17.11.2011 Справа 2-5822/11
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2011 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Папаценко П.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_2 до Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської Ради, третя особа Міське комунальне підприємство «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на нежиле приміщення, -
15.11.2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача, просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на гараж, збудований за рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради м.Маріуполя №12 від 11.11.1992 року, та розташований по вул.Апатова в м.Маріуполі.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України, а саме :
- правильно не визначений відповідач -ним є Маріупольська міська Рада;
- не зазначена дійсна ціна позову, так як позов стосується вимог майнового характеру;
- відсутні документи, що свідчать про наявність гаражу та його стан на теперішній час;
- відсутня письмова відмова нотаріальної контори в оформленні свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»- свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»- якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
За п.8 вказаної Постанови, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
При пред'явленні позову про визнання прав забудовника потрібно враховувати вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 19.05.2011 року №3395-У1 та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та 2 категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж»від 24.06.2011 року №91.
Не надано доказів офіційної відмови та не зазначено, яким саме органом чи установою відмовлено в надані висновків -про відповідність збудованого жилого будинку державним будівельним нормам, пожежним нормам і правилам, санітарним нормам, не зазначено про обґрунтовану неможливість отримати дану інформацію самостійно.
Не зовсім чітко обґрунтовані позовні вимоги позивача, з урахуванням рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м.Маріуполя №12 від 11.11.1992 року, в якому зазначено, що інваліду 1 групи ОСОБА_3 виділено місце стоянки для автомобіля, на якому дозволили тимчасово встановити металевий гараж без оглядової ями, підвалу та без права передачі іншій особі.
С огляду на зазначене потребують уточненню позовні вимоги.
Також порушені вимоги ст.121 ЦПК України оскільки позивачем належним чином не сплачений судовий збір, оплата проведена у розмірі 94,10 грн., що не відповідає дійсній ціні позову.
Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру та не надано відповідних документів щодо підтвердження вартості майна, тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою.
Проте, частиною 2 статті 80 ЦПК України передбачено, що якщо на момент пред'явлення позову неможливо становити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначається судом з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Таким чином, враховуючи місце розташування гаражу, його загальну площу, існуючі ціни на нерухомість, суд приходить до висновку, що розмір судового збору можливо попередньо визначити в сумі 1700 грн.
Позивачем, при пред'явленні позову, судовий збір не сплачений у повному розмірі, його необхідно доплатити у розмірі 1605,90 грн. на рахунок :
р/р 31211206700052, отримувач: Місцевий бюджет -Жовтневого району м.Маріуполя, код платежу: 22030001, код ЕДРПОУ (банку): 34686694, Банк отримувача : ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО: 834016; код ЄДРПОУ (суду) 02895610.
Відповідно до ст.121 ЦПК України, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, та належної сплати судового збору, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 121 ЦПК України ,-
Попередньо визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду за позовом ОСОБА_2 до Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської Ради про визнання права власності на нежиле приміщення, в розмірі 1700 грн.
Позивачу ОСОБА_2 доплатити судовий збір у розмірі 1605,90 грн.
Заяву ОСОБА_2 до Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської Ради про визнання права власності на нежиле приміщення залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_2 про необхідність виправити зазначені недоліки заяви до 29.11.2011 року, але не пізніше п'яти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.І. Папаценко