть №1776 від 13.07.2010року в Відділі РАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть сер.НОМЕР_3 (а.с.18).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2017 року, яке набрало законної сили, визначено на праві власності 1/3 частки померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 в праві спільної сумісної власності на земельну діляну площею 0,1000 га, кадастровий НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно свідоцтва про права на спадщину за законом, посвідченого Першою вінницькою державною нотаріальною конторою 10.01.2018 року за реєстровим № 2-38, сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також ОСОБА_5, успадкували на праві власності у рівних частках (по 1/3 частки кожний) спадкове майно після смерті ОСОБА_6, яка складається з 1/3 частки земельної ділянки площею 01,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть сер. НОМЕР_4 від 14.11.2011 року, видним виконавчим комітетом Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, актовий запис про смерть №30. (а.с. 19)
З метою повного та об'єктивного розгляду судом досліджувались матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Судом встановлено, що сторони спору є спадкоємцями ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Ч.1 ст. 316 ЦК України встановлено, що - правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Ч.1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Ч.1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ч1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ст. ст. 355, 356,358, 319 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше 5 (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них на праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.
Ч.2 ст. 358 ЦК України встановлено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю.
Ч.3 cт. 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння, користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної власності.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за законом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо, а отже позов підлягає задоволенню. За змістом ст. ст. 355, 356,358, 319 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше 5 (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна юність на майно. Власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них на праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.
Згідно із ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Ч.1 ст. 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судом, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 № 7, у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.
Ст. 77 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд, вважає позов обґрунтований, повністю підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач просив суд судові витрати залишити за позивачем. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 55, Конституції України, ст.ст. 88, 158 ЗК України, ст.ст.16, 316, 317, 319, 321, 331, 355, 356, 358, 372, 392, ст.ст. 10, 12, 13, 259, 260, 263, 265, 280-283, ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визначити, що розмір часток співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий НОМЕР_1, розташовану в АДРЕСА_1,
право власності на яку видано на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішень Вінницької міської ради від 25.11.2014 року на ім'я ОСОБА_6, становлять по 1/3 ідеальній частці кожного з співвласників, а саме: частка ОСОБА_1 становить 1/3 ідеальної частки; частка ОСОБА_4 становить 1/3 ідеальної частки.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 11.06.2018р.
Суддя: