Справа № 761/18583/15-ц
Провадження № 2/761/925/2016
08 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Бешировій Ж.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення неустойки, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 01 липня 2015 року, в особі свого представника, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач № 1), ОСОБА_3 (далі - Відповідач № 2), про стягнення неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 грудня 2009 року між Позивачем та Відповідачем № 1 було укладено та нотаріально посвідчено договір позики (далі - Договір позики), за умовами якого Відповідач № 1 отримав від Позивача у позику грошові кошти у сумі 17 700 доларів США та зобов'язувався повернути вказану суму коштів не пізніше 17 червня 2010 року. Зауважив, що в забезпечення виконання зобов'язань Відповідача № 1 перед Позивачем за Договором позики, між останнім та Відповідачем № 2 17 грудня 2009 року було укладено договір поруки (далі - Договір поруки), згідно з яким Відповідач № 2 поручилась перед Позивачем за повернення Відповідачем № 1 суми позики. Позивач зазначив, що у зв'язку із невиконанням Відповідачем № 1 умов Договору позики та не поверненням останнім суми позики у повному обсязі в строк, передбачений Договором позики, Позивач неодноразово звертався до суду з позовами про стягнення з Відповідачів на його користь заборгованості згідно Договору позики, з у рахуванням відсотків за користування позикою, 3 % річних від простроченої суми, а також штрафу за неналежне виконання зобов'язання. Однак, незважаючи на ухвалені на користь Позивача рішення судів про стягнення з Відповідачів на користь Позивача заборгованості за Договором позики, Відповідач № 1 на день звернення Позивача до Шевченківського районного суду м. Києва своїх договірних зобов'язань не виконав, зобов'язання не припинилося, тому за підрахунками Позивача у Відповідачів утворилася заборгованість перед ним щодо сплати неустойки за період з 27 лютого 2015 року до 23 червня 2015 року, передбаченої умовами Договору позики, що в сукупності становить 174 000 грн. 00 коп. Просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути вказану суму із Відповідачів у солідарному порядку, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
Від представника Позивача на адресу суду надійшло клопотання розглядати справу за відсутності сторони Позивача. У вказаному клопотанні представник Позивача позов підтримала повністю. Позовні вимоги просила суд задовольнити у повному обсязі.
Відповідач № 1 у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, як і заперечень на позов, до суду не подавав.
Від представника Відповідача № 2 на адресу суду надійшов відгук на позовну заяву, в якому представник Відповідача № 2 зазначила, що сторона Відповідача № 2 позов визнає повністю, вважає його таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі. Водночас представник Відповідача № 2 просила суд розглядати справу за відсутності сторони Відповідача № 2.
Суд вбачає за можливе розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму) позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Судом встановлено, що 17 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено та посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А., за р. № 5070 договір позики (далі - Договір позики) про передачу ОСОБА_2 у власність валютних цінностей у вигляді в натурі та на суму 17 700 доларів США строком повернення не пізніше 17 червня 2010 року (а.с. 5).
Крім того, судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 своєчасно своїх зобов'язань за Договором позики, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовами про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за вказаним договором.
Так, заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2015 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково. Присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 17 грудня 2009 року з у рахуванням відсотків за користування позикою та 3% річних від простроченої суми боргу, а також штраф за неналежне та несвоєчасне виконання даного зобов'язання (а.с., а.с. 7-10, 11-12).
Вказані судові рішення є чинними.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом пункту 5 Договору позики, за прострочення будь-якого строку (п. 1 цього договору) виконання зобов'язання по поверненню позики позичальник повинен сплатити на користь позикодавця неустойку в розмірі 1 500 грн. за кожен день прострочення, починаючи з шостого дня прострочення (а.с. 5).
Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання Відповідачем № 1 належним чином не виконано, всю суму боргу Позивачеві не повернуто, внаслідок чого за підрахунками Позивача, перевірених судом, у Відповідача № 1 виникла заборгованість перед Позивачем щодо сплати неустойки за період з 27 лютого 2015 року до 23 червня 2015 року у розмірі 174 000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з Відповідача № 1 на користь Позивача.
Крім того, судом також встановлено, що 17 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки (далі - Договір поруки), за умовами якого Відповідач № 2 поручилася перед ОСОБА_1 за виконання зобов'язань ОСОБА_2 з повернення боргу відповідно до укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17 грудня 2009 року Договором позики (а.с. 6).
Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. Договору поруки, в разі порушення боржником його зобов'язань за основним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники;
відповідальність поручителя перед кредитором не обмежується сплатою суми, передбаченої в пункті 1.1. цього договору. Поручитель відповідає також за сплату боржником процентів за користування ними позиченими у кредитора коштами, інфляційного збільшення суми боргу та трьох процентів річних від простроченої поверненням суми боргу на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а також передбаченого основним договором штрафу і завданих збитків та моральної шкоди (а.с. 6).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За змістом частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи плату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач № 1 порушив взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору позики, Відповідач № 2, як його поручитель, має також нести солідарну із ним відповідальність у повному обсязі у відповідності до умов Договору позики.
До того ж, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідачів на користь Позивача підлягає стягненню, солідарно, судовий збір у розмірі 3 654 грн. 00 коп.
А всього із Відповідачів на користь Позивача підлягає стягненню, солідарно, 177 654 грн. 00 коп.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 530, 549, 599, 553, 554, 610, 625, 626, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення неустойки - з а д о в о л ь н и т и.
Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), солідарно, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) неустойку у розмірі 174 000 (сто сімдесят чотири тисячі) гривень та судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.