Справа №2-а-6032/09
12 січня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
Головуючого Очеретяного Є.В.
З участю секретаря Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі про стягнення ненарахованого та недоплаченого підвищення до пенсії,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі про стягнення недоплаченої пенсії у вигляді щомісячного підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 01.12.2009 р. як дитині війни.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 р. вона відноситься до категорії “діти війни” і ст.6 зазначеного Закону в редакції від 19.12.2006 р. їй передбачена виплата підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2008-2009р.р. ці кошти їй не нараховувались та не виплачувались, оскільки право на отримання підвищення було обмежено новою редакцією ст. 6 закону, викладеною у Законі України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., яка згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнана такою, що не відповідає вимогам Конституції України. На протязі 2009 р. виплата вказаного підвищення теж проводилась всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі, визначеному постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у сумі 49,80 грн., незважаючи на те, що закони України мають вищу юридичну силу ніж постанови Кабінету Міністрів. А тому просить поновити їй строк звернення до суду, зважаючи на її вік та стан здоров»я та зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі нарахувати та виплатити їй недоплачене підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказані нею періоди.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з”явилася, однак від неї надійшла заява із клопотанням про розгляд справи у її відсутності, свої позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі у судове засідання не з»явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв”язку з цим, у відповідності до ст.128 ч.4 КАС України, суд вважає неявку відповідача неявкою без поважних причин, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності та постановленню рішення на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встанови наступні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 виданого Заліщицьким ГУПФУ 13.04.2006 р.
У відповідності до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV в редакції від 19.12.2006 р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання або соціальна допомога , яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.(ч.2 ст.3 “Про соціальний захист дітей війни”).
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. (ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV).
Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У 2008 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначений статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» і становить : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня - 482 гривені, з 1 жовтня - 498 гривень.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої, дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Конституції та законів України відокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод-ст. 22 Конституції України.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) , положення п. 2 п 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України».
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, є обов»язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.
Таким чином положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. втратили чинність 22.05.2008 року з моменту прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення і нарахування та виплата підвищення до пенсії особам, що у встановленому порядку набули статусу дитини війни повинні проводитись у відповідності до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 січня складає 498 гривень, однак виплата підвищення до пенсії особам, що мають статус дитини війни протягом 2009 року здійснювалась органами Пенсійного фонду України у розмірі 49 грн. 80 коп. встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», всупереч положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу аніж зазначена постанова, оскільки підзаконні нормативні акти приймаються лише на підставі закону та у відповідності до нього.
Реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань не може бути прийняте судом до уваги.
Відповідно до п.п. 7 п.2.2 «Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 100 КАСУ, якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається у встановленому порядку.
Суд вважає, що в даному випадку є підстави для визнання причини пропуску строку звернення до суду поважною, оскільки права позивача було обмежено шляхом прийняття неконституційних нормативних актів, а через свій похилий вік, стан здоров»я та юридичну необізнаність позивач не мала змоги розібратися у неоднозначно визначених правових питаннях та своєчасно звернутися до суду за захистом свої порушених прав.
Таким, чином, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог позивача та вважає, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача ОСОБА_1, які підлягають поновленню шляхом визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі в частині невиплати позивачу законодавчо встановленого підвищення до пенсії як особі, що має статус дитини війни та зобов'язання провести нарахування та виплату ОСОБА_1 вказаного підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 01.12.2009 р., поновивши їй строк звернення з адміністративним позовом.
Керуючись ст.ст. 6,10, 11, 18 ч.1 п.3, 24, 71, 99ч.2, 100 ч.2,128 ч.4, 158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 22, 64, 152 ч.2 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009р.», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 , суд,-
Позов- задовольнити .
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду звернення із адміністративним позовом про стягнення не нарахованого та недоплаченого підвищення до пенсії.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за періоди: з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення її у повному обсязі та апеляційної скарги - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Є.В.Очеретяний