06 червня 2018 року справа № 711/1837/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
11 квітня 2018 року з Придніпровського районного суду м. Черкаси до Черкаського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:
1) визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 29.03.2017, відповідно до Закону України “Про міліцію”, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015;
2) зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України “Про міліцію”, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015;
3) зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 2 групи інвалідності відповідно до Закону України “Про міліцію”, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в серпні 2017 року звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Листом № 37/П-42 від 08.09.2017 Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що у призначенні йому одноразової грошової допомоги по ІІ групі інвалідності відмовлено через невідповідність вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою КМУ від 21.10.2015 №850, зазначивши в обґрунтування те, що після первинного огляду МСЕК минуло більше двох років. Позивач вважає відмову протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
У відзиві на позов поданого до суду 29.05.2018, відповідач 1 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що положеннями пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №850 від 21.10.2015, право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з установленням працівникові міліції інвалідності обмежено у часі дворічним терміном з дня первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності. Оскільки, після первинного обстеження МСЕК, за наслідками якого 03.12.1997 позивачу встановлено 25% втрати працездатності, до 29.03.2017 - дня встановлення йому ІІ групи інвалідності, за результатами повторного обстеження МСЕК, пройшло більше двох років, підстави для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови №850 від 21.10.2015 відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач 2 відзиву до суду не надав.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1, перебуваючи на посаді чергового ПЦО ОВО Золотоніського РВВС УВС Черкаського облвиконкому в званні лейтенанта міліції, приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
03.12.1997 року вперше оглянутий обл. ВТЕК №2 м. Черкаси, група інвалідності не встановлена та визначено 25% ступеню втрати професійної працездатності одноразово.
29 травня 2000 року позивач отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням в розмірі 925 грн. 00 коп. за втрату працездатності 25%, отриману в період проходження служби.
17 квітня 2001 року при повторному огляді обл. МСЕК №2 встановлено III групу інвалідності (строком до 01.05.2004) в зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визначено 35% ступеню втрати професійної працездатності.
29 липня 2001 року за III групу інвалідності в зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням в розмірі 10 496 грн. 00 коп.
27 квітня 2004 року повторно оглянутий обл. МСЕК №2 та встановлено III групу інвалідності (безтерміново) в зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визначено 40% ступеню втрати професійної працездатності.
29 березня 2017 року під час повторного огляду спеціалізованою радіологічною МСЕК позивачу встановлено 2-у групу інвалідності (безтерміново) в зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визначено 70% ступеню втрати професійної працездатності.
В серпні 2017 року позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, яка передбачена Постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
29 серпня 2017 року Департамент фінансово-облікової політики листом №15/2-3030 повернули матеріали ОСОБА_1 Ліквідаційній комісії УМВС України в Черкаській області, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
08 вересня 2017 року МВС України в Черкаській області листом вих. №37/П- 42 повідомило, позивача про те, що Міністерством внутрішніх справ України відмовило йому у призначенні одноразової грошової допомоги по 2 групі інвалідності, через невідповідність вимогам п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених Постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850, а саме через те що після первинного огляду МСЕК минуло більше двох років.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 за №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання пункту 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України від 13.02.2015 № 208-УІП «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (надалі - Порядок №850), що набрала чинності 31.10.2015.
Отже, на момент встановлення позивачу 29.03.2017 за результатами повторного огляду МСЕК 50% втрати працездатності та ІII групи інвалідності, а також на момент звернення позивача із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, був чинний вказаний Порядок.
Таким чином, до спірних відносин належить застосувати норми даного Порядку №850.
Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.
Як уже зазначалось судом вище, в 1997 році відбувся первинний огляд МСЕК ОСОБА_1 із установлення йому 25 % втрати працездатності.
29.03.2017 позивачу за рішенням МСЕК встановлено ІІ групу інвалідності та 70% втрати працездатності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Тобто, із цього часу в позивача виникли нові підстави, які згідно п. 3 Порядку № 850 надають право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, яка передбачена для ІІ групи - 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Відмовляючи у призначені та виплаті такої допомоги відповідач керується лише положеннями п. 4 Порядку №850, якими передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Отже, в даному випадку відповідач вважає, що оскільки повторний огляд МСЕК із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності відбувся більш ніж через 2 роки після первинного огляду МСЕК, яким ОСОБА_1 було встановлено 25 % втрати працездатності, а тому останній не має правових підстав для отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
Із такими доводами відповідачів суд не погоджується з огляду на таке.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. При цьому вимоги щодо виплати грошової допомоги можуть бути пред'явлені протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги (пункти 2, 13 Порядку № 850).
Із аналізу зазначених положень слідує, що виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов'язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності. Тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії, та може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років від цієї дати.
Таким чином, днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи, є вказана у Виписці з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №012659 дата встановлення інвалідності, а саме - 29.03.2017. Тому, відповідно, від цієї дати на протязі трьох років за позивачем зберігається право на отримання цієї допомоги.
Суд звертає увагу на те, що положення п. 4 Порядку №850, на які посилається відповідач, не позбавляють позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлюють обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.
Тобто, у випадку коли між первинним встановленням втрати працездатності без встановлення інвалідності та встановленням групи інвалідності не пройшло два роки, особі виплачується грошова допомога із урахуванням раніше проведеної виплати. У випадку ж, коли група інвалідності встановлена за спливом двох років від первинного встановлення втрати працездатності без встановлення інвалідності, особа набуває повного права на отримання грошової допомоги у відповідному більшому розмірі без будь-яких відрахувань різниць між попередніми виплатами.
Жодних обмежень щодо неможливості призначення та виплати позивачу за наявності встановлених для цього підстав нової грошової допомоги за наслідком встановлення ІІ групи інвалідності як Порядок № 850 так і положення інших нормативно-правових актів, які врегульовують спірне питання, не передбачають. Винятком із цього правила є встановлення обставин, передбачених п. 14 Порядку № 850, однак таких по відношенню до ОСОБА_1 виявлено не було.
Частина 3 ст.245 КАС України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України. Такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
У спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даної справи, праву позивача на призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції кореспондує обов'язок відповідачів прийняти таке рішення.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачами безпідставно відмовлено у задоволенні звернення позивача щодо призначення грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи, а відтак є підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 29.03.2017, відповідно до Закону України “Про міліцію”, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015;
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 08592537) повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 (19700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України “Про міліцію”, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015;
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 00032684) прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 (19700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 2 групи інвалідності відповідно до Закону України “Про міліцію”, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Тимошенко