ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.05.2018Справа № 910/12782/17
За позовомПриватного акціонерного товариства «Білоцерківська Теплоелектроцентраль»
до1. Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімреактив»
провизнання векселів такими, що не мають вексельної сили
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача 1:Задорожна Л.Г.
від відповідача 2: не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» (надалі - ПАТ «Білоцерківська Теплоелектроцентраль») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» (надалі - ПАТ «Київмедпрепарат») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімреактив» (надалі - ТОВ «Хімреактив») про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вексель простий серії АА №1834153 та вексель простий серії АА №1834152 є складеними з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання їх такими, що не мають вексельної сили.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
22.08.2017 представником позивача до канцелярії суду подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивачем фактично були змінені підстави позову. Вказана заява відповідала приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (в чинній на той час редакції), а відтак була прийнята судом для подальшого розгляду.
23.08.2017 представником відповідача 1 до канцелярії суду було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що спірні векселі складені у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 поновлено провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2018.
19.04.2018 представником відповідача 1 через канцелярію суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому на додаток до поданого раніше відзиву відповідач 1 заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на встановлені висновком судової експертизи факти виконання підписів на спірних векселях саме директором та головним бухгалтером позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2018.
Представник позивача в судове засідання 30.05.2018 не з'явився, на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просив перенести розгляд справи у зв'язку з хворобою його представника.
Судом було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що на підставі ст. 56 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України позивач не був позбавлений можливості уповноважити будь-яку іншу особу для представництва власних інтересів.
Представник відповідача 1 в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті спору, проти задоволення даного позву заперечувала повністю.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом його представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0103047037275.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З урахуванням викладеного, неявка представників позивача та відповідача 2, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
19.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Київмедпрепарат» (після зміни організаційно-правової форми - ПАТ «Київмедпрепарат») (покупець) був укладений договір купівлі-продажу векселів №Б-460/1, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець придбає прості векселі з наступними характеристиками:
- серія АА №1834153; векселедавець - ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 30664834; дата складання векселя - 19.12.2008; дата погашення векселя - за пред'явленням, на раніше 09.06.2015; номінальна вартість векселя - 48 000 000,00 грн.; вартість векселя - 42 000 000,00 грн.;
- серія АА №1834156; векселедавець - ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 30664834; дата складання векселя - 19.12.2008; дата погашення векселя - за пред'явленням, на раніше 09.06.2015; номінальна вартість векселя - 30 000 000,00 грн.; вартість векселя - 22 700 000,00 грн.
Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що договірна вартість продажу векселів становить 64 700 000,00 грн. Продавець зобов'язаний передати покупцю векселі відповідно до акту прийому-передачі не пізніше 19.12.2008 (п. 2.4). Право власності на векселі переходить від продавця до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі векселів відповідно п. 2.4 дійсного договору (п. 2.5).
19.12.2008 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі векселів, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв прості векселі з характеристиками, визначеним в п. 1.1 договору №Б-460/1 від 19.12.2008.
Також 23.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Київмедпрепарат» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу векселів №Б-463/1, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець придбає прості векселі з наступними характеристиками:
- серія АА №1834152; векселедавець - ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 30664834; дата складання векселя - 19.12.2008; дата погашення векселя - за пред'явленням, на раніше 09.06.2015; номінальна вартість векселя - 60 000 000,00 грн.; вартість векселя - 50 000 000,00 грн.;
- серія АА №1834144; векселедавець - ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 30664834; дата складання векселя - 19.12.2008; дата погашення векселя - за пред'явленням, на раніше 09.06.2015; номінальна вартість векселя - 32 000 000,00 грн.; вартість векселя - 26 000 000,00 грн.;
- серія АА №1834145; векселедавець - ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 30664834; дата складання векселя - 19.12.2008; дата погашення векселя - за пред'явленням, на раніше 09.06.2015; номінальна вартість векселя - 28 000 000,00 грн.; вартість векселя - 24 000 000,00 грн.
Пунктом 2.5 вказаного договору сторони передбачили, що право власності на векселі переходить від продавця до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі векселів відповідно п. 2.4 дійсного договору.
23.12.2008 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі векселів, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв прості векселі з характеристиками, визначеним в п. 1.1 договору №Б-463/1 від 23.12.2008.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання простих векселів серія АА №1834153 та серія АА №1834152 такими, що не мають вексельної сили.
Відповідно до статті 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі (дата приєднання Україною 06.07.1999, дата набуття чинності для України 06.01.2000) форма будь-якого зобов'язання, яке виникає із переказного або простого векселя, підпорядковується законам місця підписання зобов'язання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» (в редакції, чинній на момент складення спірних векселів) векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).
Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» розглядаючи спори, пов'язані з обігом векселів, суди мають перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель).
Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» встановлено, що вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили. Відхилення цієї вимоги не є перешкодою для пред'явлення самостійного позову на підставі загальних норм цивільного законодавства, зокрема тих, що регулюють відносини за позикою. Проте не може бути відхилена вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі векселя, який містить виправлення, пошкодження тощо, за умови збереження його обов'язкових реквізитів.
Згідно зі статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року (дата приєднання Україною 06.07.1999, дата набуття чинності для України 06.01.2000), простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.
Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з підставами, пов'язаними з дефектом форми.
Таким чином, у межах даної справи суду необхідно з'ясувати, чи мають прості векселі серія АА №1834153 та серія АА №1834152 силу цінного паперу, чи є простою борговими розписками.
Зокрема, як на підставу для визнання їх такими, що не мають вексельної сили, позивач вказує на те, що на вказаних векселях невірно визначено назву векселедавця, а також не повністю зазначена назва того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений.
Як вбачається із матеріалів справи, спірні у даній справі векселі містять наступні характеристики:
- тип векселя - простий; серія АА, номер №1834153, валюта платежу - гривна, сума 48 000 000,00 грн., строк платежу - за пред'явленням, не раніше 09.06.2015; дата складання - 19.12.2008; місце складання - м. Київ; підлягає сплаті - в м. Києві; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж - ТОВ «Хімреактив» (код за ЄДРПОУ 32344814), підпис особи, яка видає документ (векселедавець) - ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 361, код ЄДРПОУ 30664834, директор ОСОБА_2, Головний бухгалтер - ОСОБА_3, підписи скріплені печаткою підприємства, яка містить повне найменування - Закрите акціонерне товариство «Білоцерківська теплоелектроцентраль»;
- тип векселя - простий; серія АА, номер №1834152, валюта платежу - гривна, сума 60 000 000,00 грн., строк платежу - за пред'явленням, не раніше 09.06.2015; дата складання - 19.12.2008; місце складання - м. Київ; підлягає сплаті - в м. Києві; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж - ТОВ «Хімреактив» (код за ЄДРПОУ 32344814), підпис особи, яка видає документ (векселедавець) - ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 361, код ЄДРПОУ 30664834, директор ОСОБА_2, Головний бухгалтер - ОСОБА_3, підписи скріплені печаткою підприємства, яка містить повне найменування - Закрите акціонерне товариство «Білоцерківська теплоелектроцентраль».
За таких обставин суд приходить до висновку, що спірні векселі містять всі необхідні реквізити векселедавця (зокрема, його найменування, ідентифікаційний код та адресу), за допомогою яких можна ідентифікувати особу.
При цьому, використання при написанні назви векселедавця ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», а не ЗАТ «Білоцерківська ТЕЦ» як скороченої назви за Статутом, не свідчить про те, що векселедавцем за спірними простими векселями серія АА №1834153 та серія АА №1834152 є інша особа, а не особа позивача у даній справі (з урахуванням зміни організаційно-правової форми на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»).
Більш того суд відзначає, що згідно приписів ст. 75 Уніфікованого закону назва векселедавця не є обов'язковим реквізитом простого векселя, оскільки згідно вказаної норми обов'язковим реквізитом є підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що використання у спірних векселях серія АА №1834153 та серія АА №1834152 назви векселедавця «ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» не є підставою, з якою вимоги чинного законодавства пов'язують можливість визнання їх такими, що не мають вексельної сили.
Положеннями ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що від імені юридичної особи вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
29.03.2018 до канцелярії суду надійшли матеріали справи разом з висновком експертів №20901/17-32/20902/17-33 від 26.03.2018, складеним на виконання вказаної ухвали суду.
Висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №20901/17-32/20902/17-33 від 26.03.2018 встановлено, що підписи від імені директора ОСОБА_2, а також головного бухгалтера ОСОБА_3, що містяться у простих векселях серія АА №1834153 та серія АА №1834152, виконані самими ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За змістом ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Із матеріалів висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставленого перед експертами питання, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи сторонами не наведено, судом не встановлено, а відповідачем не наведено.
Відтак, наданий Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.
Таким чином суд приходить до висновку, що підписання безпосередньо керівником та головним бухгалтером позивача як векселедавця свідчать про те, що спірні векселі містять всі реквізити, які є необхідними для векселів простої форми згідно приписів ст. 75 Уніфікованого закону та Закону України «Про обіг векселів в Україні».
Також не може бути підставою для визнання вказаних векселів такими, що не мають вексельної сили, відсутність повного найменування особи, наказу якої необхідно платити (замість повного найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімреактив» зазначено скорочене ТОВ «Хімреактив»), оскільки вимогами Уніфікованого закону не встановлено обов'язку вказання саме повного найменування.
Крім того суд відзначає, що невірне зазначення найменування особи, якій або наказу якої необхідно платити породжує певні правові наслідки саме для такої особи, чиї права, як законного векселедержателя, можуть ставитись під сумнів. Відповідно, аналогічні правові наслідки наступають і для тієї особи, якій вексель було передано за передавальним написом особою, чиє найменування невірно зазначено у векселі.
Інші, перелічені у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, реквізити наявні у простих векселях серія АА №1834153 та серія АА №1834152, а відтак вказані векселі за змістом та формою відповідає вимогам вказаної статті та мають силу цінного паперу простого векселя.
Таким чином, судом не встановлено дефекту форми спірних векселів, а будь-яких інших підстав, які б позбавляли їх вексельної сили, законодавством не передбачено.
Частиною 1 статі 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Тобто, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.
Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги та свідчили про існування підстав для визнання простих векселів серія АА №1834153 та серія АА №1834152 такими, що не мають вексельної сили.
За таких обставин, відсутні підстави вважати наявними порушені права позивача, що згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України виключає можливість задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська Теплоелектроцентраль».
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення судової експертизи покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.06.2018.
Суддя В.П. Босий