вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
11.06.2018м. ДніпроСправа № 904/2506/18
Суддя Суховаров А.В. , розглянувши матеріали
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м.Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 2 910 789, 51 грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (далі - відповідач) про стягнення суми 2 400 722, 09 грн. орендної плати, 244 453, 01 грн. пені, 265 614, 41 грн. індексації, а всього суми 2 910 789, 51 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором оренди цілісного майнового комплексу держаного підприємства №12/493-АД від 01.06.2001.
Суд дійшов висновку щодо залишення позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2018 рік", ст. 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1 762,00 грн.
За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на прохальну частину позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість на загальну суму 2 910 789, 51 грн.
За викладених обставин, розмір судового збору за розгляд даного позову становить суму 43 661, 84 грн.
Всупереч викладеному, в позовних матеріалах відсутні докази сплати судового збору, натомість до позову додано клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, законодавець визначив право суду враховувати майновий стан сторони, здійснювати його оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідження наданих доказів стороною.
За приписами наведеної норми, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що заявником не наведено виключних обставин, що унеможливлюють сплату повної суми судового збору, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення такої вимоги позивача. Разом з тим, позивачем не наведено обставин, що в майбутньому сприятимуть сплаті судового збору позивачем за розгляд даного позову господарським судом.
Враховуючи викладене, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровські області протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки скарги, а саме:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 43 661, 84 грн.
3. Роз'яснити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровські області, що у тому випадку, якщо позивач не усуне всі недоліки у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.06.2018 та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Суховаров