Дата документу Справа № 310/3952/17
Єдиний унікальний №310/3952/17 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/390/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
29 травня 2018 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 24 квітня 2014 року Бердянським міськрайоним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; 25 лютого 2015 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, звільнений 26 квітня 2015 року умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 9 днів, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з Бердянським міськрайонним судом Запорізької області,
прокурор Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 вересня 2017 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався. Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту його затримання.
Стягнуто з ОСОБА_6 процесуальні витрати на користь держави на залучення експерта в сумі 1484,40 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом при призначенні покарання враховано обставини, які пом'якшують покарання, а саме: наявність постійного місця проживання, проживання разом з бабусею ОСОБА_10 , яка є пенсіонеркою та стан її здоров'я, що на думку суду дає підстави для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання. Під час судового розгляду жодні документи про стан здоров'я бабусі обвинуваченого ОСОБА_6 судом не досліджувались і сторонами провадження до матеріалів справи не долучались, наявність постійного місця проживання ніяким чином не пом'якшує провину обвинуваченого, який вчинив злочин маючи не погашені та не зняті судимості, та при наявності обтяжуючої обставини - рецидив злочину.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити обвинуваченому покарання з випробуванням.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що висновки суду першої інстанції зроблені без дотримання вимог ст.94 КПК України, відповідно до яких оцінка доказів проводиться не тільки з точки зору її належності, допустимості і достовірності, а і в їх сукупності, з урахуванням достатності та взаємозв'язку.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 давав показання, приймав активну участь в розслідуванні, приймав участь у слідчих експериментах. Також у нього на утриманні є хвора бабуся. Останній зробив висновки, більш не буде вчиняти злочини, бажає виховувати дітей, зареєструвати шлюб.
Згідно з вироком суду, 03 травня 2017 року ОСОБА_6 , знаходячись у м.Бердянськ, у невстановленої в ході досудового розслідування особи незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який незаконно зберігаючи при собі, переніс на територію мікрорайону Колонія в м. Бердянськ, де в цей же день, в обіденний час, діючи умисно, незаконно збув ОСОБА_11 за грошові кошти в сумі 200 гривень газетний згорток, в якому згідно з висновком експерта №16-92 від 05 травня 2017 року, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,867 грам, який наступного дня ОСОБА_11 добровільно видав працівникам поліції.
Залишкову частину особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу ОСОБА_12 продовжив зберігати при собі з метою подальшого збуту.
Крім того, 16 травня 2017 року ОСОБА_12 , маючи намір на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, взяв частину раніше придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу, що знаходилась у полімерному зіп-пакеті, та переніс його на територію, розташовану біля будинку № 4 по вул.Руденко в м.Бердянськ Запорізької області, де в цей же день ОСОБА_12 , в ході проведення оперативної закупки, діючи умисно, повторно незаконно збув ОСОБА_11 за 150 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого згідно з висновком експерта №16-106 від 19 травня 2017 року, становить 0,721 грам (в перерахунку на суху речовину).
Залишкову частину особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс ОСОБА_12 продовжив зберігати за місцем свого проживання з метою подальшого збуту.
23 травня 2017 року в період часу з 19 години 30 хвилин до 20 години 10 хвилин в ході проведення обшуку на підставі ухвали судді Бердянського міськрайонного суду, за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено згідно з висновком експерта № 14-119 від 31 травня 2017 року особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 9,951 грам та 4,467 грам. Загальна маса канабісу, в перерахунку на суху речовину становить - 14,418 грам, який ОСОБА_6 , діючи умисно, з єдиним умислом незаконно зберігав за місцем свого проживання з метою збуту.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; прокурора, яка підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечувала проти апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, переглядаючи оскаржуваний вирок суду в межах поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство зобов'язує суд дослідити усі докази у провадженні (які відповідають вимогам ст.84 КПК України) та надати ним відповідну оцінку у вироку, за винятком процесуальної процедури, передбаченої ч.3 ст.349 КПК України.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції цих вимог закону дотримався при розгляді даного провадження і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчинені вищевказаного правопорушення при викладених у вироку обставинах, правильно встановив фактичні обставини справи і правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю та зазначив, що його знайомий ОСОБА_13 попросив його забрати для нього закладку, інформація щодо якої є в Інтернеті, за що обіцяв йому 50 гривень. На теперішній час він розуміє, що його дії і були збутом наркотичного засобу, однак на той час він цього не розумів, оскільки він вважав, що він забирає закладку наркотичного засобу на прохання ОСОБА_14 та передає останньому, за що отримує 50 гривень, є злочином. Обвинувачений зазначив, що дійсно 03 травня 2017 року він збув ОСОБА_11 за 200 гривень газетний згорток з наркотичним засобом канабіс, 16 травня 2017 року він збув ОСОБА_11 за 150 гривень полімерній зіп-пакет з наркотичним засобом канабіс. Наркотичний засіб, який був вилучений в нього в ході обшуку, він зберігав для себе, для особистого вживання.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених доказів :
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що він дійсно 03 травня 2017 року купив у ОСОБА_6 за 200 гривень наркотичний засіб канабіс, який був поганої якості, тому він відніс його працівникам поліції і погодився на їх пропозицію щодо контрольної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_6 16 травня 2017 року о 20-00 годині на вул.Руденко у м.Бердянську він купив у ОСОБА_6 за 150 гривень наркотичний засіб канабіс у полімерному зіп-пакеті, який відав працівникам поліції.
- відомостями з протоколу огляду місця події від 04 травня 2017 року, під час якого був оглянутий паперовий згорток з речовиною рослинного походження, добровільно виданий ОСОБА_11 (а.п.38);
- висновком судово-хімічної експертизи №16-92 від 05 травня 2017 року, згідно з яким надана на дослідження суха подрібнена речовина сіро-зеленого кольору рослинного походження в паперовому згортку, вилучена в ході огляду у ОСОБА_11 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 0,867 грам в перерахунку на суху речовину (а.п.40-43);
- відомостями з постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15 травня 2017 року, протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 16 травня 2017 року та протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 12 червня 2017 року з диском (а.п.44-48);
- висновком експерта №16-106 від 19 травня 2017 року, згідно з яким надана на дослідження суха подрібнена речовина сіро-зеленого кольору рослинного походження в прозорому безбарвному полімерному пакеті з пазовим замком, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 0,721 грам в перерахунку на суху речовину (а.п.50-53);
- відомостями з протоколу обшуку від 23 травня 2017 року, під час якого за місцем проживання ОСОБА_6 виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження (а.п.55-56);
- висновком експерта №14-119 від 31 травня 2017 року, згідно з яким надані на експертизу сухі подрібнені речовини рослинного походження сіро-зеленого кольору масою 10,973 грам та 4,918 грам є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого склала 9,951 грам та 4,467 грам відповідно, в перерахунку на суху речовину. Загальна маса канабісу склала 14,418 грам в перерахунку на суху речовину. У складі нашарувань речовини темного кольору, що містяться на внутрішній поверхні металевого наперстку з перфорованим дном, який вставлено в коркову пробку, виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, маса якого склала 0,019 грам, в перерахунку на суху речовину (а.п.57-61).
Проаналізувавши досліджені докази, суд дав цим доказам правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані стороною обвинувачення докази є достатніми та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Тому доводи захисника про те, що суд першої інстанції не проаналізував докази, а лише їх перелічив, є необґрунтованими.
Доводи захисника про призначення ОСОБА_6 суворого покарання та прокурора про призначення йому надто м'якого покарання колегія суддів вважає також необґрунтованими, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України, з врахуванням фактичних обставин провадження, відомостей про особу обвинуваченого, обставин, що помякшують та обтяжують покарання. При цьому суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнано рецидив злочинів.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше судимий, проте має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки (що ніким не спростовано), наявність обставини, що пом'якшує покарання, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості застосування положень ст.69 КК України та призначення обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом.
З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст.69 КК України, та вважає, що призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах прокурора та захисника, фактично вже враховані судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання, та вони правильність вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України і підстав для застосування більш суворого покарання або пом'якшення призначеного покарання та застосування ст.75 КК України, не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну оскаржуваного вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді кримінального провадження не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційні скарги прокурора Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та захисника-адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 вересня 2017 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.307 КК України, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4