61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
06.06.2018 Справа № 905/679/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали
за позовом: Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області (адреса: 87541, Донецька область, м. Маріуполь, бульвар Меотиди, буд 1) в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради (Ідентифікаційний код 23599040, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 25)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Коваля Геннадія Михайловича (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1)
про: стягнення 10 331,18 грн., -
за участю представників сторін:
від прокурора: Алекаєв Ю.В. - службове посвідчення;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився, -
Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Коваля Геннадія Михайловича заборгованості у розмірі 9221,08 грн. за договором оренди нежитлового приміщення, що відноситься до комунальної власності м. Маріуполь № 7005 - Л від 20.07.16 та пені у розмірі 1110,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані не виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, встановлених п.3.2 та п.6.3 договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, що стало підставою для пред'явлення до стягнення суми боргу та нарахування на цей борг пені у відповідності до положень ст.ст.626, 527, 762 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Нормативно позовні вимоги обґрунтовано ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратури», ст. ст. 9, 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 4, 20, 53, 162, 163 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження позовних вимог надано суду: копію договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя №7005-Л; розрахунок заборгованості з орендної плати та пені; копії претензії № 05/4-4185 від 07.10.2016, № 36-22965 -36.1 від 21.03.2017; № 36-60373 - 36.1 від 19.10.2017; копія повідомлення до Департаменту міського майна Маріупольської міської ради про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді; документ, що підтверджує повноваження особи, що підписала позовну заяву, докази відправлення копій позовної заяви з додатками сторонами цінними листами з описом вкладення, копії яких долучено до матеріалів справи та оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 12.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/679/18; визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 14.05.2018; визначено відповідачу строк до 08.05.2018: - надати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують відповідні доводи;- надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази надіслання надати суду;- у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надати суду відповідну обґрунтовану письмову заяву у встановлений судом строк; визначено позивачу та прокурору строк до 14.05.2018: - надати суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві доводів та мотиви їх визнання або відхилення (за наявності); явка сторін не вимагалась.
Ухвалою суду від 14.05.2018 відкладено розгляд справи на 06.06.2018; запропоновано позивачу (прокурору) до 30.05.2018 надати суду: - рішення Маріупольської міської ради 7/6 - 208 від 08.04.2016;- акти прийому - передачі нежитлового приміщення; - рішення Маріупольської міської ради №6/18 - 1851 від 24.04.2012, мова про яке йдеться в п.4.1 договору №7005 - Л від 20.07.2016 оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя; - докази направлення та/або вручення відповідачу претензій №05/4 - 4185 від 07.10.2016, №36 - 22965 - 36.1 від 21.03.2017, №36 - 60373 - 36.1 від 19.10.2017; запропоновано позивачу та відповідачу здійснити звірку розрахунків за спірний період, розширений акт звірки за підписом обох сторін надати до канцелярії суду до 30.05.2018; відповідачу у строк до 30.05.2018 надати суду: - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують відповідні доводи, включаючи статутні документи підприємства; - надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази надіслання надати суду; явка сторін визнана не обов'язковою.
04.06.2018 до канцелярії господарського суду Донецької області від прокурора надійшов супровідний лист №01-61-2368 вих.18 від 29.05.2018, до якого додано документи, наведені у переліку, а також надані пояснення № 01- 61-2369 вих. 18 від 29.05.2018 стосовно того, що факт оренди нежитлового приміщення - місць загального користування, площею 21,95 кв.м., що включає у себе: коридор 4,4 кв.м., вмивальник 1,6 кв.м., уборна 1,9 кв.м., коридор 12,8 кв.м., тамбур 1,25 кв.м. підтверджується заявою ФОП Коваль Г.М. про надання йому цих нежитлових приміщень в оренду та договором оренди № 7005-Л від 20.07.2016.
05.06.2018 до канцелярії суду Донецької області від позивача (Департамент міського майна Маріупольської міської ради) надійшли письмові пояснення № 2744/2018 від 31.05.2018, зі змісту яких вбачається, що останній просить суд справу призначену на 06.06.2018 розглядати без уповноваженого представника Департаменту міського майна, а також надає наступні пояснення стосовно справи, зокрема, що ФОП Ковалю Г.М. було надано нежитлове приміщення на підставі рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів № 87/4 від 19.02.1992 року «Про передачу в оренду управлінням житлового господарства нежитлового приміщення по пр. Ленінградському, 39». При цьому, акт прийому - передачі за яким 1992 році було передано ФОП Ковалю Г.М. спірне нежитлове приміщення у департаменті міського майна не зберігся. Водночас, останній зазначає, що фактично орендоване нежитлове приміщення не вибуло із володіння відповідача, не звільнялось, речі відповідача постійно знаходились у приміщенні та не передавалось відповідачем Департаменту міського майна за актом прийому- передачі та при укладанні договору оренди № 7005 - Л від 20.07.2016 року іншого акту прийому-передачі не підписувалось. Також, позивач повідомив, що у зв'язку з відсутністю асигувань на відправлення кореспонденції цінними або рекомендованими листами, претензії № 05/4 - 4185 від 07.10.2016, № 36-22965 - 36.1 від 21.03.2017, № 36 -60373 -36.1 від 19.10.2017 спрямовано простою кореспонденцією на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_2, назад на адресу департаменту міського майна Маріупольської міської ради, вказана кореспонденція, не поверталась.
До означених пояснень додано документи, наведені у переліку.
В судовому засіданні, що відбулось 06.06.2018, представник прокуратури позов підтримав.
В судове засідання, що відбулось 06.06.2018, позивач та відповідач своїх представників не направили, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
На час розгляду справи від відповідача у встановлений судом строк не надійшло відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують доводи відповідача.
Відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву з наведенням аргументів та доказів, на яких такий відзив ґрунтується, але позивач своїм правом на висловлення правової позиції по суті спору не скористався, у встановлений судом строк без поважних причин відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
20.07.2016р. між Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець, позивач) та Фізичною особою -підприємцем Коваль Геннадій Михайлович (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя № 7005-Л.
Згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю, споруду), розташоване за адресою: м. Маріуполь, проспект Свободи (Ленінградський), 39 загальною площею 21.95 кв.м., згідно технічного паспорту БТІ для використання під місце загального користування (п.1.1. договору).
Вступ орендаря у тимчасове платне володіння і користування приміщенням (будівлею, спорудою) здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (будівлі, споруди). Передача приміщення (будівлі, споруди) в оренду не надає орендарю права власності на це приміщення (будівлі, споруди). Власником орендованого приміщення (будівлі, споруди) залишається Маріупольська міська рада, а орендар володіє та користується ним протягом терміну оренди. Приміщення (будівлі, споруди) вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. У випадку самовільного звільнення орендарем переданого йому нежитлового приміщення (будівлі, споруди), приміщення (будівля, споруда) вважається поверненим з моменту складання орендодавцем відповідного акту.(розділ 2 договору).
Відповідно до умов п. п. 3.1., 3.2. договору орендодавець зобов'язаний в 10- денний термін після складання договору оренди передати приміщення (будівлю, споруду) орендарю згідно акту прийому-передачі, а орендар зобов'язаний прийняти за актом прийому- передачі нежитлове приміщення (будівлю, споруду) у 10 денний термін після укладання договору оренди.
Розмір орендної плати визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2012 року № 6/18-1851. За вказане у п. 1 договору приміщення (будівлю, споруду) встановлений розмір орендної плати за базовий місяць (червень 2016) у розмірі 574,18 грн. (згідно додатку). Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюються у порядку визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оплата проводиться щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітні. Орендар зобов'язаний отримала рахунок на оплату в бухгалтерії департаменту міського майна. Рахунки на оплату видаються орендарю з 11 по 19 число кожного місяця. При отримання рахунку необхідно мати копію платіжного документу про сплату за оренду приміщення (будівлі, споруди) за попередній період. Розмір орендної плати може бути змінено в односторонньому порядку орендодавцем зв'язку зі зміненою методики її розрахунку, у випадках, передбачених законодавством України рішенням органів місцевого самоврядування. Перегляд розміру орендної плати набирає чинності моменту прийняття рішення про це Маріупольської міської радою.(п.п. 4.1.- 4.4 договору).
Згідно з умовами п. 6.3. договору у разі порушення терміну внесення орендної плати з орендаря стягується пеня у розмірі двох облікових ставок Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування штрафних санкцій за прострочення внесення орендної плати припиняється з того дня, коли зобов'язані у повному обсязі.
Цей договір набуває чинності з моменту йоги підписання сторонами з 20 липня 2016 по 20 червня 2019. (п. 7.1. договору).
Згідно п.9.1 договору, до вимог з виконання умов цього договору та стягнення пені і неустойки застосовується позовна давність терміном у 10 років.
Вказаний договір підписаний обома сторонами без розбіжностей, з боку відповідача договір підписано 21.07.2017, про що свідчить відповідна відмітка на цьому договорі.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України вказано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1-3 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
За правилами визначеними в частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з статтею 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Статтею 793 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 794 Цивільного кодексу України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з положеннями статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
З матеріалів справи вбачається, що договір № 7005-Л від 20.07.2016 за своєю правовою природою є договором найму будівлі або іншої капітальної споруди як різновид договору найму (оренди) і до нього застосовуються спеціальні норми глави 58 Цивільного кодексу України. Загальні положення про найм (оренду) застосовуються до такого договору субсидіарно, якщо спеціальними правилами не встановлено інше.
Згідно з ч.1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Виходячи з положень ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За змістом наведених правових норм, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини, є стаття 795 Цивільного кодексу України, яка визначає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Як вже зазначалось, сторони у п. 2.1. договору погодили, що вступ орендаря у тимчасове платне володіння і користування приміщенням (будівлею, спорудою) здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (будівлі, споруди).
Отже, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суд враховує, що момент вчинення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) відповідно до статей 640 та 795 ЦК України пов'язується з передачею майна у найм шляхом підписання сторонами відповідного документу (акту), тобто саме підписання сторонами акта приймання-передачі є підтвердженням того, що орендар прийняв нерухоме майно в фактичне користування у стані, що повністю його задовольняє на момент передачі та саме з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано документального підтвердження передачі відповідачу майна в оренду за актом приймання - передачі, як це визначено сторонами у Розділі 2 договору.
Більш того, Департамент міського майна Маріупольської міської ради у своїх поясненнях від 31.05.2018 вих.№ 2744/2018 не заперечує, що при укладенні договору оренди № 7005-Л від 20.07.2016 акту приймання-передачі з відповідачем не підписувалось.
Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача на користь Департаменту міського майна Маріупольської міської ради заборгованості з орендної плати за період з вересня 2016 року по грудень 2017 року у розмірі 9221,08 грн. та нарахованої на цю заборгованість пені у розмірі 1110,30 грн.
В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано будь-яких доказів фактичного користування відповідачем об"єктом оренди за договором № 7005-Л від 20.07.2016 у спірний період, а також проведення останнім у тому числі й часткових розрахунків з орендних платежів (виписки банківських або інших фінансових установ, платіжні доручення тощо).
Наявні в матеріалах справи договір № 898 від 29.05.2006 купівлі-продажу нежитлового приміщення та додаткова угода від 16.02.2004 до договору № 359-О від 16.02.2004 не підтверджують перебування відповідача з позивачем у правовідносинах найму.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Слід зазначити, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п. 2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Згідно з абз. 1 п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, зокрема, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
У відповідності з п. 2.15 Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
З огляду на викладене суд не бере до уваги посилання органів прокуратури на те, що факт оренди місць загального користування підтверджуються заявою ФОП Коваль Г.М. про надання ойму нежитлових приміщень в оренду за договором оренди, оскільки за своїм призначенням така заява не відповідає ознакам первинного документа, встановленим ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так як сама по собі заява ФОП Коваль Г.М. не підтверджує факт господарської операції, а є документом, що фіксує намір укласти договір оренди і не свідчить про беспосередньо передачу йому як орендарю спірного приміщення у користування.
Таким чином, з огляду на те, що передання у користування відповідачу майна за спірним договором не підтверджено належними та допустимими доказами, а саме не надано до суду акта приймання-передачі майна, на виконання умов п. 2.1. договору № 7005-Л від 20.07.2016, відтак, за висновками суду, у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача орендної плати за цим договором, оскільки сторони у цьому договорі момент вступу у тимчасове платне володіння та користування приміщенням (будівлею, спорудою) пов"язали саме з моментом підписання акту прийому-передачі.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, враховуючи, що сторони, не виконавши встановлений умовами договору обов'язок щодо складання акту приймання-передачі об'єкту оренди, фактично не вступили в орендні правовідносини за спірним договором оренди, що позбавляє позивача права на нарахування орендної плати за цим договором, що відповідно узгоджується з ст. 795 Цивільного кодексу України щодо оформлення передачі об'єкту оренди у найм актом, який підписується сторонами договору і з цього моменту починається обчислення строку договору оренди, а відтак суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, як необґрунтованих та недоведених належними доказами, з покладенням на позивача судових витрат.
Керуючись ст. ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради до Фізичної особи - підприємця Коваля Геннадія Михайловича заборгованості у розмірі 9221,08 грн. за договором оренди нежитлового приміщення, що відноситься до комунальної власності м. Маріуполь № 7005 - Л від 20.07.16, та пені у розмірі 1110,30 грн.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2018.
Суддя Н.В. Величко