Рішення від 07.06.2018 по справі 279/1901/18

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1901/18

Провадження № 2/279/1104/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/1901/18 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Ходаківської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Коростені помер його дід ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина за законом у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2. Він, згідно 1261 ЦК України, є спадкоємцем другої черги, та на час відкриття спадщини фактично проживав зі спадкодавцем. Звернувшись до нотаріуса з метою реалізації спадкових прав отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка мотивована відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказане спадкове майно. Рішенням суду просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті діда ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме житловий будинок АДРЕСА_2

В підготовче засідання сторони не з"явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності. В наданій суду заяві позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує, відповідач в своїй заяві зазначив, що позов визнає, що відповідно до статті 200 ЦПК України надає суду підстави для ухвалення рішення.

У зв"язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Коростень Житомирської області у віці 71 рік помер ОСОБА_2. З довідки Ходаківської сільської ради №168 від 02.04.2018 року слідує, що ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця проживав разом із ним в АДРЕСА_2

Відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 регулюється законодавством, яке діяло на час його смерті, а саме: розділом 7 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Посилання позивача в позовній заяві на норми Цивільно процесуального кодексу України в редакції 2004 року , якими врегульовані положення про спадкування, є помилковими.

Цивільно процесуальний кодекс Української РСР передбачав дві черги спадкування за законом.

Відповідно до статті 529 ЦК Української РСР (в ред.1963 р.) до першої черги спадкоємців за законом в рівних частках належали діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця являються спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно статті 530 ЦК Української РСР (в ред.1963 р.) у другу чергу за законом при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері.

Отже, законодавство, яке діяло на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 передбачало право онуків на спадкування майна померлих лише за правом представлення та не передбачало безпосереднього права на спадкування після смерті діда чи баби.

Позивач є онуком померлого по лінії матері, що стверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 13.09.1974 року та копіями витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00019629813 та 00019627013 від 21.02.2018 року.

Мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданого повторно 21.02.2018 року.

За правом представлення передбачено, що онуки і правнуки спадкодавця успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

З листа Коростенської районної державної нотаріальної контори №690/16/01-16 від 19.05.2018 року слідує, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини (відмову від спадщини) не звертались.

При зверненні позивача до органів нотаріату з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок АДРЕСА_2

З довідки Ходаківської сільської ради слідує, що будинок за адресою : АДРЕСА_2 належав ОСОБА_2 згідно запису в погосподарській книзі №3 за 2016-2020 роки, особовий рахунок НОМЕР_3, рік побудови будинку 1958.

На час набуття спадкодавцем права власності на житловий будинок записи в погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право власності на таке нерухоме майно. Відповідно до положень ст.ст. 100, 101 ЦК УРСР 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, причому глава 10 "Особиста власність" цього ж кодексу не пов"язувала наявність такого права з його обов"язковою державною реєстрацією.

Оскільки право власності спадковдавця позивача на житловий будинок підтверджений належними записами в погосподарській книзі, цей будинок не є самовільним будівництвом, а також, що позивач підтвердив належними доказами неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину на нього в органах нотаріату, та є спадкоємцем за правом представлення, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 315 354, 355 ЦПК України, ст.ст.529,530, 548, 549 ЦК Української РСР (в ред.1963 року),-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: 11570, АДРЕСА_2, РНОКППНОМЕР_4).

Відповідач: територіальна громада в особі виконавчого комітету Ходаківської сільської ради (місце знаходження: 11570, с. Ходаки, вул.Центральна, 30 А, Коростенський район, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 04348148).

Суддя:

Попередній документ
74606315
Наступний документ
74606317
Інформація про рішення:
№ рішення: 74606316
№ справи: 279/1901/18
Дата рішення: 07.06.2018
Дата публікації: 18.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право