,Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
06 червня 2018 р. Справа № 820/3363/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо невиплати позивачу пенсії з 01.12.2017 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 12.12.2017 року про припинення виплати позивачу пенсії з 01.12.2017 року;
- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату позивачу пенсії з 01.12.2017 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером по інвалідності загального захворювання 2 групи та відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», є внутрішньо переміщеною особою (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.03.2016 року № НОМЕР_1). Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області. Відповідач проводив виплату пенсії позивачу за віком до 30.11.2017 року включно. Однак, рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії від 12.12.2017 року позивачу було припинено виплату пенсії з 01.12.2017 року, згідно рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 45 від 21.11.2017 року, відповідно до пп.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365. Рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської обласні від 30.01.2018 року позивачу було поновлено виплату пенсії з 01.02.2018 року відповідно до пунктів 15 та 16 Порядку № 365. Проте, заборгованість по виплаті позивачу пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року залишилась не виплаченою. ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області від 02.03.2018 року № 1992/02-50 фактично відмовлено позивачу у виплаті пенсії з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року та такою, що призводить до порушення його прав на отримання належних пенсійних виплат як внутрішньо переміщеної особи.
Просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
24.05.2018 року (Вх. №01-26/25243/18) від представника відповідача - ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначивши, що рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області від 30.01.2018 року поновлено позивачу виплату пенсії з 01.02.2018 року на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, п.2 протоколу № 4 від 22.01.2018 року та відповідно до пунктів 15 та 16 Порядку № 365.
Також зазначив, що вищезазначені норми Порядку є діючими, рішенням Конституційного суду України чи іншим Законом України скасовані не були, а отже підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.
Таким чином, Зміївське ОУПФУ Харківської області при поновленні та виплаті пенсії позивачу з 01.02.2018 року та відмові у виплаті пенсії з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса реєстрації: 94501, Луганська область, м. Вахрушево (Боково-Хрустальне), вул. Шевченко, 30/5, адреса проживання: 63450, Харківська область, Зміївський район, с. Таранівка, вул. Харківська, 22), є пенсіонером по інвалідності загального захворювання ІІ групи, що підтверджується копіями посвідчення № 157625 від 03.10.2003 року, пенсійного посвідчення ПФУ № НОМЕР_3 (а.с. 10 - 11).
Згідно виданої управлінням праці та соціального захисту населення довідки від 29.03.2016 року № НОМЕР_1 позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 12).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 року по даній справі було витребувано у відповідача копії рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії від 12.12.2017 року про припинення виплати позивачу пенсії з 01.12.2017 року та рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 45 від 21.11.2017 року.
На виконання зазначеної ухвали суду представником відповідача 18.05.2018 року (Вх. №01-26/23790/18) було надано до суду витребувані документи.
Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оформлене протоколом № 45 від 21.11.2017 року, було вирішено припинити соціальні виплати в т.ч. ОСОБА_1 відповідно до пп.2 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365, оскільки було встановлено факт відсутності позивача за фактичним місцем його проживання/перебування (63450, Харківська область, Зміївський район, с. Таранівка, вул. Харківська, 22).
На підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оформленого протоколом № 45 від 21.11.2017 року, рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області від 12.12.2017 року було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 року відповідно до пп.2 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 365.
11.01.2018 року позивач звернувся до управління з заявою про поновлення та продовження виплати пенсії за місцем тимчасового проживання згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Так, рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області від 30.01.2018 року позивачу було поновлено виплату пенсії з 01.02.2018 року на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (п.2 протоколу № 4 від 22.01.2018 року) відповідно до пп.15 та 16 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам за місцем їх фактичного проживання, перебування № 365.
Однак, суму невиплаченої пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року позивач не отримав, у зв'язку з чим звернувся із відповідною заявою до ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області.
Проте, листом ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області від 02.03.2018 року № 1992/02-50 позивачу фактично було відмовлено у виплаті пенсії з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року зазначивши, що пенсійні виплати йому були поновлені з 01.02.2018 року згідно пп.15 та 16 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 365 та наразі виплачується вірно (а.с. 15).
Таким чином, заборгованість по виплаті позивачу пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року залишилась не виплаченою.
Позивач вважає бездіяльність ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області щодо невиплати йому пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року необґрунтованою та протиправною, такою, що порушує його права на належне соціальне забезпечення.
У відзиві на позов представник відповідача стверджував, що при поновленні позивачу пенсії з 01.02.2018 року згідно рішення від 30.01.2018 року Зміївське ОУПФУ Харківської обласні та відмові у виплаті пенсії з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року керувалося положеннями пунктів 15 та 16 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам за місцем їх фактичного проживання, перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365, які є чинними та носять обов'язковий характер застосування органами ПФУ.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
З 22.11.2014 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 цього Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: 1) знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; 2) наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (в редакції постанови КМУ № 352 від 08.06.2016 року) (далі - Порядок № 509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.
Відповідно ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п. 7 1 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
З матеріалів справи вбачається, що довідка від 29.03.2016 року № НОМЕР_1 про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною. Доказів про її скасування відповідачем до суду також не надано.
З приводу посилань відповідача на Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам за місцем їх фактичного проживання, перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365, на підставі якого позивачу було припинено виплату пенсії з 01.12.2017 року, поновлено її виплату з 01.02.2018 року та відмовлено у пенсійній виплаті з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Відповідно до положень пп.2 п.12 зазначеного Порядку, соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Так, відповідно до пунктів 15 та 16 вказаного Порядку, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. У разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку.
Згідно ч.1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, доводи відповідача з посиланням на Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 року, як на підставу припинення пенсійних виплат ОСОБА_1 з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року та відмову у виплаті пенсійної заборгованості за вказаний період, суд вважає безпідставним, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV має вищу юридичну силу.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постанові від 13 березня 2018 року (справа № 235/4162/17).
Суд зауважує, що рішення ОСОБА_2 ОУПФУ Харківської області від 12.12.2017 року про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії прийняте відповідно до пп.2 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365 (встановлення факту відсутності ОСОБА_1 за фактичним місцем її проживання.
Проте, матеріали справи не містять доказів проведення будь-якого обстеження матеріально-побутових умов позивача, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування (Харківська область, Зміївський район, с. Таранівка, вул. Хрустальна, 22) та складання за його наслідками відповідного акту обстеження матеріально-побутових умов відповідно до положень пп.12 п.12 вказаного вище Порядку № 365.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд також зазначає, що право громадянина на призначення йому пенсії не може бути пов'язане з такою умовою, як постійне місце проживання (реєстрація місця проживання), а держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія. Відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на виплату пенсії через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладено у постанові від 14.02.2018 року по справі №415/4918/17 (провадження К/9901/73/17 415/4918/17).
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року та невиплачено за цей період утвореної пенсійної заборгованості, а відтак належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо невиплати позивачу пенсії з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року, визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 12.12.2017 року про припинення виплати пенсії позивачу з 01.12.2017 року та зобов'язання ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити пенсійну заборгованість позивачу за період з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса реєстрації: 94501, Луганська область, м. Вахрушево (Боково-Хрустальне), вул. Шевченко, 30/5, адреса проживання: 63450, Харківська область, Зміївський район, с. Таранівка, вул. Харківська, 22) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 41248550, адреса: 63400, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15) про визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 12.12.2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 року.
Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 року по 31.01.2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.