06.06.2018 Справа № 920/321/18
м. Суми
Господарський суду Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Мудрицької С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпостач 2015»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод»
про стягнення 83293 грн. 35 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача - Коваленко О.І.,
від відповідача - не з'явився,
Позивач 07.05.2018 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 70048 грн. 32 коп. боргу, 9202 грн. 81 коп. пені, 3187 грн. 75 коп. інфляційних збитків, 854 грн. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 19.09.2017 договору № 1909. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1762 грн. витрат на сплату судового збору та 3500 грн. витрат на правничу допомогу.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що ним виконано обов'язки по договору, а відповідачем обов'язок з оплати наданих послуг не виконано, чим порушено права позивача.
Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву у строки встановлені в ухвалі від 07.05.2018 суду не надав.
Відповідач подав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що проти клопотання заперечує.
Суд дійшов висновку, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки:
Згідно ст. 252 ГПК України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Відповідно до ст. 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви та перелік документів та інших доказів.
Відповідачем не подано жодного доказу в обгрунтування поважності причин для відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищезазначене та те, що позивач проти клопотання заперечує, то суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.
Заслухваши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Стосовно стягнення з відповідача 70048 грн. 32 коп. боргу, то:
Судом встановлено такі фактичні обставини справи, що 19.09.2017 між сторонами укладено договір № 1909 (надалі - Договір). Вищезазначений факт підтверджується наявним в матеріалах справи договором, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати поточний ремонт існуючого водогону, протяжністю 1000 м.
Згідно з п. 1.2 Договору передбачено, що факт надання послуг посвідчується актом наданих послуг.
Відповідно до п. 3.2 Договору кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться відповідачем не пізніше 31.12.2017.
19.12.2017 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 43/12 за поточний ремонт існуючого водогону на загальну суму 90048 грн. 32 коп.
Позивач надав відповідачу послуги на суму 90048 грн. 32 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом наданих послуг від 25.12.2017 № 43/12, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Відповідач частково сплатив за надані послуги, а саме 20000 грн. Вищезазначений факт підтверджується платіжними дорученнями №№ 981, 7213, 1128, 7386.
Станом на 03.05.2018 відповідач не сплатив позивачу 70048 грн. 32 коп. боргу, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи вищезазначені факти, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини, а саме відносини підряду, які регулюються Главою 61 ЦК України, з урахуванням особливостей, які встановлені ГК України.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Отже судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір підряду, позивач обов'язки по Договору виконав, що підтверджується відповідним актом, а відповідач обов'язку з оплати не виконав - кошти позивачу не перерахував, чим порушив п.п. 3.1-3.2 Договору, а також вищезазначені норми матеріального права.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають захисту, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 70048 грн. 32 коп. боргу є правомірною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9202 грн. 81 коп. пені за період 01.01.2018 по 03.05.2018, то:
Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 219 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно до п. 6.4 Договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті відповідачем вартості наданих виконавцем послуг, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.
Суд здійснив перерахунок суми пені виходячи з заборгованості в розмірі 70048 грн. 32 коп. за період з 01.01.2018 по 03.05.2018 та дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 8829 грн. 99 коп., оскільки позивачем при розрахунку допущена арифметична помилка.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3187 грн. 75 коп. інфляційних збитків (період з 01.01.2018 по 20.03.2018) та 854 грн. 47 коп. 3% річних (період з 01.01.2018 по 03.05.2018).
Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, суд здійснив перерахунок сум 3% річних та інфляційних втрат та дійшов висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а саме суд стягує з відповідача 3% річних в розмірі 821 грн. 57 коп. (період з 01.01.2018 по 03.05.2018) та 2173 грн. 32 коп. інфляційних збитків (період з 01.01.2018 по 20.03.2018), оскільки позивачем при розрахунку допущена арифметична помилка.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3500 грн. витрат на правничу допомогу, то:
Позивачем був наданий договір № 171 від 02.05.2018 про надання професійної правничої допомоги, який укладений між позивачем з Адвокатським бюро «Коваленко і партнери». Крім того, на підтвердження наданих послуг позивач надає ордер, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, підписаний позивачем та адвокатським бюро розрахунок розміру витрат, платіжне доручення про сплату позивачем 3500 грн.
Відповідно до ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Згідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін тощо.
Враховуючи те, що справа є нескладною, пов'язана з дослідження незначної кількості доказів, враховуючи проведення одного засідання, тобто швидкий розгляд справи, то суд дійшов висновку про часткове відшкодування витрат позивача на правничу допомогу, а саме в розмірі 3000 грн., оскільки, на думку суду, такий розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.
Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» (вул. конотопське шосе, б. 1, м. Буринь, Буринський район, сумська область, 41700, код 39580318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпостач 2015» (вул. Заводська, б. 1, м. Суми, 40022, код 39912753) 70048 грн. 32 коп. боргу, 821 грн. 57 коп. 3% річних, 2173 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 8829 грн. 99 коп. пені, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору, 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.06.2018.
Суддя О.Ю. Резніченко