вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1734/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Дочірнього підприємства "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, смт. Покровське, Покровський р-н, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 2432/14-КП-3 від 20.01.2014 у сумі 11 368,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 11 368,00 грн., з яких: 6 721,62 грн. - пеня, 1 017,82 грн. - 3% річних, 3 629,04 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 2432/14-КП-3 від 20.01.2014.
Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (11 368,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 25.04.2018 відкрито провадження у справі № 904/1734/18. Справу № 904/1734/18 розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
18.05.2018 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
04.06.2018 представник позивача подав до канцелярії суду відповідь на відзив на позов, яким просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-продавець, позивач) та Дочірнім підприємством "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (далі-покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2432/14-КП-3 від 20.01.2014.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 113,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 287,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 57,40 грн., всього з ПДВ - 344,40 грн.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 462,26 грн., крім того ПДВ - 20% - 692,45 грн., всього з ПДВ - 4 154,71 грн.
Додатковою угодою № 7 від 12.12.2014 до договору сторони виклали з 01.12.2014р. п. 5.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5 900,00 грн. без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6 384,70 грн., крім того ПДВ - 20 % - 1 276,94 грн., всього з ПДВ - 7 661,64 грн.
На виконання умов договору, позивач у період з січня 2014 по грудень 2014 поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 406 558,35 грн., відповідно до актів приймання-передачі природного газу, підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств (а.с. 29-35).
Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач зобов'язання з оплати за переданий газ, виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки з порушенням строків передбачених договором.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п.7.2. договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1. цього договору він зобов'язується платити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за загальний період з 15.02.2014 по 15.01.2015 у розмірі 6 721,62 грн.
За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 15.02.2014 по 15.01.2015 у розмірі 1 017,82 грн. та інфляційні втрати за період з 15.02.2014 по 15.01.2015 у сумі 3 629,04 грн.
Проте, відповідно до нарахованих сум 3% річних, інфляційних втрат та пені слід зазначити наступне.
30.11.2016 набрав чинності Закон, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до приписів статті 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно зі статтею 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Відповідно до п. 2.1. Статуту ДП "Покровкатеплоенерго", підприємство створено з метою отримання прибутку за рахунок виробництва, транспортування, та постачпання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та гарячого водовостачання фізичним та юридичним особам. Тобто, дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" поширюється на відносини між позивачем та відповідачем.
Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.
Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.
Водночас частиною третьою статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (про що повідомило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України у межах своєї компетенції).
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за поставлений природний газ погашена останнім в повному обсязі станом на 12.02.2015, тобто до набрання чинності Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Судом встановлено, що на момент звернення до суду з даним позовом (24.04.2018) у позивача були відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річні та інфляційних втрат.
До посилань позивача у відповіді на відзив на приклади застосування Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» у практиці Верховного суду, як суду касаційної інстанції у конкретних справах, господарський суд ставиться критично, оскільки згідно з ч. 2 ст. 315 Господарського процесуального кодексу України, висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права має міститись у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного суду, такої постанови позивач не надав.
З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтею 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради Дочірнього підприємства "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2018
Суддя В.Г. Бєлік