07 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/1702/18
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 06.04.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області що не провело перерахунок пенсії позивача, як учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язати Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату належної позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року згідно до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В обґрунтування позову зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому посилання відповідача на те, що перерахунок проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, тобто особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби є протиправним, оскільки дія нормативно-правових актів за колом осіб не допускає розширеного толкування змісту. Отже, умова про проходження дійсної строкової служби стосується виключно осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї та внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою суду строк відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивач у період ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову службу, тому положення статті 59 Закону України Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на нього не розповсюджуються.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 має 2 групу інвалідності безтерміново, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до категорії 1 як учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 103300, виданим 02.02.1999 (перереєстровано), вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи № 632094 від 10.06.2008 та посвідченням серії Б №297494 (а.с.10-11).
26.03.2018 позивач подав заяву до відповідача щодо проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.18-19).
Листом від 03.04.2018 № 29/109/Г-2, відмовляючи в задоволенні заяви про перерахунок пенсії, відповідач вказує про відсутність підстав в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11.08.1986 по 08.09.1986, а строкову військову службу проходив з 04.05.1981 по 29.05.1983 (а.с.20).
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній з 11.10.2017) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Приписами пункту 9-1 Порядку № 1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу викладених норм слідує, що для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Отже, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.
Як вбачається з копії довідки №198/514 від 10.10.1992 позивач в період з 11.08.1986 по 08.08.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.21).
Позивач проходив дійсну строкову службу в період з 04.05.1981 по 30.05.1983, що підтверджується копією подання №1 від 27.08.1996 (а.с.41-44).
Відповідно до подання №1 від 27.08.1996 в період з 28.03.1985 по 13.05.1988 працював трактористом-машиністом 3 класу (а.с.41-44).
Таким чином, враховуючи, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС поза межами проходження ним дійсної строкової служби, суд дійшов висновку про те, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни “Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи”, оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Троїцька, 43, м. Городня, Чернігівська область) до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Попудренка, 8, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2018 року.
Суддя О.В. Кашпур