07 червня 2018 року
Київ
справа №819/1880/17
адміністративне провадження №К/9901/52467/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 819/1880/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,
02.06.2018 Головне управління ДФС у Тернопільській області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 819/1880/17.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.
Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У даному випадку, постанова апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, складена у повному обсязі 21.03.2018, а отже останнім днем строку її касаційного оскарження є 21.04.2018, тоді як касаційна скарга подана до Верховного Суду 02.06.2018, тобто з пропуском цього строку.
До касаційної скарги відповідачем додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження, у якій останній посилається на те, що первісна касаційна скарга була подана в межах строку на касаційне оскарження, однак повернута ухвалою Верховного Суду від 25.04.2018, у зв'язку з тим, що остання була підписана представником відповідача, повноваження якого не підтверджені, проте копії конверта, яким направлялась копія ухвали про повернення касаційної скарги не надано, що унеможливлює зробити висновок про намір податкового органу звернутись до суду повторно з касаційною скаргою у найкоротший строк.
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 819/1880/17 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписС.С. Пасічник
підписВ.П. Юрченко