10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 569/11464/17
іменем України
"07" червня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М.
ОСОБА_1,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Рівне ДПП ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від "23" січня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Рівне ДПП ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -
суддя в 1-й інстанції - Харечко С.П.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м.Рівне,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
В липні 2017р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 122132 від 16 березня 2017 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу 255 гривень.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_3 покликається на те, що 16.03.2017 року на вул. Соборній в м. Рівне здійснила вимушену зупинку керованого нею автомобіля на одну хвилину для зняття коштів на купівлю ліків для народженої дитини. Працівник поліції не отримавши від неї жодних пояснень винесла постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач вважає, що постанова винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду адміністративного провадження, передбаченого нормами КУпАП.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23.01.2018р. позов задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 122132 від 16 березня 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу 255 гривень.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду зі скаргою, про його скасування з підстав, наведених у скарзі. На думку скаржника, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, в зв'язку з порушенням останньою вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена" ПДР.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Судом встановлено, інспектором роти №2 батальйону УПП в Рівне ДПП ОСОБА_2 винесено постанову серії АР №122132 від 16.03.2017р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 255 грн.
Із дослідженої постанови у справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що 16 березня 2018 року, о 18 год. 20 хв., в м. Рівне на вул. Соборна , 108, водій керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушила вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» ПДР.
Не погоджуючись із прийняттям вказаної постанови ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про її скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об"єктивно з"ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. В даному випадку, відповідачем не було дотримано вищезазначених норм закону, оскільки інспектор жодних обставин справи не з'ясував.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно пп. в п.8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи, зокрема на: заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до вимог пункту 3.34 п. 3 Розділу 33 Правил дорожнього руху до заборонних дорожніх знаків відноситься дорожній знак - «Зупинку заборонено», яким забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Як встановлено судом, 16.03.2018р. о 18:20 в м.Ріне, на вул.Соборна, 108, водій, в даному випадку ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», (а.с.8) , чим суттєво перешкодив дорожньому руху громадського транспорту, що вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
За правилами частини третьої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.п. 8-10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395), справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).
Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції (додаток 4) на розгляд справи. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 Розділу IV Інструкції №1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначено статтею 246 КУпАП.
За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено статтею 254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (частина друга статті 258 КУпАП).
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 2 р.ІІІ Інструкції №1395 встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною третьою ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, з аналізу наведених норм діючого законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу. Разом з тим, у випадку, коли особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана надати належні та допустимі докази, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, доводи позивача, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову на місці вчинення правопорушення без складення протоколу колегія суддів вважає помилковими.
Як свідчать матеріали справи, 16.03.2017р. відповідачем винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР №775279 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн за порушення позивачем частини 1 статті 122 КУпАП.
Частиною першою статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За результатами дослідження доказів - відеозапису, який міститься в матеріалах справи, під час з'ясування відповідачем обставин зупинки позивача у зоні дії знаку, водій не заперечував, що здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена».
В письмових поясненнях , долучених до матеріалів справи, позивач не заперечувала щодо щодо скоєного нею адмінправопорушення (а.с.18).
Крім того, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що позивачем, під час зупинки в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» не було ввімкнено аварійну світлову сигналізацію, яка у відповідності до п.9.9а Правил дорожнього руху повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі або встановлено знак аварійної зупинки згідно п. 9.10 Правил дорожнього руху.
З огляду на наявні у матеріалах справи документи, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відсутність належних доказів, наданих позивачем на спростування цього факту, колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення вчинене позивачем, відсутні.
Із наявної в матеріалах справи копії відеозапису вбачається, що позивачу роз'яснено права відповідно до статті 268 КУпАП.
Твердження позивача про не зазначення порядку сплати штрафу та правових наслідків не виконання адміністративного стягнення колегія суддів вважає таким, що не випливає на характер вчиненого позивачем правопорушення у сфері дорожнього руху та не може розцінюватись як підстава для скасування оскаржуваної постанови.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд, не перевіривши обставини справи, вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Рівне ДПП ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від "23" січня 2018 р. скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: М.М. Капустинський
ОСОБА_1
Повне судове рішення складено "07" червня 2018 р.