07.06.2018
637/96/18
04 червня 2018 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:
гол-чого судді Стеганцова С.М.,
за участю секретаря Реуцької Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні в селищі Шевченкове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач по справі звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з вказаним позовом, яким просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: с. Сумське Шевченківського району Харківської області, вул. Сумська, 47, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 29 вересня 2016 року.
В обґрунтування позову вказує, що 29 вересня 2016 року помер ОСОБА_3, який на день своєї смерті мешкав за адресою: вулиця Сумська, 47 в селі Сумське Шевченківського району Харківської області.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: вулиця Сумська, 47 в селі Сумське Шевченківського району Харківської області, який померлий заповів позивачу згідно заповіту посвідченого секретарем Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 02.09.2005 року.
Про смерть спадкодавця ОСОБА_1 дізнався лише вкінці 2017 року, крім того він не має правовстановлюючих документів на майно, так як останній час спадкодавець мешкав в місті Харкові у зв'язку із чим позивач по справі змушений звернутися до суду.
Позивач по справі в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повній мірі.
Відповідач - ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача на підтвердження чого надала до суду письмову заяву, просила суд розглядати справу у її відсутність (а.с.36).
Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, вивчивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини пов'язані зі спадкуванням за заповітом.
29 вересня 2016 року в селі Руська Лозова Дергачівського району Харківської області у віці 75 років помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 556331 від 30.09.2016 року (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: вулиця Сумська, 47 в селі Сумське Шевченківського району Харківської області, що належав спадкодавцю згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.09.1991 року, виданого Шевченківською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 903 (а.с.13,14).
Померлий ОСОБА_3 при житті залишив заповіт, посвідчений секретарем Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 02.09.2005 року, яким вищезазначений житловий будинок № 47 по вулиці Сумській в селі Сумське Шевченківського району Харківської області заповів позивачу ОСОБА_1 (а.с.8).
На день своєї смерті ОСОБА_3 мешкав в м. Харків, через що у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів.
Згідно копії свідоцтва про одруження серії ІІ-ЯК № 0308538 від 19.11.1967 року спадкодавець ОСОБА_4 був одружений з ОСОБА_2 (відповідачем по справі) (а.с.17).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 51026851 від 22.02.2018 року, спадкова справа після ОСОБА_3, померлого 29 вересня 2016 року заведена Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою (а.с.28).
Шевченківським районним судом Харківської області було направлено запит про надання витягу зі Спадкового реєстру щодо померлого ОСОБА_3, померлого 29 вересня 2016 року до приватного нотаріуса Шевченківського районного нотаріального округу (а.с.38).
Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру щодо померлого ОСОБА_3 29 вересня 2016 року заведена Спадкова справа № 60452140 Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 29 березня 2017 року (а.с.41,42).
З копії Спадкової справи № 338/2017, наданої Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою, вбачаються заяви спадкоємців ОСОБА_3 за законом, серед яких: дружина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка прийняла спадщину; та син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який відмовився від спадщини на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_2 (а.с.49,50).
Дружина померлого не заперечує проти визнання права власності за позивачем на майно яке йому заповідав її померлий чоловік.
Положеннями ст.ст. 1216, 1218 Цивільного Кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Позивач своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як він не знав про смерть спадкодавця і в нього були відсутні правовстановлюючі документи, оскільки останні дні перед смертю спадкодавець проживав в м. Харків, а позивач тимчасово в Житомирської області доглядав хвору матір.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Дана правова позиція викладена у справі № 6-496 цс17 від 06.09.2017 року.
Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом, суд вважає позовну заяву задовольнити, визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 і визнати за ним право власності на майно зазначене в заповіті.
Керуючись ст. ст. ст. 4, 12, 13, 81 259, 263-265 ЦПК України,
ст.ст. 328, 1216-1218, 1233, 1268, 12 72 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлого 29 вересня 2016 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: с. Сумське Шевченківського району Харківської області, вул. Сумська, 47, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 29 вересня 2016 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шевченківського
районного суду ОСОБА_6