04 червня 2018 року
м. Харків
Справа № 641/4584/17
Провадження № 22ц/790/856/18
Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Сащенка І.С., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Огар І.В.,
ім'я (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1,
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_1, ОСОБА_6 - представника ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2017 року в складі судді Колодяжної І.М.,
19 липня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися у суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просили:
- визначити за ОСОБА_7, померлим 25 лютого 2009 року, частку в праві спільної сумісної власності в розмірі 1/5 частини квартири № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові;
- визначити за ОСОБА_1 частку в праві спільної сумісної власності в розмірі 1/5 частини квартири № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові;
- визначити за ОСОБА_2 частку в праві спільної сумісної власності в розмірі 1/5 частини квартири № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові.
Позов мотивовано тим, що квартира № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2, на підставі Свідоцтва про право на житло, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради 01 квітня 1999 року за реєстраційним № 3-99-143729-Ц1.
25 лютого 2009 року помер ОСОБА_7 Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/5 частини вказаної квартири. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є його донька - позивач по справі ОСОБА_1, яка прийняла спадщину на підставі частини 3 статті 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Однак, при зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини їй було роз'яснено, що для визначення частки померлого ОСОБА_7 у праві спільної сумісної власності необхідно укласти договір між усіма співвласниками про визначення часток належної їм квартири.
Відповідачі відмовляються від укладання вказаного договору, що позбавляє позивача ОСОБА_1 права на оформлення своїх спадкових справ.
Позивач ОСОБА_2 має намір відчужити належну йому 1/5 частину квартири на користь позивача ОСОБА_1 Для вчинення правочину також є необхідним визначити частки у праві сумісної власності.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статтей 1218, 1226 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту оформлення спадкових прав після померлого батька, позовні вимоги про визначення часток у праві спільної сумісної власності є передчасними.
30 листопада 2017 року ОСОБА_6 - представник ОСОБА_2, ОСОБА_5 - представник ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до статтей 1220, 1268 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька - ОСОБА_7, померлого 25 лютого 2009 року, та прийняла спадщину на підставі частини 3 статті 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. А отже висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту оформлення спадкових прав не відповідають обставинам справи. В статті 317 ЦК України закріплено право власника на право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Визначення часток у праві спільної сумісної власності необхідно позивачам для оформлення спадкових справ та укладення правочину.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції не оскаржили, відзив на апеляційну скаргу не подали.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41 Конституції України).
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що квартира № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2, на підставі Свідоцтва про право на житло, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради 01 квітня 1999 року за реєстраційним № 3-99-143729-Ц1.
25 лютого 2009 року помер ОСОБА_7, що підтверджується Свідоцтвом 1 - ВЛ № 213911 про смерть, виданим Покотилівською селищною радою Харківського району Харківської області 16 березня 2009 року, актовий запис № 42.
Згідно з Свідоцтвом про народження ІІІ - УР № 190623 позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_7
Відповідно до довідки КП «Жилкомсервіс» від 16 травня 2017 року за №10906/2/07-05, станом на 25 лютого 2009 року в квартирі № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові зареєстровані: ОСОБА_3 - з 05 квітня 1967 року; ОСОБА_4 - з 1981 року; ОСОБА_9 - з 2004 року; ОСОБА_1 - з 05 квітня 1967 року.
З ОСОБА_10 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13 квітня 2017 року № 47429302 вбачається, що після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 заведена спадкова справа № 08/2017 (номер у Спадковому реєстрі 60524497).
За змістом частини 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Частиною 2 статті 372 цього Кодексу передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивач ОСОБА_1 зазначила, що визначення часток у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру необхідно для оформлення спадкових прав після померлого 25 лютого 2009 року ОСОБА_10, який є її батьком.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вважав, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження факту оформлення спадкових справ після смерті ОСОБА_7, тому вимоги про визначення часток у справі спільної сумісної власності є передчасними.
Вказаний висновок не є законним та не відповідає обставинам справи з наступних підстав.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Частиною 1 стаття 1226 ЦК України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Нормами статей 1258, 1261 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3 статті1268 ЦК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після померлого 25 лютого 2009 року ОСОБА_7, оскільки є його донькою.
На час смерті батька, станом на 25 лютого 2009 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 були зареєстровані за однією адресою: квартира № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_7, померлого 25 лютого 2009 року, на підставі частини 3 статті 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З ОСОБА_10 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13 квітня 2017 року № 47429302 вбачається, що після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 заведена спадкова справа № 08/2017 (номер у Спадковому реєстрі 60524497).
Статтею 67 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425- ХІІ «Про нотаріат» встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 30 травня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, на належну на праві спільної сумісної власності 1/5 частку квартири № 40 в будинку № 4 «А» по Стадіонному проїзду в м. Харкові, у зв'язку з тим, що частка ОСОБА_7 не визначена та не надано документа, що підтверджує право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно.
Оскільки співвласники спірної квартири, відповідно до Свідоцтва про право власності на житло володіють об'єктом нерухомості в рівних долях на праві спільної сумісної власності, угода про визначення часток з іншими співвласниками не укладена, суд приходить до висновку, що їх частки у праві спільної сумісної власності на вказану квартиру складають у кожного по 1/5 частині.
Враховуючи 1/5 частину, що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, та 1/5 частину, яку вона успадкувала від батька - ОСОБА_7, частка ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності складає 2/5 частини квартири № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові. У зв'язку з цим, позовні вимоги про визнання частки за померлим не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не є належним способом захисту порушених прав відповідно до статті 16 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_1, ОСОБА_6 - представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2017 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити часково.
Визначити за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, частку в праві спільної сумісної власності в розмірі 2/5 частини квартири № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові.
Визначити за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, частку в праві спільної сумісної власності в розмірі 1/5 частини квартири № 40 в будинку № 4 «А» по Садовому проїзду в м. Харкові.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 07 червня 2018 року.
Головуючий - А.В. Котелевець
Судді - І.С. Сащенко
ОСОБА_12