Справа № 761/45364/17
Провадження № 2/761/791/2018
30 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря: Вольда М.А.
представника позивача: ОСОБА_6., ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в загальному позовному провадженню в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У грудні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 274,6 кв.м., житловою площею: 242,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_2 в сумі 2 711 000 грн. 00 коп., шляхом проведення публічних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки 7 118 269 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 серпня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання по наданню позики у розмірі, встановленому вказаним договором.
Станом на 11 грудня 2017 року заборгованість відповідача перед позивачем, яка утворилась внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань згідно Договору позики, складає: 100 000,00 доларів США х 27,11 грн. (курс долара США станом на 11.12.17) = 2 711 000 грн. 00 коп. При цьому, на забезпечення виконання зобов'язань за Договором позики, між позивачем та відповідачем 11.08.2017 року було укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач, як іпотекодавець, передав в іпотеку позивачу, як іпотекодержателю, нерухоме майно: квартиру, загальною площею 274,6 кв.м., житловою площею: 242,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за Договором позики та не повернуто позивачу отримані в позику грошові кошти у строки встановлені договором. В зв'язку з цим, у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки.
18 вересня 2017 року позивачем, цінним листом з описом вкладення, на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушень Договору позики від 11 серпня 2017 року та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У зазначеному документі містилася вимога виконати порушене зобов'язання, шляхом повернення позики, протягом тридцяти днів з дня отримання цієї вимоги. Також, вказаний документ містив попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимоги протягом зазначеного строку.
Не зважаючи на отримання вимоги, відповідач не виконав свого зобов'язання за Договором позики та на момент звернення до суду з цим позовом отримані в позику кошти не повернув.
Тому позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою відновлення своїх порушених прав, як позикодавця та іпотекодержателя нерухомого майна.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 14.12.2017 року було відкрито провадження у справі.
Як відомо, з 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
Так, згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В свою чергу, як передбачено ч.2 ст. 19 та п.4 ч.2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 22.03.2018 року ухвалено провести підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 22.03.2018 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судовий розгляд по суті, залучено до матеріалів справи відзив на позов.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених позовній заяві, та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, проте, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, в яких вона зазначає, що на даний час підстав виконувати умови договору та повертати гроші відсутні, оскільки позивач не встановив чіткої дати їх повернення.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі зазначено, враховуючи те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, вона не повідомила про причини своєї неявки, а також те, що це не перша її неявка, суд ухвалив розглянути справу у її відсутності.
Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що 11.08.2017 року між ОСОБА_2, як позикодавцем, та ОСОБА_3, як позичальником, було укладено Договір позики.
За умовами пункту 1.1. Договору позики, позикодавець надає позичальнику позику, а Позичальник зобов'язується повернути позику у термін та порядку, визначеному розділом 4 цього Договору.
Згідно пункту 2.1. Договору позики, розмір позики, що надається за цим Договором, складає 2 569 000 (два мільйони п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч) гривень 00 копійок, що в еквіваленті на момент укладення цього договору, згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України на дату укладення цього Договору, складає 100 000 (сто тисяч) доларів США 00 центів.
За умовами п. 4.1. Договору позики позичальник зобов'язується повністю повернути суму позики, отриману в розмірі, визначеному розділом 2 цього договору, до одинадцятого вересня дві тисячі сімнадцятого року.
Окрім того, 11.08.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 4388.
Предметом договору іпотеки стало наступне нерухоме майно: квартира, загальною площею 274,6 (двісті сімдесят чотири цілих і шість десятих) кв.м., житловою площею: 242,5 (двісті сорок дві цілих і п'ять десятих) кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Предмет іпотеки).
Згідно п. 1.1 Договору іпотеки, у відповідності до даного Договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за Договором позики отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку.
Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за Договором позики належним чином, а відповідач порушила виконання зобов'язань.
Договором іпотеки, а саме, п. 5.1.4, передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим або невиконання позичальником зобов'язань за Договором позики звернути стягнення на Предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 7 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією Предмета іпотеки.
При цьому, позивач звертався до відповідача із вимогою про усунення порушення умов договору позики від 11.08.2017 року та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 16).
В той же час, п. 7.1 Договору іпотеки визначено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодавцем за Договором позики, умов Договору позики або умов цього Договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Письмова вимого може бути направлена іпотекодержателем за адресою іпотекодавця, вказаною в преамбулі цього Договору. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.
П. 7.4. Договору іпотеки передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.
Пунктом 7.5.2. Договору іпотеки визначено, що реалізація Предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу Предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки Предмета іпотеки. При цьому, початкова ціна не може бути нижчою, за 90% вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.
Згідно з Висновком про вартість об'єкта оцінки, складеного ТОВ «БЮРО ОЦІНОК» від 10.08.2017 року, ринкова вартість квартири становить 7 118 269 (сім мільйонів сто вісімнадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок (а.с. 20).
Відповідно до ст. 16 ЦК України, однією з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Так, відповідно до положень ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Законом України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Ст.3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).
Ч. 1 ст. 33 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Умовами укладеного між сторонами Договору іпотеки від 11.08.2017 року обумовлено право позивача звернення стягнення на предмет іпотеки (Розділ 5 договору).
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).
У відповідності до Постанови Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).
За приписом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, враховуючи те, що відповідач зобов'язання за Договором позики від 11.08.2017 року не виконав, а за договором іпотеки від 11.08.2017 року та за вимогами законодавства передбачено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ігнорування вимоги позивача про погашення заборгованості, суд дійшов висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно - квартиру під АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом її продажу з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», встановивши її початкову ціну продажу в сумі - 7 118 269, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 за договором позики від 11.08.2017 року в сумі - 2 711 000 грн. 00 коп.
Доводи відповідача не спростовують правомірності вимог позивача про необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки у цій справі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі - 8000 грн.
Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Керуючись ст.ст. 16, 575, 626-627 ЦК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 141, 187, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», Постановою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити повністю.
Звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно - квартиру під АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом її продажу з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», встановивши її початкову ціну продажу в сумі - 7 118 269, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 за договором позики від 11.08.2017 року в сумі - 2 711 000 грн. 00 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі - 8000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_2.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса проживання: АДРЕСА_1.
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов
Повний текст виготовлено 08.06.2018 року