06 червня 2018 року справа № 810/1436/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні донарахування до розміру призначеної пенсії;
- зобов'язати Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести донарахування до розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії грошову суму у розмірі 481 грн. 82 коп. і сплачувати її з 01 жовтня 2017 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач має врахувати у складі заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця зазначену в довідці про складові заробітної плати № 4 від 21.09.2017 суму матеріальної допомоги та індексацію, з якої справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та донарахувати до розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії грошову суму у розмірі 481 грн. 82 коп., відповідно до вимог ч. 4 ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області просило суд відмовити в його задоволенні та вказало на те, що з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу" (розділ III "прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Пенсійного забезпечення" від 02,03.2015 № 213).
Окрім того, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12,2015 № 889-VIII (далі - Закон №889) скасовано, зокрема, статтю 37 Закону 3723 (пункт 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону №889).
До того ж, відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова №1013) скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 3723.
Враховуючи те, що Закон №889 не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом "Про державну службу", постановою 1013 скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, відповідач вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивача, яка була передбачений статтею 37 Закону України "Про державну службу" відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на умовах передбачених у ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 90% від сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При визначенні розміру пенсії не були враховані такі грошові виплати, як матеріальні допомоги та індексація. У зв'язку з цим позивач звернувся до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області провести донарахування до розмір призначеної ОСОБА_1 пенсії 90% від вказаних грошових виплат.
Листом від 02.10.2017 №33/Г-01 Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської відмовило у здійсненні вказаного нарахування, аргументоване тим, що види виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, грошова винагорода, індексація грошових доходів населення не передбачені статтею 33 Закону України „Про державну службу”, як складові заробітної плати державного службовця, тому зазначені підвищення не враховувались під час обчислення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Позивач, непогоджуючись із такою бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно положень ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входила до системи оплати праці державного службовця.
Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.
Так, відповідно до ч.1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Крім того, ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в даних правовідносинах мають перевагу спеціальні норми Закону, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме: ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, повинна бути врахована при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Отже, суд вважає вимогу позивача про визнання неправомірними дії Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні донарахування до розміру призначеної пенсії обгрунтованою, а тому її необхідно задовольнити.
Відповідач вважає, що Закон №889 не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом "Про державну службу", постановою 1013 скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, тому підстави для перерахунку пенсії позивача, яка була передбачений статтею 37 Закону України "Про державну службу" відсутні.
Разом з тим, суд вважає такі доводи відповідача необгрунтованими, оскільки позивач просить здійснити "донарахування" вже призначеної пенсії, а не здійснити "перерахунок", зокрема перехід на інший вид пенсії тощо.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких умов, суд дійшов висновку, що Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської відмовляючи позивачу у здійсненні вищевказаного донарахування, діло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбаченні чинним законодавством України, відповідно позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні донарахування до розміру призначеної пенсії.
Зобов'язати Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести донарахування до розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії грошову суму у розмірі 481 грн. 82 коп. і сплачувати її з 01 жовтня 2017 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.