707/99/18
2-а/707/17/18
06 червня 2018 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області, який діє як адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Cмоляра О.А.
при секретарі Зарубі Н.М.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника УПП в м.Черкаси ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП в м. Черкаси ОСОБА_2 про скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом до сержанта поліції УПП в м. Черкаси ОСОБА_2, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою сержанта поліції УПП в м. Черкаси ОСОБА_2 серії БР № 232967 від 06.01.2018 року на нього накладено штраф за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн. за те, що він керуючи транспортним засобом ВАЗ21114,06.01.2018 року, рухаючись по вул..Смілянській на перехресті здійснив проїзд на червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3. ПДР. Вважає, що він діяв відповідно до п.16.8 ПДР України, який зобовязує водія, що виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофора, продовжити рух у вказаному напрямку незалежно від сигналу світлофора на виїзді.
Стверджуючи, що він правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП не вчиняв, позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови та просив провадження по справі закрити.
Позивач в судовому засіданні надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, в направленому до суду відзиві відповідач на підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності направив диск із відео фіксацію вчинених правопорушень.
Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,пояснила, що постанову винесено законно, оскільки позивач порушив правила дорожнього руху: здійснив рух на заборонний знак світлофору, чим порушив п. 8.7.3 (е) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Правопорушення було зафіксовано відеокамерою інспектора патрульної поліції. Винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною і обґрунтованою.
Суд, дослідивши відзив відповідача та матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про задоволенні позову за таких підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови сержанта поліції УПП в м. Черкаси ОСОБА_2 БР № 232967від 6 січня 2018 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. До адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було притягнуто за те, що 6 січня 2018 року о 12 год. 45 хв. позивач, у порушення п. 8.7.3е ПДР України керуючи автомобілем НОМЕР_1,здійснив проїзд перехрестя вул.Смілянська з вул.Оборонна, м.Черкаси на забороненний червоний сигнал світофора.
Згідно пункту 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені.
На підтвердження правомірності свого рішення відповідачем надано відеозапис на DVD диску, який долучений ним до відзиву.
Згідно переглянутих в судовому засіданні матеріалів відеофіксації, наданих відповідачем та долучених до матеріалів справи, встановлено, що позивачу було оголошено посадову особу, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, встановлено особу позивача, роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Проте відповідно до відеозапису не зафіксовано чітко факт вчинення позивачем правопорушення, а саме факту того, що позивач проїжджаючи перехрестя по вулиці Смілянській почав свій маневр на червоний сигнал світлофора, а зафіксовано подію з моменту зупинки автомобіля після проїзду перехрестя перед наступним світлофором.Крім того, на данному перехресті відсутня дорожня розмітка 1.12 (стоп лінія) та дорожний знак 5.62, на які у своїх запереченнях посилається відповідач, що також підтверджується переглянутим в судовому засідання відеозаписом, а тому всі сумніви суд тлумачить на користь особи згідно ст.62 Конституції України. У такому випадку суд вважає не доведеною обставину порушення позивачем правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Оскільки інших доказів порушення позивачем правил дорожнього руху суду відповідачем не надано, то суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.
При тих обставинах, які встановлені у судовому засіданні, з урахуванням недоведеності вчинення позивачем порушень ПДР і відповідно наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В той же час позивачем, в порушення ч.4 ст.134 КАС України, не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документів що підтверджують виконання цих робіт, у зв'язку з чим витрати позивача на правничу допомогу не підтверджені належними та достовірними доказами, а тому не підлягають стягненню з відповідача.
Також безпідставною є вимога позивача про стягнення транспортних витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, оскільки, по-перше, позивачем не надано жодних доказів на їх підтвердження, по-друге, згідно ч.1 ст.135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Відповідно до ст. 288 КУпАП та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 23.01.2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір. Тому судовий збір необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.242-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП в м. Черкаси ОСОБА_2 про скасування постанови - задовольнити.
Визнати дії сержанта поліції УПП в м. Черкаси ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР №232967 від 6 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, справу- закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції судові витрати в сумі 704 гривень 80 коп. в дохід держави.
Учасники справи можуть ознайомитись текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_4