Рішення від 07.06.2018 по справі 904/1788/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1788/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудовська І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В.

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійний Дім", с.Лозуватка, Криворізькій район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", м. Дніпро

про стягнення 1 436 683,78 грн.

Представники:

від позивача: Кісуріна В.С. довіреність б/н від 15.05.2018р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійний Дім" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" (далі - відповідач) про стягнення 1 240 128,00 грн. - боргу, 139 505,90 грн. - пені, 13 148,75 грн. - 3 % річних, 43 901,13 грн. - інфляційних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по Договору купівлі-продажу № 101217/4 від 10.12.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 р. відкрито провадження у справі № 904/1788/18, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.05.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018 р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 07.06.2018 р.

В підготовче засідання 07.06.2018 р. представник позивача надав письмову згоду про початок розгляду по суті (в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України). Суд дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрив підготовче провадження та розглядав справу 07.06.2018 р. по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2018 р. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 07.06.2018 р. не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав. Про місце, дату та час засідання відповідач повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 64).

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.06.2018 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олійний Дім" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" (покупець) укладений Договір купівлі-продажу № 101217/4 (далі - Договір), на умовах п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність (повне господарське відання) покупцю макуху соняшникову (надалі іменується товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату.

Загальна сума договору визначається як загальна сума всіх партій товару визначених в додатках до даного Договору (п. 2.2. Договору).

У відповідності до п. 7. Додатку № 1 від 10.12.2017 р. до Договору оплата за товар здійснюється покупцем на умовах передоплати протягом двох банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.

Строк дії Договору: з моменту підписання та до 31.12.2018 року в частині взаєморозрахунків - до їх остаточного завершення (п. 11.2. Договору).

На виконання умов Договору в період з 12.12.2017 р. по 17.12.2017 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 003 792,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 174 від 12.12.2017 р. на суму 645 552,00 грн.; № 178 від 13.12.2017 р. на суму 758 448,00 грн.; № 181 від 14.12.2017 р. на суму 359 664,00 грн.; № 182 від 15.12.2017 р. на суму 720 912,00 грн.; № 183 від 16.12.2017 р. на суму 351 600,00 грн.; № 184 від 17.12.2017 р. на суму 167 616,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем зі сплати товару на суму 1 240 128,00 грн., що й стало підставою для звернення позивача з позовом за захистом свого порушеного права та причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного процесуального кодексу України).

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 1 240 128,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 8.2. Договору якщо покупець не здійснив оплату, в строки, зазначені умовами цього Договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, оскільки розмір пені передбачений умовами Договору перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, позивачем здійснено нарахування на суму основного боргу пені (з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ у відповідності приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), за період з 15.12.2017 р. по 22.04.2018 р. в розмірі 139 505,90 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача: 3% річних за період з 15.12.2017 р. - по 22.04.2018 р. у сумі 13 148,75 грн. та інфляційних за період з січня по березень 2018 року в сумі 43 901,13 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, 3 % річних та інфляційних, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 1 240 128,00 грн. - боргу, 139 505,90 грн. - пені, 13 148,75 грн. - 3 % річних, 43 901,13 грн. - інфляційних.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" (49044, м. Дніпро, вул. Комсомольська, буд. 6, поверх 2, офіс 2; код ЄДРПОУ 36726560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійний Дім" (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Леніна, буд. 135, корпус Г; код ЄДРПОУ 35191360) 1 240 128,00 грн. (один мільйон двісті сорок тисяч сто двадцять вісім грн. 00 коп.) - боргу, 139 505,90 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ять грн. 90 коп.) - пеню, 13 148,75 грн. (тринадцять тисяч сто сорок вісім грн. 75 коп.) - 3 % річних, 43 901,13 грн. (сорок три тисячі дев'ятсот одна грн. 13 коп.) - інфляційних, 21 550,25 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят грн. 25 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК

України " 11" червня 2018 р.

Попередній документ
74569300
Наступний документ
74569302
Інформація про рішення:
№ рішення: 74569301
№ справи: 904/1788/18
Дата рішення: 07.06.2018
Дата публікації: 11.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: