707/356/18
2/707/534/18
05 червня 2018 року
Черкаський районний суд Черкаської області у складі
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області з указаним позовом. Свої позовні вимоги мотивував тим, що на початку 2000 року він разом із сім'єю вирішив придбати будинок у с. Вергуни Черкаського району. Він зустрівся із мешканцем села ОСОБА_2 ОСОБА_3, який мав намір продати домоволодіння, в якому не жив, а проживав у іншому селі. Під час зустрічі вони обумовили ціну та умови на яких позивач мав придбати будинок. 25.05.2001 року ОСОБА_3 склав на його ім'я доручення, посвідчене державним нотаріусом Черкаської районної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого за № 2241, за яким уповноважив його продати за ціну і на умовах за його розсудом належний йому будинок, що знаходиться у с. Вергуни по вул. Лесі Українки 110 Черкаського району Черкаської області. Довіреність видана на три роки. У день складення доручення вони повністю розрахувалися із ОСОБА_3 і таким чином позивач повинен був укласти договір купівлі-продажу на свою дружину, так як власник не мав наміру часто приїжджати та виконувати будь-які дії аби укладати договір купівлі-продажу. Фактично з 25.05.2001 року після повного розрахунку з ОСОБА_3 позивач разом із сім'єю забрав свої речі і с. Степанки та переїхав проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1. Його діти пішли до Вергунівської школи, яку закінчили як мешканці села. Він з сім'єю відкрито вселився у будинок, почав облаштовувати його для власного проживання, забезпечив благоустрій земельної ділянки, відремонтував огорожу, замінив у будинку необхідні меблі та вікна, зробив косметичний ремонт, познайомився з сусідами та його сім'я почала проживати як мешканці с. Вергуни. З часу їхнього заселення ОСОБА_3 жодного разу не приїздив до с. Вергуни, хоча вони підтримували з ним стосунки ще досить довго, від нього не надходило ніяких претензій та зауважень. У травні 2002 року позивач переуклав договір про користування електричною енергією для населення із ВАТ “Черкасиобленерго” та отримав паспорт на електрообладнання домоволодіння. На його ім'я була виписана розрахункова книжка з метою подання відомостей про використану електричну енергію. Також позивач сплачував рахунки за газ і електичну енергію за період з 2001 року по 2017 рік. Крім того, позивач від імені ОСОБА_3 сплачував земельний податок за 2015-2016 роки, а за 2017 рік оплата проводилась ним особисто. Позивачем у 2017 році була проведена технічна інвентаризація будинку та виготовлено новий технічний паспорт. Доручення, що видавав на його ім'я ОСОБА_3 вже не мало чинності, тому йому потрібна була його особиста участь. Як було відомо позивачу, ОСОБА_3 проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2, однак звернувшись до Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району позивач отримав відповідь про те, що 11.07.2016 року сільською радою складено актовий запис № 37 про смерть ОСОБА_3, який проживав ІНФОРМАЦІЯ_3. Сільська рада не має інформації щодо наявності спадкоємців у померлого ОСОБА_3, який проживав одиноко у будинку, що належав сину покійної дружини.
Позивач вказує, що протягом тривалого часу ОСОБА_3 не пред'являв вимог про виселення його сім'ї, після розрахунку усе залишив на позивача аби той розпоряджався майном на свій власний розсуд.
У зв'язку із вище викладеним, позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами № 110 по вул. Лесі Українки у с. Вергуни Черкаського району Черкаської області за набувальною давністю.
В судове засідання сторона позивача не з'явились. Попередньо представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але на адресу суду надіслав заяву про слухання справи за його відсутності та про визнання позовних вимог.
Сторонам відомі наслідки визнання позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому у відповідності до ч.4 ст.206 ЦПК України суд в праві за наявності для того законних підстав ухвалити рішення про його задоволення.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України справа розглядається за відсутності сторін, без здійснення технічної фіксації.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності 15.12.2017 року цією редакцією Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3, відповідно до доручення від 25.05.2001 року, яке посвідчене державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори та зареєстровано у реєстрі за № 2241, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4 уповноважив ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 продати за ціну і на умовах за його розсудом належний йому жилий будинок, що знаходиться у с. Вергуни вул. Л.Українки 110 Черкаського району і області. Для цього надає йому право виготовити технічну документацію та одержати свідоцтво про право власності на будинок, подавати від його імені заяви у відповідні установи, отримувати необхідні довідки та документи, ставити за нього підпис, отримати належні йому гроші, а також виконати всі інші дії та формальності, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність видана на три роки.
Відповідно до довідки від 18.05.2017 року за № 772 виданої Вергунівською сільською радою Черкаського району, за ОСОБА_3 дійсно рахується жилий будинок з надвірними спорудами за адресою вул. Лесі Українки 110 с. Вергуни. Інших осіб не проживало, не зареєстровано, у тому числі малолітніх та непрацездатних також.
У довідці виданій Вергунівською сільською радою Черкаського району від 13.06.2017 року за № 993, ОСОБА_1 має у користуванні жилий будинок у с. Вергуни по вул. Л.Українки 110.
Згідно довідки Вергунівської сільської ради Черкаського району від 04.05.2017 року за № 596, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 дійсно проживають без реєстрації за адресою вул. Л.Українки 110 у с. Вергуни Черкаського району Черкаської області з 2001 року по даний час.
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Вергунівської сільської ради від 04.09.2017 року за № 1757, згідно земельно-кадастрової книги Вергунівської сільської ради (1997 р. -2000 р.) за домоволодінням у с. Вергуни, вул. Л.Українки 110 обліковується земельна ділянка площею 0,17 га, підстава надання земельної ділянки відсутня.
Згідно наданих позивачем квитанцій, ним сплачувався земельний податок за земельну ділянку по вул. Л.Українки 110 у с. Вергуни за 2016-2017 роки, рахунки за використання електричної енергії за 2001-2017 роки.
У відповіді на адвокатський запит Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 28.09.2017 року за № 753 вказано, що у сільській раді складено актовий запис № 37 від 11.07.2016 року про смерть ОСОБА_3, який проживав у ІНФОРМАЦІЯ_11. Сільська рада не має інформації щодо наявності спадкоємців у померлого ОСОБА_3, який проживав одиноко у будинку, що належав сину покійної дружини.
Згідно відомостей Черкаської районної нотаріальної контори від 28.03.2018 року за № 689/01-16, які надійшли за запит суду, згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру та алфавітних книг спадкових справ за 2016-2018 роки, спадкова справа після смерті ОСОБА_3, який помер 11.07.2016 року, не заводилась.
У технічному паспорті від 10.07.2017 року на домоволодіння по вул. Лесі Українки 110 у с. Вергуни Черкаського району, виготовленого на замовлення ОСОБА_1, самочинно збудованих, переобладнаних площ та приміщень немає.
Відповідно до висновку про вартість домоволодіння по вул. Лесі Українки 110 у с. Вергуни Черкаського району від 13.02.2018 року, що виконаний ТОВ “Оціночною компанією “МЕРИЛО”, вартість вказаного житлового будинку з надвірними спорудами становить 40700 гривень.
Таким чином ОСОБА_1 починаючи з 25 травня 2001 року, добросовісно заволодів та почав користуватися зазначеним житловим будинком, а саме, проживає у ньому разом із сім'єю, за власні кошти утримує його у належному стані, здійснює поточні ремонти та сплачує комунальні платежі. За власні кошти виготовив технічний паспорт домоволодіння та провів його оцінку.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).
Позивач використовує вказане нерухоме майно в особистих потребах, за свої кошти та власною працею утримує будинок та присадибну земельну ділянку, проводить ремонтні роботи, тобто більше 10 років фактично володіє спірним будинковолодінням.
За таких обставин, відповідно до положень ст. 344 ЦК України, за позивачем слід визнати право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Лесі Українки 110 у с. Вергуни Черкаського району Черкаської області.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК україни, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Однак враховуючи, що позивач в позовній заяві не просить покласти судові витрати на відповідача, то суд за таких обставин вважає за можливе не стягувати понесені позивачем судові витрати з відповідачів по справі.
На підставі наведеного, ст.344 керуючись ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 78, 89, 141, 206, 210, 211, 259, 263, 265 ЦПК ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Лесі Українки 110 у с. Вергуни Черкаського району Черкаської області за набувальною давністю.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя: ОСОБА_2