Справа №638/15818/14-к Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/790/790/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.389 КК України
Іменем України
24 травня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2017р. відносно ОСОБА_7 , -
Вказаним вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, працює водієм в АК «Харківобленерго», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимий:
-11.11.2013р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.128 КК України до 150 годин громадських робіт,
виправданий у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.389 КК України в зв'язку з відсутністю складу злочину.
Згідно вироку, ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що 11.11.2013р. він був засуджений Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.128 КК України до 150 годин громадських робіт. 14.02.2014р. ОСОБА_7 під особистий розпис був ознайомлений в приміщенні Дзержинського районного підрозділу Київського МРВ КВ1 УДПтСУ в Харківській області, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Цезаря Кюі, 44, з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а саме: зобов'язався виконувати встановлені законом порядок і умови відбування покарання; сумлінно ставитися до роботи; працювати на призначеному об'єкті і відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт; з'являтися за викликами до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися до інспекції у встановлені дні на реєстрацію, без дозволу інспекції не виїжджати за межі України; а також попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання за ч.2 ст.389 КК України і ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію до Дзержинського районного підрозділу Київського МРВ КВІ УДПтСУ в Харківській області.
14.02.2014р. ОСОБА_7 під особистий розпис було видано направлення на відбування покарання у вигляді громадських робіт строком 150 годин у Дзержинський районний суд м. Харкова, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Перемоги 52-В, 17.02.2014р. ОСОБА_7 повинен був приступити до виконання покарання у вигляді громадських робіт, але засуджений ОСОБА_7 , маючи ціль невиконання вироку суду, з метою ухилення від відбуття покарання у вигляді громадських робіт, без поважної причини до роботи не приступив та про причини неявки не повідомляв, у з в'язку з чим йому було винесено остереження у вигляді письмового попередження з якими він ознайомився 25.04.2014р. під особистий розпис у приміщенні Дзержинського районного підрозділу Київського МРВ КВІ УДПтСУ в Харківській області. 25.04.2014р. ОСОБА_7 повідомив, що він не приступив до відбування покарання у зв'язку з тим, що працює водієм у Зміївській ТЕС та згідно з графіком роботи не міг відбувати покарання у вигляді громадських робіт. 25.04.2014р. ОСОБА_7 під особистий розпис було видано направлення на відбування покарання у вигляді громадських робіт строком 150 годин до Олексіївської виправної колонії №25 УДПтС України в Харківській області, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Цезаря Кюі, 42, де ОСОБА_7 26.04.2014р. повинен був приступити до відбування покарання у вигляді громадських робіт, та виконувати громадські роботи у вільний від роботи час, а саме у суботу та неділю, але, засуджений ОСОБА_7 , умисно, маючи ціль невиконання вироку суду, з метою ухилення від відбуття покарання у вигляді громадських робіт, без поважної причини до роботи не приступив та про причини не повідомив.
У період з 14.02.2014 року по теперішній час покарання призначене Дзержинським районним судом м. Харкова у вигляді громадських робіт строком 150 годин ОСОБА_7 не відбував.
Крім того, ОСОБА_7 не з'являвся на реєстрацію до Дзержинського районного підрозділу Київського МРВ КВІ УДПтСУ в Харківській області: 28.02.2014р., 04.03.2014р., 18.03.2014р., 01.04.2014р., 15.04.2014р., у з в'язку з чим йому було винесено застереження у вигляді письмового попередження з якими він ознайомився під розпис, після чого ОСОБА_7 не з'являвся на реєстрацію до Дзержинського районного підрозділу Київського МРВ КВІ УДПтСУ в Харківській області, 06.05.2014р., 20.05.2014р., 03.06.2014р., 17.06.2014р.
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 389 КК України як ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, засудженим до цього покарання.
Судом першої інстанції встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.11.13р. затверджена угода про примирення між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 і на підставі цього останній був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та йому призначене узгоджене покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.
Відповідно до ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Звідси, районний суд прийшов до висновку про те, що чинним кримінально-процесуальним законодавством України чітко передбачений порядок ухвалення та виконання вироків, затверджених на підставі угод, а також спеціальну кримінальну відповідальність, передбачену ст.389-1 КК України.
А тому, виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину який йому інкримінувався.
В апеляційній скарзі, у редакції змінених доводів, прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, допущення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону щодо виправдання ОСОБА_7 . А тому прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити обвинувальний вирок і засудити обвинуваченого за ч.2 ст.389 КК України до 1 року обмеження волі. Відповідно до ст.ст.71, 72 КК України остаточно призначити 1 рік 10 днів обмеження волі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого, який підтримав позицію суду першої інстанції, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Як вбачається з вироку суду (т.1 а.с.224-227), фактичні обставини справи встановлені у загальному порядку.
При цьому, районним судом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.11.13р. затверджена угода про примирення між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12013220480004341 відповідно до якого ОСОБА_7 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та йому призначене узгоджене покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.
Так, ч.2 ст.389 КК України встановлює кримінальну відповідальність за ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт, а відповідальність за умисне невиконання засудженим угоди про примирення встановлена у ст.389-1 КК України.
Отже в останньому випадку предметом злочину є угода про примирення умови якої не виконуються.
Згідно ст.472 КПК України до змісту угоди окрім іншого входять: «… узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання і звільнення від його відбування з випробуванням».
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм, приймаючи до уваги положення передбачене ст.476 КПК України, яке встановлює правові наслідки невиконання угоди, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_7 був засуджений на підставі угоди про примирення то і невиконання ним цієї угоди тягне за собою кримінальну відповідальність передбачену ст.389-1 КК України.
Отже, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, а оскільки підстав для скасування чи зміни судового рішення апеляційною інстанцією не встановлені то вирок суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2017р. відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді