Іменем України
06 червня 2018 року
Київ
справа №802/1823/16-а
провадження №К/9901/30024/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 802/1823/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду (прийняту у складі: головуючого судді - Слободонюка М.В.) від 17 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Загороднюка А.Г., суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.) від 25 січня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави, визначені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про національну поліцію", для проведення атестування позивача. Висновки атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність зроблені без врахування критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських. Позивач вважає, що звільнення його зі служби в поліції за наслідками атестації є незаконним.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 17 листопада 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 11.08.2016р., оформлене протоколом ОП №15.00021178.0055121.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 03.10.2016р. № 177 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади інспектора Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність).
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.10.2016 р. по 17.11.2016 р. у розмірі 7745 грн. 85 коп. (сім тисяч сімсот сорок п'ять гривень 85 копійок) з відповідними відрахуваннями загальнообов'язкових платежів.
Допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Постанову в частині стягнення із Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме 5250 грн. (п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень), із відрахуванням загальнообов'язкових платежів, допустити до негайного виконання.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача за наслідками проведеної атестації є незаконним, оскільки при призначенні та проведенні атестування позивача не були дотримані вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 25 січня 2017 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 10 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області.
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року.
10. 27 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Відповідач зазначає, що суди при прийнятті рішення неправильно застосували у цій справі частину другу статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки законодавець наділив керівника поліції повноваженнями по прийняттю рішення про проведення атестування поліцейських, у тому числі, для вирішення питання про звільнення зі служби через службову невідповідність. На думку скаржника, звільнення позивача було проведено у межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб, який передбачений нормативними актами України. Також відповідач вказує про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду у частині вимог про скасування рішення Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. З 16 вересня 2005 року по 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ.
14. Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №2 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 07 листопада 2015 року, та присвоєно спеціальне звання капітан поліції.
15. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 від 12 лютого 2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року №1465, вирішено, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 15 лютого 2016 року (пункт 1).
16. Відповідно до рішення атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформленого протоколом ОП №15.00021178.0055121 від 11 серпня 2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами головування: за "5", проти "0".
17. Дане рішення було оскаржене позивачем до апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6, однак згідно рішення оформленого протоколом ОП №15.00035775.0055121 від 16 вересня 2016 року апеляційна атестаційна комісія дійшла висновку, що подана ОСОБА_1 скарга розгляду не підлягає, оскільки скаржником не набрано 60 балів за результатами тестування.
18. Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №177 о/с від 03 жовтня 2016 року капітана поліції ОСОБА_1, інспектора Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
19. Конституція України
19.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
20.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII
21.1. Пункт 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" . Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
21.2. Частина 1 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
21.3. Частина 2 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
21.4. Частини 3-5 статті 57. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
21.5. Стаття 58. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
22. Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465
22.1. Пункт 3 розділу І. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
22.2. Пункт 5 розділу I. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
22.3. Пункт 1 розділу IV. Організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають, зокрема, складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
22.4. Пункти 10-12 розділу IV. З метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
22.5. Пункт 15 розділу IV. Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
22.6. Пункт 16 розділу IV. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
22.7. Пункти 17-20 розділу IV. Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Спірним у цій справі в цілому є законність проведення атестації позивача, яка впливає на прийняте відповідачем рішення про його невідповідність займаній посаді, та подальше звільнення зі служби в поліції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №2 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 07 листопада 2015 року, та присвоєно спеціальне звання капітан поліції.
Позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ.
Отже, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено у листопаді 2015 року на момент видання наказу про призначення на посаду.
Разом з цим, нормами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.
Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону № 580-VIII є вичерпним і розширенню не підлягає. Аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а)які претендують на вищу посаду; б)щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465), слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону №580-VIII.
Вирішуючи спір, суди встановили, що атестування позивача було проведено на підставі ч.1 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої тестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. При цьому, наявність підстав для проведення атестування, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", відповідачем не доведено.
Колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена у частині першій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій згаданої статті.
Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.
Твердження скаржника про те, що рішення керівника поліції є самостійною підставою для проведення атестування, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений у частині 2 статті 57 Закону №580-VIII. Натомість, ч. 4 ст. 57 Закону України №580-VIII визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.
Щодо висновків атестаційної комісії та посилань скаржника на невідповідність позивача займаній посаді, колегія суддів зазначає наступне.
Для висновку про службову невідповідність поліцейського повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок, тощо.
Натомість, атестаційний лист позивача не містить негативної інформації стосовно нього; безпосередній керівник характеризує його виключно позитивно, в тому числі за його ділові та особисті риси.
Згідно висновку прямого керівника ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.
Разом з цим, атестаційна комісія без наведення будь-яких обґрунтувань та мотивів, а також їх підтвердження належними доказами, дійшла протилежного висновку, а саме щодо невідповідності позивача займаній посаді.
Колегія суддів зауважує, що оскільки негативне рішення атестаційної комісії є підставою для звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
Стосовно посилань скаржника на незадовільні результати тестування як на обставину, що свідчить про службову невідповідність позивача, колегія суддів зазначає, що згідно положень Інструкції № 1465 результати тестування обов'язково враховуються атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
Проте, в оскаржуваному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав атестаційною комісією не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, не надано оцінки його професійному рівню та показникам роботи у співвідношенні із результатами тестування.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що висновок атестаційної комісії про службову невідповідність позивача є протиправним.
Таким чином, Верховний Суд вважає, що звільнення позивача за наслідками проведеної атестації є незаконним.
24. Доводи касаційної скарги щодо неприпустимості втручання суду у дискреційні повноваження атестаційної комісії як колегіального органу колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки пункт 3 частини 3 статті 2 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) передбачав, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, а тому суди в наведеній категорії справ мають право і зобов'язані перевіряти обґрунтованість прийнятого атестаційною комісією рішення.
Наведене узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів, встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті. За загальним правилом, суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
25. Аргументи скаржника про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду у частині вимог про скасування рішення Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи були перевірені судом першої інстанції та їм надано відповідну оцінку в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року.
26. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
27. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
28. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області - залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі №802/1823/16-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді В. М. Бевзенко
О. В. Білоус