Іменем України
05 червня 2018 року
Київ
справа №804/1700/15
адміністративне провадження №К/9901/26095/18, К/9901/26098/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (судді Чередниченко В.Є., Коршун А.О., Панченко О.М.) від 12.05.2016
у справі № 804/1700/15
за позовом Приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
У березні 2013 року Приватне підприємство «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ДПІ) від 22.02.2013.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем перевірку проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки відповідача, щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП "Універсал Н", викладені у акті перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржені рішення є безпідставними та необґрунтованими.
Справа неодноразово розглядалась адміністративними судами різних рівнів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.12.2014 скасовано ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2014, направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 частково задоволено апеляційну скаргу Підприємства: скасовано постанову суду першої інстанції, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 22.02.2013 року №0000031630.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою апеляційного суду Підприємство та ДПІ звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ДПІ просило скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову, а позивач - задовольнити позов щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000021630.
20.02.2018 справу в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП "Універсал Н" за період з 01.12.2009 по 30.06.2010 ДПІ складено акт № 282/22-5/33517392 від 29.01.2013.
В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем:
- п.п. 7.2.3 п.п. 7.2.6 п. 7.2 пп. 741 пп. 7.4.5 п.7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого Підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 24 509, 00 грн., а саме за квітень 2010 року;
- п. 5.1 п.п.5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 30 637, 00 грн.
На цій підставі 22.02.2013 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000031630, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 26 512 грн., в тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6 628 грн.;
- №0000021630, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 21 209 грн., в тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5 303 грн.
Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач мотивує тим, що укладений між позивачем та ПП "Універсал Н" господарський договір носив фіктивний характер та реально не виконувався.
Відмовивши в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції послався на те, що надані Товариством первинні документи бухгалтерського обліку не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не підтверджують фактичне виконання укладеного між Товариством та ПП "Універсал Н" агентського договору та не дають підстав для врахування наслідків цих взаємовідносин під час визначення позивачем його податкових зобов'язань.
Скасувавши постанову суду першої інстанції та частково задовольнивши позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подані позивачем документи не є достатніми доказами фактичного виконання агентських послуг, а виконання господарських операцій не підтверджено належними первинними документами. Проте, відповідач в акті перевірки дійшов безпідставного висновку про неправомірне відображення позивачем витрат за спірною господарською операцією у податковому обліку та як наслідок неправомірно визначив грошові зобов'язання та нарахував штрафні санкції.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 вказаним вимогам не відповідає в зв'язку з наступним.
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Здійснивши системний аналіз доказів залучених до матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків ДПІ про те, що господарські операції між Підприємством та ПП "Універсал Н" не мали реального характеру, не призвели до змін майнового стану позивача, а надані позивачем документи бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне виконання укладеного 11.12.2009 року агентського договору.
При цьому судами враховано зміст постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 25 серпня 2011 року у справі №1-301/11, якою, крім іншого, встановлено, що ПП "Універсал Н" створено з метою здійснення і прикриття незаконної діяльності з переведення грошових коштів з безготівкової форми у готівкову форму і незаконного формування податкового кредиту з ПДВ.
Доводи касаційної скарги позивача вказаних висновків не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, яким було дано належну оцінку судом першої інстанції.
В той же час, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ДПІ не довело належними доказами, що Підприємство під час визначення своїх валових витрат та формування податкових зобов'язань з податку на прибуток за 4 квартал 2009 року - другий квартал 2010 року віднесло до складу валових витрат суми, сплачені ПП "Універсал Н".
Так, з акту перевірки від 29.01.2013 вбачається, що предметом перевірки було виключно взаємовідносини між підприємством та ПП "Універсал Н".
При цьому, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції позивачем не заперечувались висновки ДПІ про формування позивачем наведених в акті перевірки податкових зобов'язань саме на підставі результатів господарської діяльності з виконання укладеного між Підприємством та ПП "Універсал Н".
За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції, внаслідок невірної оцінки матеріалів справи, скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Статтею 352 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 344, 349, 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року скасувати, залишивши без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
І.Я. Олендер