36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.06.2018 Справа № 917/211/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Південкомбанк", 02096, м. Київ, Харківське шосе, 49, ідент. код 19358767
до Фізичної особи - підприємця Поляк Ірини Євгенівни, 39600, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про витребування майна
Суддя Іванко Л.А.
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники учасників справи:
від позивача: не з"явились
від відповідача: не з"явились
третя особа: не з"явились
Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Південкомбанк" до Фізичної особи - підприємця Поляк Ірини Євгенівни про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 24.04.2018р.
Ухвалою господарського суду від 24.04.2018 року підготовче засідання відкладено на 17.05.2018 року.
У підготовчому засіданні судом з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 ГПК України.
За результатами проведення підготовчого засідання, ухвалою господарського суду 17.05.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обгрунтування позову позивач зазначає, що належні йому основні засоби (згідно переліку) безпідставно перебувають у відповідача, в зв"язку з чим підлягають витребуванню з чужого незаконного володіння.
Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні про що до матеріалів справи ним було надано відзив.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів перебування зазначеного в переліку майна в орендованому приміщенні.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, ухвала суду про призначення розгляду справи, направлена на адресу позивача, зазначену в позовній заяві:м.Київ, Харківське шосе, 49, повернулася до суду не врученою, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
При цьому, ухвала суду про призначення розгляду справи направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, яка відповідає місцепроживанню Поляк І.Є., відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду вважається врученою відповідачу.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, в матеріалах справи наявні докази, що зазначений учасник, який був присутній у підготовчому засіданні повідомлений про дату призначення справи до судового розгляду по суті.
Отже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання.
Суд зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 07.06.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши надіслані учасниками процесу докази, суд, встановив:
01.01.2012 року між фізичною особою-підприємцем Поляк Іриною Євгенівною (Орендодавець, відповідач) та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" (орендар, позивач) укладено Договір № 5 оренди нежилого приміщення (надалі- Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передає, а орендар приймає в оренду - строкове платне користування нежиле приміщення (надалі-приміщення), розташоване на першому поверсі за адресою: м.Кременчук, вул.Воровського, 30 загальною площею 164,7 кв.м у стані, що дозволяє його повноцінне використання згідно з умовами цього Договору.
Орендодавець передає приміщення в оренду орендарю для розміщення в ньому відділення орендаря для здійснення банківських та інших операцій (послуг) (п.1.4 Договору).
Згідно п.2.1 Договору передача приміщення в оренду здійснюється шляхом підписання сторонами Акту прийому-передачі, в якому вказується технічний стан приміщення на день передачі.
Орендар користується приміщенням протягом строку та на умовах, передбачених цим Договором (п.2.3 Договору).
У п.2.4 Договору сторони визначили, що у разі закінчення строку дії цього Договору чи його дострокового припинення приміщення повертається орендодавцю по акту прийому-передачі, в якому вказується технічний стан приміщення.
При цьому, у разі припинення або дострокового розірвання Договору, орендар зобов"язується повернути орендодавцю приміщення у стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з врахуванням нормального зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати приміщення з вини орендаря (п.4.3.5 Договору).
З позовної заяви вбачається, що в обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що постановою Правління Національного банку України від 23.05.2014 № 305 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПІВДЕНКОМБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 прийнято рішення №37 про запровадження в ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» тимчасової адміністрації, та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК».
02 липня 2014 року Наказом ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» №296 «Про проведення заходів щодо припинення діяльності відокремлених підрозділів ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», уповноваженою особою ФГВФО встановлено дату припинення діяльності, здійснення банківських операцій відділеннями банку -11 липня 2014 року.
29 липня 2014 року уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації Кірієнко A.M. направлено інформаційний лист №21-2/2834 на ім'я фізичної особи-підприємця Поляк І.Є., про те, що з 11 липня 2014 року припиняється діяльність Кременчуцького відділення, яке розташовано за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Воровського, 30, в зв"язку з чим, запропоновано Орендодавцю достроково припинити дію Договору оренди № 5 від 01.01.2012 року.
За твердженнями позивача, 31.07.2014 року представники перевізника, що прибули з метою перевезення до м.Києва належного на праві власності майна банку з Кременчуцького відділення, не були допущені представником відповідача ОСОБА_2 до раніше орендованого приміщення.
Враховуючи, що майно банку, а саме, основні засоби (згідно переліку) не повернуто власнику, позивач, на підставі ст.387 Цивільного кодексу України звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Поляк І.Є. про витребування з незаконного володіння майна, що належить ПАТ "КБ "Південкомбанк" та знаходиться в приміщенні за адресою: м.Кременчук, вул.Воровського, 30.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У вказаній статті мова йде про право власника на віндикаційний позов.
Віндикаційним визнається позов власника, що не володіє, до невласника, що незаконно володіє, про вилучення майна в натурі. Для пред"явлення позову необхідно, щоб майно, якого позбавився власник, збереглося в натурі і знаходилося у фактичному володінні іншої особи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що віндикаційний позов подається, по-перше, за відсутності договірних відносин між сторонами, по-друге, має бути наявною річ, по-третє, це має бути індивідуально визначені річ, по-четверте, вона має знаходитись у відповідача, а не в іншої особи.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння. Це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача та перебування його в натурі саме у відповідача. З позицій процесуального права саме ці обставини становлять предмет доказування у даній справі.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви додано Перелік основних засобів в кількості 150 одиниць, що обліковуються на балансі за відділенням яке було розташоване за адресою:м.Кременчук, вул.Воровського, 30.
Суд вважає, що позивачем не надано доказів в підтвердження того, що зазначене у Переліку майно, знаходиться у володінні відповідача.
Судом досліджено наданий позивачем Акт прийому-передачі нежилого приміщення відповідно до Договору оренди від 01.01.2012 року № 5, який складений 01.01.2012, підписаний ФОП Поляк І.Є. (Орендодавцем) та начальником Кременчуцького відділення ПАТ "КБ "Південкомбанк" Кузнєцовою А.М.(Орендар).
В Акті зазначено, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування наступне нерухоме майно: нежиле приміщення за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Воровського, 30, загальною площею 164,7 кв.м., яке знаходиться в належному стані для його використання з метою передбаченою Договором оренди нежилого приміщення від 01.01.2012 року № 5.
При цьому, Акт прийому-передачі приміщення від 01.01.2012 року був підписаний позивачем без будь-яких застережень. Також відсутні посилання щодо знаходження у приміщенні будь-якого майна.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів незаконного заволодіння відповідачем майном позивача, яке визначено у Переліку основних засобів, доданого до позовної заяви.
Твердження позивача про те, що 31.07.2014 року представник відповідача не допустив представників перевізника до раніше орендованого приміщення суд вважає необґрунтованим, оскільки на підтвердження зазначених фактів позивачем не надано будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів щодо фіксації порушення відповідачем прав позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в надані ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
У ст. 77 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належними слід визнавати докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Позивач не надав суду у відповідності до ст. 74 ГПК України належних доказів на підтвердження незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння майном власника та його знаходження у відповідача.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 11.06.2018 року
Суддя Іванко Л.А.