328/223/18
06.06.2018
2 /328/255/18
(ЗАОЧНЕ)
06 травня 2018 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Погрібної О.М.,
при секретарі: Гарязі А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
встановив:
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
13.03.2018 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій вона зазначила, що на підставі рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 02.08.2013 року її шлюб з відповідачем розірвано та на підставі зазначеного судового рішення з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі - 500 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Поряд з тим зазначила, що відповідач виконує рішення суду, заборгованості щодо сплати аліментів не має, однак добровільно збільшити розмір аліментів на утримання сина відмовляється. Кошти, які стягуються з відповідача, є недостатніми для нормального матеріального утримання дитини, особливо на даний час, коли ціни на продукти харчування, одяг, взуття та інше значно збільшились. Як зазначила позивач, відповідач має мінливий нерегулярний дохід, оскільки їздить на заробітки до Російської Федерації, вважає, що факт відсутності офіційного працевлаштування відповідача в Україні свідчить про те, що розмір доходів відповідача є достатнім для забезпечення комфортного фізичного існування відповідача без пошуку постійних джерел прибутку. Позивач з 2016 року та по теперішній час проживає в м. Києві, що потребує від неї додаткових зусиль для влаштування свого існування, її заробітна плата на офіційній роботі становить 8000 грн, що значно погіршило її матеріальний стан. Позивач дбає про розвиток природних здібностей сина, той регулярно відвідує позашкільні гуртки, додаткові курси з вивчення іноземної мови. Крім того, визначений судом розмір аліментів не відповідає встановленому державою мінімальному розміру аліментів для дитини відповідного віку, тому просить змінити розмір стягуваних аліментів з 500 гривень щомісячно та стягувати із відповідача аліменти на її користь в сумі 1500 гривень на місяць на утримання дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною 18 років. Також просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 300 гривень щомісячно, до досягнення дитиною 18-и річного віку.
Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 26.03.2018 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи, повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти вирішення справи шляхом ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надав.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на положення ст. 280 ЦПК України, судом, за згодою позивача, проведено заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії 1-ЖС № 148845, виданим Таврійською сільською радою Токмацького району Запорізької області 23.11.2010 року.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 02.08.2013 року з відповідача ОСОБА_2 були стягненні аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 05.07.2013 року, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно договору оренди квартири від 01.02.2018 року, позивач ОСОБА_1 орендує квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; разом з орендарем проживає її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідки за № 30-Д(ПЛ) від 12.12.2017 року, ОСОБА_1 працює в Політехнічному ліцеї НТУУ «КПІ» м. Києва на посаді вчителя української мови та літератури з 04.09.2015 року.
Згідно довідки за вих. 58-ПЛ, сукупний дохід ОСОБА_1, яка працює в Політехнічному ліцеї НТУУ «КПІ» м. Києва на посаді вчителя, за період з січня по грудень 2017 року, склав 142221,12 гривень (без урахування податків).
Відповідно до довідки за № 324 від 08.12.2017 року, ОСОБА_3 навчається в 1 класі групи ПШ72 Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва.
Крім того, згідно довідки Акціонерної компанії «Росток» Палац культури від 25.12.2017 року, ОСОБА_3 є учнем Зразкової студії сучасного естрадно-спортивного танцю «Атлантида» при ПК «Росток» з 01 вересня 2017 року, фінансові витрати на навчання складають: щомісячна оплата на навчання 400 гривень, фондовий річний внесок 400 гривень, витрати на необхідну танцювальну одежу та взуття; приблизна сума витрат за останні півроку складає 2200 гривень.
Також, позивачем надані копії дублікатів квитанцій про оплату на користь ТОВ «Навчальний СТЕМ-центр «Сократ» «за додаткові послуги ОСОБА_3»: від 01.10.2017 року на суму 560 гривень; від 07.11.2017 року на суму 560 гривень, та на користь Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва «за додаткові освітні послуги ОСОБА_3 група пш-72 1 клас» від 01.10.2017 року на суму 120 гривень, від 07.11.2017 року на суму 120 гривень, від 08.12.2017 року на суму 120 гривень.
Згідно довідки за підписом сільського голови Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області за вих. 197 від 29.03.2017 року, ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з серпня 2013 року по вересень 2015 року проживали разом за адресою: АДРЕСА_2, з вересня 2015 року ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2.
Тобто, судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто, законодавець не обмежує право сторони в справі про зміну розміру аліментів звернутися у суд тільки з підстав зміни матеріального стану чи стану здоров'я, а вказує і на інші випадки передбачені Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що з відповідача ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа № 323/684/13-ц, виданого 13.03.2015 року Токмацьким районним судом, стягуються аліменти в розмірі 500 гривень щомісячно на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Станом на 01.04.2018 року заборгованість відсутня, переплата складає 3092,89 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд ураховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника чи одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Законом України № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 року становить - 1860 гривень, з 1 липня становить 1944 гривні, з 1 грудня становить 2027 гривень.
Таким чином, у зв'язку із змінами, внесеними до Сімейного кодексу України, визначений рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 02.08.2013 року розмір аліментів на теперішній час є нижчим, ніж встановлено законом.
Суд враховує, що батьки зобов'язані піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дітей на нормальному рівні матеріального забезпечення, а тому суд вважає, що розмір аліментів, визначений вищезазначеним рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 02.08.2013 року на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 гривень, який на даний час сплачує відповідач, не забезпечує нормального життєвого рівня дитини.
За таких обставин, аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що наявні підстави для збільшення розміру аліментів, оскільки змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів.
Суд вважає, що за віком відповідач є працездатною особою, має задовільний стан здоров'я, будь-яких належних доказів погіршення матеріального стану, відсутності доходів, чи значного погіршення стану здоров'я відповідача в ході судового розгляду не встановлено.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог щодо збільшення розміру аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі до 1500 гривень зазначено, що відповідач їздить на заробітки до Російської Федерації, вважає, що факт відсутності офіційного працевлаштування відповідача в Україні свідчить про те, що розмір доходів відповідача є достатнім для забезпечення комфортного фізичного існування відповідача без пошуку постійних джерел прибутку.
Як доказ виїзду відповідача на заробітки до Російської Федерації позивачем надана довідка за підписом сільського голови Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області за вих. 197 від 29.03.2017 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, але з 2013 року періодично виїжджає на заробітки за кордон.
Крім того, позивачем до позову долучена копія адвокатського запиту від 02.03.2018 року щодо перетину державного кордону України відповідачем, за період з 02.02.2016 року та підстави його виїзду за кордон (зокрема, наявність робочої візи).
Відповіді на зазначений запит позивачем суду не надано.
Між тим, жодного належного та допустимого доказу таких стверджень до суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Згідно вимог Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.07 № 472 (далі - Положення), зазначена інформація з Бази даних осіб надається у формі витягів безкоштовно на письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і слідства та інших органів державної влади (посадових осіб) у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством України (п.23).
Додана до позовної заяви копія адвокатського запиту від 02.03.2018 року щодо перетину державного кордону України відповідачем, за період з 02.02.2016 року та підстави його виїзду за кордон (зокрема, наявність робочої візи), яка адресована Державній прикордонній службі, вищевказаним вимогам не відповідає.
З клопотанням про витребування вказаної інформації з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», позивач до суду не звертався.
Також суд зазначає, що сільський голова, в тому числі с.Таврія Токмацького району Запорізькій області не є розпорядником зазначеної інформації, тому надана позивачем довідка за вих. 197 від 29.03.2017 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 2013 року періодично виїжджає на заробітки за кордон, не може бути врахована судом на підтвердження зазначених обставин.
Враховуючи вищенаведене, твердження позивача про те, що відповідач може сплачувати аліменти на дитину в розмірі 1500,00 гривень щомісячно не ґрунтуються на наявних у справі матеріалах й нею не доведені.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача згідно рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 02.08.2013 року та стягувати на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття у твердій грошовій сумі, в розмірі по 1100 гривень щомісячно, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідні роз'яснення наведені у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Оскільки відповідач раніше вже був зобов'язаний сплачувати аліменти, суд вважає за необхідне відкликати виконавчий лист, виданий у цивільній справі № 328/2386/13-ц (2/328/495/13).
Щодо позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, то необхідно зазначити наступне.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.18) Постанови № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» слід звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.
Із наданих письмових доказів встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в 1 класі групи ПШ72 Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва, позивач щомісячно несе витрати на навчання дитини у зазначеному навчальному закладі в сумі 120 гривень, що підтверджується наданими копіями квитанцій про оплату.
Крім того, дитина відвідує танцювальні заняття, є учнем Зразкової студії сучасного естрадно-спортивного танцю «Атлантида» при ПК «Росток» з 01 вересня 2017 року, фінансові витрати на навчання складають: щомісячна оплата на навчання 400 гривень, фондовий річний внесок 400 гривень, витрати на необхідну танцювальну одежу а взуття; приблизна сума витрат за останні півроку складає 2200 гривень, оплату яких здійснює позивач, що підтверджується наданими копіями квитанцій.
Також дитина навчається в ТОВ «Навчальний СТЕМ-центр «Сократ», оплату за навчання в розмірі 560 грн щомісячно здійснює позивач, що підтверджується наданими копіями квитанцій.
Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Тому у суду, з урахуванням того, що сама позивач вважає справедливим розмір додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 300 гривень щомісячно, є всі підстави для задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує розподіл судових витрат, тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача слід стягнути 1409,60 гривень (704, 80 грн х 2) судового збору в дохід держави.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 81, 141,228-259, 264-265,280-289 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса проживання: 03134, АДРЕСА_3, рнокпп НОМЕР_1), представник позивача адвокат ОСОБА_5 (адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 33, оф.79) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: Запорізька область, Токмацький район, с. Новогорівка, вул. Східна, буд.5) про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: Запорізька область, Токмацький район, с. Новогорівка, вул. Східна, буд.5) що стягуються на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: 03134, АДРЕСА_3. рнокпп НОМЕР_1) на утримання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісячно, та стягувати з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: Запорізька область, Токмацький район, с. Новогорівка, вул. Східна, буд.5 на утримання на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: 03134, АДРЕСА_3, рнокпп НОМЕР_1) на утримання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 1100 (одна тисяча сто) гривень щомісячно, з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини.
Стягувати з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: Запорізька область, Токмацький район, с. Новогорівка, вул. Східна, буд.5) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: 03134, АДРЕСА_3. рнокпп НОМЕР_1) додаткові витрати на дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно.
Стягнення аліментів у новому розмірі та стягнення додаткових витрат здійснювати з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовної заяви відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: Запорізька область, Токмацький район, с. Новогорівка, вул. Східна, буд.5) на користь держави 1409,60 гривень (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 02.08.2013 року по справі № 328/2386/13-ц, 2/328/495/13, відкликати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: