07.06.2018 року м.Дніпро Справа № 904/36/18
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
відповідач: Засорін Р.В., паспорт НОМЕР_1 від 19.02.2004;
від відповідача: Кандрашин К.В., ордер серія ДП № 340/000002 від 07.06.2018, адвокат;
представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Засоріна Руслана Вячеславовича, м.Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 року, ухвалене суддею Євстигнеєвою Н.М.., повний текст якого складений 18.04.2018 у справі № 904/36/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфрукт", м. Дніпро
до Фізичної особи - підприємця Засоріна Руслана Вячеславовича, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 13 726,643 грн. та штрафу у розмірі 13 431,65 грн.,
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдфрукт" (далі - Позивач) з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Засоріна Руслана Вячеславовича (далі - Відповідач), у якій просить стягнути з Відповідача суму компенсації за майно за договором купівлі-продажу продукції №Гф/16 від 29.03.2016 у розмірі 13 726,63 грн. та штраф за неповернуте обладнання у розмірі 13 431,65 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем не здійснено своєчасне повернення обладнання та не компенсовано його вартість.
Ухвалою господарського суду від 03.01.2018 до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради.
Ухвалою господарського суду від 20.02.2018 здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради її правонаступником - Комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 року у справі №904/36/18 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Засоріна Руслана Вячеславовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфрукт" суму компенсації за майно по договору купівлі-продажу продукції № Гф/16 від 29.03.2016 у розмірі 13 726,63 грн., штраф у розмірі 3 431,65 грн. та витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 1010,86 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, Фізична особа - підприємець Засорін Руслан Вячеславович звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
При цьому, заявник апеляційної скарзі посилається на те, що порушення принципу змагальності сторін призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та спричинило невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідач зазначає, що він не підписував Акт приймання-передачі обладнання №19064/978 від 14.04.2016 та не отримував зазначеного в Акті обладнання від позивача. В наданій до суду копії акту приймання-передачі обладнання відсутня печатка ФОП Засоріна Руслана Вячеславовича, хоча на всіх копіях документів вона присутня. Відсутність у Відповідача начебто переданого йому обладнання унеможливлює його подальше повернення позивачу та спростовує застосування до Відповідача штрафних санкцій, передбачених договором за неповернення обладнання.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи підпису Відповідача на акті приймання-передачі обладнання №19064/978 від 14.04.2016, проведення якої слід доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, яке обґрунтоване не підписанням скаржником вказаного документу, відсутністю на акті печатки підприємця, всупереч тому, що на інших документах у справі вона наявна, не отриманням від Позивача обладнання за цим актом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдфрукт" у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що судом першої інстанції були повно і всебічно встановлені та розглянуті обставини даної справи, досліджені надані сторонами докази та пояснення, на підставі чого прийнято законне і обґрунтоване рішення, без будь-яких порушень норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області - без змін.
Зазначає, що Відповідач не пояснив свою відсутність на судових засіданнях в господарському суді та своєчасного ненадання доказів зі своєї сторони.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.124).
Третя особа пояснень стосовно поданої апеляційної скарги не надала, правом, передбаченим ст.ст.179, 263 ГПК України, не скористалась, як не скористалась правом участі у судовому засіданні, передбаченому ст.42 ГПК України. Про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с.125).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2018 року відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 07.06.2018 року.
В судовому засіданні 07.06.2018 року Дніпропетровським апеляційним господарським
судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення Відповідача і його представника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
29 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфрукт" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Засоріним Русланом Вячеславовичем (покупець) було укладено договір поставки продукції №ГФ/16, відповідно до п.1. розділу 1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити пиво, алкогольні напої, мінеральну воду і слабоалкогольні напої (продукція), повернути зворотну тару в строк та на умовах передбачених даним договором, у кількості, згідно специфікації, погодженій сторонами або за заявкою, що передається покупцем операторам або торговим представникам постачальника. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, тощо) (а.с. 17-19).
Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до "__" 201__ року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах.
В частині зобов'язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань (п.7 розділу 1 договору).
За змістом частини першої статті 267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним строком на один рік.
З урахуванням наведених положень, строк дії договору поставки - до 29.03.2017.
Постачальник вправі розірвати цей договір у випадку систематичного, більше двох разів, порушення умов даного договору покупцем, в тому числі порушення строків оплати за поставлену продукцію, шляхом односторонньої відмови від нього, направивши покупцю повідомлення про таку відмову за 10 (десять) календарних днів до запланованої дати розірвання договору (п.8 розділу 1 договору).
29 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфрукт" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Засоріним Русланом Вячеславовичем (покупець) було укладено додаток до договору купівлі-продажу продукції №ГФ/16 від 29.03.2016, відповідно до п.1.2 якого з метою сприяння продажу продукції, постачальник передає покупцю торгове обладнання (зокрема, але не виключно - холодильне обладнання, обладнання для розливу пива, інше торгівельне обладнання), надалі - торгове обладнання або обладнання. Перелік, кількість та інша інформація щодо обладнання, яке передається покупцю, вказується у відповідному Акті приймання-передачі обладнання (а.с. 20-21).
Передача покупцю торгового обладнання не тягне за собою виникнення у покупця права власності на це обладнання: власником обладнання залишається ПАТ "Оболонь", а покупець використовує торгове обладнання виключно для забезпечення продажу продукції. Обладнання надається покупцю виключно для популяризації, демонстрації, зберігання, передпродажної підготовки та реалізації продукції, що реалізується продавцем. Покупець не має права використовувати обладнання для інших цілей, окрім як з метою, що передбачена даним додатком.
Згідно пункту 5.1 додатку до договору початок дії цього додатку встановлюється з дати його підписання. Строк дії цього додатку обмежується строком дії договору купівлі-продажу продукції. Постачальник має право відмовитись від цього додатку та договору купівлі-продажу продукції в односторонньому порядку у будь - який час, на свій розсуд. Датою закінчення дії даного договору та додатку, в такому випадку, вважатиметься дата направлення постачальником письмового повідомлення покупцю про припинення дії даного додатку та договору купівлі-продажу продукції (п. 5.2 додатку до договору).
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. В частині виконання зобов'язань між сторонами, даний договір діє до моменту повного виконання зобов'язань сторонами (п. 5.3 додатку до договору).
На виконання умов додатку до договору купівлі-продажу продукції №ГФ/16 від 29.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдфрукт" передало Фізичній особі-підприємцю Засоріну Руслану Вячеславовичу торгове обладнання, а саме: к-т "Тайфун 90М" 3с,п/ 1 охол. 1 колон. 3 налив.кр, 3 медальйон, 3 забірн. Кран, 1 каплезбірн. 1 редукторСО2/, у кількості 1 одиниця, заводський номер 30518, інвентарний номер Обл. 910332, вартість обладнання за одиницю (без ПДВ) - 5 955,53 грн.; к-т бокових стін (6 шт.) к шатру "Оболонь" ПВХ 5х5, у кількості 1 одиниця, інвентарний номер Обл. 973721, вартість обладнання за одиницю (без ПДВ) - 983,33 грн.; шатер 5х5 з ПВХ з логотипом "Оболонь", у кількості 1 одиниця, інвентарний номер Обл. 1039476, вартість обладнання за одиницю (без ПДВ) - 4 500,00 грн., на загальну суму 11 438,86 грн. (без ПДВ).
Торгове обладнання було передано на торгову точку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Юності, 1, магазин "Харчи", що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі Обладнання №19064/978 від 14 квітня 2016 року (а.с. 22).
Відповідно до п. 2.3.12 додатку до договору у випадку припинення/дострокового розірвання дії договору купівлі-продажу продукції, укладеного між постачальником та покупцем, покупець зобов'язується повернути обладнання постачальнику протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення/припинення дії договору купівлі-продажу продукції (в тому числі дострокового). Факт повернення обладнання підтверджується актом повернення обладнання, який підписується уповноваженими представниками сторін. Покупець несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати обладнання до моменту його фактичного повернення постачальнику. Покупець зобов'язаний повернути обладнання постачальнику в тому ж самому стані, в якому воно було передано з урахуванням нормального зносу, власними силами та за власний кошт за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 14, якщо сторонами письмово не буде погоджено інше.
У випадку втрати (повного знищення) або неповерненні в строк передбачений п. 2.3.12 даного додатку покупцем обладнання (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповерненні обладнання, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість обладнання, вказану в акті приймання-передачі обладнання, із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами (п.4.3 договору).
Позивач зазначив, що 28.04.2017 представниками Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради конфісковане майно, яке знаходилось у ФОП Засоріна Р.В. та було надане у користування, згідно з Актом приймання - передачі Обладнання №19064/978 від 14.04.16 року за адресою: м. Дніпро, вул. Юності, 1.
У поясненнях, поданих до суду 19.03.2018, третя особа зазначила, що у разі невиконання вимог припису щодо демонтажу, відповідно до п.п.5.4-5.7 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 21.10.2011 № 244 комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради здійснюється демонтаж тимчасових споруд. Але, з наявних в матеріалах справи письмових доказів, не вбачається можливості ідентифікувати, яка конкретно тимчасова споруда є предметом спору. З тих характеризуючих ознак майна, які вказані в договорі купівлі-продажу продукції № Гф/16 від 29.03.2016 року, неможливо встановити, чи пов'язаний предмет спору з діяльністю підприємства. У зв'язку з наведеним, підприємство на даний час не може надати більш детальні пояснення з приводу предмету спору.
23.08.2017 позивач звернувся до відповідача із листом №426/1 щодо розірвання договору поставки продукції та повернення суборендованого майна (а.с. 45)
28.08.2017 року на адресу Відповідача ТОВ "Голдфрукт" було направлений лист, вих. № 423 від 23.08.17 року щодо компенсації вартості майна, рахунок на відшкодування № 3-00000002 від 21.08.2017 року та лист вих. № 423/1 від 23.08.2017 року щодо розірвання договору купівлі-продажу продукції № Гф/16 від 29.03.2016 року (а.с. 44).
Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем умов договору в частині повернення майна після закінчення строку дії договору поставки продукції та додатку до нього, просив стягнути компенсацію вартості майна за цим договором у розмірі 13 726,63 грн. та штраф за неповернуте обладнання у розмірі 13 431,685 грн.
Наведене і є причиною виникнення спору.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки Відповідачем не повернуто обладнання у зазначений строк, доказів сплати вартості обладнання у розмірі 13 726,63 грн. не надано, доводи, наведені в обґрунтування позову, не спростовано, то з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 13 726,63 грн.
Крім того, через те, що Відповідач своєчасно не повернув спірне обладнання та не відшкодував його вартість, є правомірним нарахування штрафу у розмірі 25% від вартості обладнання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
За своєю правовою природою додаток до Договору купівлі-продажу продукції №Гф/16 від 29.03.2016 є договором суборенди обладнання.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору купівлі-продажу та додатку до нього є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору купівлі-продажу продукції №Гф/16 від 29.03.2016, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2017 Позивач звернувся до Відповідача із листом про розірвання договору поставки продукції та повернення суборендованого майна. Вказаний лист направлений на адресу Відповідача 28.08.2017, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с.30).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5.2 додатку до договору постачальник має право відмовитись від цього додатку та договору купівлі-продажу продукції в односторонньому порядку у будь - який час, на свій розсуд. Датою закінчення дії даного договору та додатку, в такому випадку, вважатиметься дата направлення постачальником письмового повідомлення покупцю про припинення дії даного додатку договору купівлі-продажу продукції.
Як зазначено вище, відповідно до п. 2.3.12 додатку до договору у випадку припинення/дострокового розірвання дії договору купівлі-продажу продукції, укладеного між постачальником та покупцем, покупець зобов'язується повернути обладнання постачальнику протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення/припинення дії договору купівлі-продажу продукції (в тому числі дострокового).
Відтак, строк повернення обладнання є таким, що настав.
У п. 4.3 додатку до договору сторони обумовили, що у випадку втрати (повного знищення) або неповерненні в строк передбачений п. 2.3.12 даного додатку покупцем обладнання (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповерненні обладнання, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість обладнання, вказану в акті приймання-передачі обладнання, із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами (п.4.3 договору).
Оскільки Відповідачем не повернуто обладнання у зазначений строк, Позивач просив відшкодувати вартість обладнання, вказану в акті приймання-передачі обладнання, а саме 13726,63 грн.
Доказів сплати вартості обладнання у розмірі 13 726,63 грн. Відповідач не надав, доводи, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
За наведеного, господарським судом підставно стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у розмірі 13 726,63 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги про те, що Відповідач не підписував Акт приймання-передачі обладнання №19064/978 від 14.04.2016 та не отримував від Позивача зазначеного в Акті обладнання, з огляду на наступне.
За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що Відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.01.2018 та подальшими ухвалами, прийнятими судом у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2018 відкрито провадження у справі №904/36/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.01.2018. З 30.01.2018 відкладено підготовче засідання на 20.02.2018, з 20.02.2018 на 19.03.2018.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого засідання на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2018.
Ухвали суду, які направлялися за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 36-37, 57-58, 78-79).
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).
Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення "закінчення встановленого строку зберігання", суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення "у зв'язку з відсутністю адресата".
Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідач у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що не отримував судові повістки з причини мешкання за іншою адресою, ніж та, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо належного повідомлення Відповідача про судові засідання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 9 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Аналогічні приписи закріплено у ч. 2 ст.178 ГПК України, відповідно до якої у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Колегія суддів констатує, що Відповідач протягом розгляду справи у суді першої інстанції:
- не подав жодних доказів;
- відсутні письмові повідомлення Відповідача про неможливість подати до суду будь-які докази у встановлений законом строк з об'єктивних причин;
- не заперечував проти підписання Акту приймання-передачі обладнання №19064/978 від 14.04.2016 року;
- відсутнє клопотання Відповідача про витребування у Позивача оригіналу Акту приймання-передачі обладнання №19064/978 від 14.04.2016 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2018 року, не подав до суду відзиву на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, колегія суддів не приймає до розгляду додаткові докази та доводи апеляційної скарги, не подані у встановлений законом та судом строк, оскільки вважає, що господарський суд на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 ГПК України мав право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, посилання заявника апеляційної скарги на порушення господарським судом принципу змагальності сторін, що призвело до неповного з'ясування обставин, є безпідставним, оскільки з перебігу розгляду позовної заяви вбачається, що господарський суд сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, однак саме Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв'язку з чим саме він повинен нести ризик настання наслідків, пов'язаних з невчиненням ним певних процесуальних дій.
Відповідно до п. 8 ч 2 ст. 182 ГПК України саме у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Як слідує зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання Відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи підпису Відповідача на акті приймання-передачі обладнання №19064/978 від 14.04.2016 року, як таке, що без поважних причин не було заявлено в підготовчому провадженні, за відсутності заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, а також за відсутності поважних причин його пропуску.
Також Позивач заявив до стягнення штрафні санкції за неповернуте обладнання у розмірі 13 431,65 грн.
Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 4.5 додатку до договору у випадку порушення покупцем передбаченого даним додатком строку повернення обладнання постачальнику, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від вартості неповернутого своєчасно обладнання, що вказано в акті приймання - передачі обладнання, що є невід'ємною частиною даного договору (або в Специфікації) та штраф у розмірі 25% від вартості обладнання, що вказана в акті приймання - передачі обладнання.
У випадку невиконання покупцем зобов'язань передбачених у підпунктах 2.3.1-2.3.22 даного додатку, покупець сплачує постачальнику штраф за кожен окремий випадок в розмірі 10 000,00 грн. Належним підтвердженням таких фактів буде акт складений за участю постачальника та покупця, а у випадку ухилення покупця від підписання акту - одностороннім актом постачальника з відповідною відміткою, який є обов'язковим для сторін (п.4.6 договору).
Позивач, за порушення строків повернення обладнання нарахував штраф у розмірі 25% від вартості обладнання, що складає 3 431,65 грн.
Оскільки відповідач своєчасно не повернув спірне обладнання та не відшкодував його вартість, є правомірним нарахування штрафу у розмірі 25% від вартості обладнання. Перевіркою розрахунку встановлено правильність його нарахування, у зв'язку з чим вимога про стягнення штрафу за неповернення обладнання у розмірі 3 431,65 грн. підставно задоволена у повному обсязі.
Відповідно до п.4.6 додатку до договору належним підтвердженням таких фактів (невиконання зобов'язань передбачених у підпунктах 2.3.1-2.3.22 даного додатку) є акт складений за участю постачальника та покупця, а у випадку ухилення покупця від підписання акту - одностороннім актом постачальника з відповідною відміткою, який є обов'язковим для сторін.
Оскільки позивачем не надано до матеріалів справи акту, складеного за участю обох сторін, або складеного в односторонньому порядку на підтвердження факту невиконання відповідачем зобов'язань передбачених у підпунктах 2.3.1-2.3.22 додатку до договору поставки продукції №Гф/16 від 29.03.2016, вимога про стягнення штрафу у розмірі 10 000,00 грн. задоволенню не підлягає.
За викладеного, є правомірними та такими, що правильно задоволені позовні вимоги у розмірі 17 158,28 грн., з яких 13 726,63 грн. - компенсація за неповернуте обладнання та 3431,65 грн. штраф.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Оскільки загальна ціна позову становить 27 158,28 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Засоріна Руслана Вячеславовича, м.Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 року у справі № 904/36/18 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 року у справі № 904/36/18 - залишити без змін.
Судові витрати Фізичної особи - підприємця Засоріна Руслана Вячеславовича за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.06.2018 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін