Справа №:755/5755/18
1кс/2763/18
"31" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
розглянувши скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про відмову у задоволенні клопотання, у межах у кримінального провадження №12017100040008130 від 12.06.2017 року,-
До слідчого судді надійшла вищевказана скарга, яка мотивована тим, що слідчий під час досудового розслідування не виконав необхідних слідчих дій, направлених на встановлення істини у кримінальному провадженні, а тому передчасно виніс необґрунтовану постанову про відмову у задоволенні клопотання про повторний допит свідків за участю сторони захисту.
В судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з'явився, клопотав про розгляд скарги у його відсутність. Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав матеріали кримінального провадження №12017100040008130 та просив у його відсутність відмовити у задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12017100040008130, слідчим Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 у приміщенні кабінету №502 ВП-2 Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві по вул. Лебедєва, 14-А, в м. Києві, була проведена слідча дія: допит свідків - 13.07.2017 року було допитано ОСОБА_6 , 14.07.2017 року - ОСОБА_7 , 17.07.2017 року - ОСОБА_8 , а 18.07.2017 року - ОСОБА_9 , протоколи допитів яких приєднані до матеріалів кримінального провадження /а.п.74-75, 91-96/.
06.04.2017 року адвокат ОСОБА_4 подав слідчому Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 клопотання вх.№О-1927 про повторний допит свідків за участю сторони захисту.
Згідно ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора. Рішення слідчого приймається у формі постанови.
09.04.2018 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання мотивуючи тим, що під час проведення досудового розслідування слідча дія по допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 вже була проведена, згідно вимог кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до ст.221 КПК України під час досудового розслідування до його завершення, слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
Згідно п.11 ч.1 ст.56 КПК України, потерпілий, протягом кримінального провадження, має право знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження.
Як вбачається з матеріалів скарги адвокат ОСОБА_4 до слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 з клопотанням, в порядку ст.221 КПК України та п.11 ч.1 ст.56 КПК України, про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не звертався.
Частинами 1 та 5 статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Оскільки у клопотанні адвоката ОСОБА_4 до слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 про повторний допит свідків за участю сторони захисту та у скарзі на постанову слідчого про відмову у задоволенні заявленого клопотання від 09.04.2018 року не обґрунтовано необхідність проведення повторної слідчої дії, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга адвокат ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про відмову у задоволенні клопотання, у межах у кримінального провадження №12017100040008130 від 12.06.2017 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: