Іменем України
07 червня 2018 року
м.Харків
справа № 645/1820/13-ц
провадження № 22-ц/790/3233/18
Апеляційний суд Харківської області у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія»,
державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2018 року, постановлену під головуванням судді Іващенко С.О., в залі суду в місті Харкові, -
У січні 2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Українська факторингова компанія» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу про задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішення суду, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вважає, що вжиття заходів примусового характеру при виконанні судових рішень є не правом, а обов'язком державного виконавця.
Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надав.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України не є обов'язком державного виконавця, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» закріплює лише право державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання рішення звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Крім того, матеріали виконавчого провадження не містять заяви стягувача щодо звернення державного виконавця з відповідним поданням до суду.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.07.2014 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 498 747,09 грн. (а.с.251-257 т.1).
03.02.2015 року постановою державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження № 46982435 відносно ОСОБА_2 за вищевказаним рішенням суду (а.с.5-7 т.1).
Постановою державного виконавця від 11.02.2015 року в рамках зазначеного виконавчого провадження було арештовано та оголошено у розшук майно боржника, а саме автомобіль HYUNDAY TUCSON, 2006 року випуску, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1.
За заявою ТОВ «Українська факторингова компанія», ухвалою Фрунзенського райсуду м.Харкова від 14.04.2017 року було змінено первісного стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Українська факторингова компанія» (а.с. 109-112 т.3).
Як на підставу вимог скарги, ТОВ «Українська факторингова компанія» вказувала, що з відомостей про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень стягувачу стало відомо про порушення його прав та законних інтересів у зв'язку з бездіяльністю державного виконавця, який веде виконавче провадження, у тому числі, в частині незвернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон України з урахуванням того, що рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.07.2014 року є невиконане.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частина 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає перелік обов'язків державного виконавця при вчиненні виконавчих дій. Тоді як частина 3 зазначеної статті закріпила його права.
Зокрема згідно п.п.19 ч.3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що звернення державного виконавця до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України не є його обов'язком. Заяв стягувача щодо звернення державного виконавця до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межи України боржника ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» - залишити без задоволення.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: А.І. Колтунова
ОСОБА_3
Повне судове рішення виготовлено 07.06.2018 року в нарадчій кімнаті.