Номер справи 703/1205/18
3/703/425/18
05 червня 2018 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Управління держпраці у Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку АДРЕСА_1, працюючої бухгалтером ОСБЖБ «Пролісок»,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1, працюючи бухгалтером ОСБЖБ «Пролісок» допустила порушення вимог законодавства про працю при здійсненні господарської діяльності об'єднання, а саме: порушила строки виплати заробітної плати, передбачені ч.1 ст.115 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР, згідно яких виплата заробітної плати проводиться не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Однак, заробітна плата за жовтень 2017 року виплачена працівникам ОСБЖБ «Пролісок» один раз, 26 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просила адміністративну справу відносно неї закрити, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №ЧК 173/372/АВ/П/ПТ від 10 квітня 2018 року, актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЧК 173/372/АВ від 10 квітня 2018 року, відомостями розподілу виплат ОСБЖБ «Пролісок» за жовтень 2017 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, а саме: «порушення встановлених термінів виплати заробітної плати», але на день розгляду справи закінчився встановлений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, а саме три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено в жовтні 2017 року.
Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 26 квітня 2018 року, тобто після закінчення строку, протягом якого на ОСОБА_1 може бути накладено адміністративне стягнення після вчинення адміністративного правопорушення.
З наведеного вбачається, що суд з об'єктивних причин не мав можливості розглянути справу в термін, у який особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності після скоєння правопорушення.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього кодексу.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Одночасно, суд має зазначити, що при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст.38 КУпАП, необхідно враховувати положення ст.6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суд при здійсненні правосуддя повинен діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини 1 статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення.
Крім того, аналізуючи абзац перший статті 247 КУпАП, суд приходить до висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у резолютивній частині постанови постановленої за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка закривається у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не може бути зазначеною.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Оскільки адміністративне стягнення на порушника не накладається, стягненню судовий збір не підлягає.
Керуючись ст.ст.38, 40-1, п.7 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284, КУпАП України, -
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Суддя О.П.Опалинська