6/754/216/18
Справа № 754/12773/17
Іменем України
05 червня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Панченко О.М.
за участю секретаря судових засідань - Табачука Д.О.,
розглянувши заяву заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. про заміну сторони виконавчого провадження, -
Заступник начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, просила суд здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 754/12773/17 з боржника Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Розвиток» на його правонаступника - Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», про що винести відповідну ухвалу.
Учасники судового процесу в судове засідання не з»явилися, належним чином повідомлялися судом про день, час та місце розгляду заяви.
Вивчивши письмові матеріали справи, судом було встановлено наступне.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.03.2018 року по справі № 754/12773/17 було стягнуто з Державного підприємства МВС України «Розвиток» на користь ОСОБА_4 невиплачену заробітну плату в розмірі 63 304 грн. 18 коп., 68 681 грн. 25 коп. -середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 632 грн. 29 коп. - втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Стягнуто з Державного підприємства МВС України «Розвиток» на користь ОСОБА_4 завдану їй моральну шкоду в розмірі 3 000.00 грн. А також, стягнуто з Державного підприємства МВС України «Розвиток» на користь держави 1 356 гривень 17 копійок судового збору (а.с. 32-38).
31.05.2018 року заступник начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі №754/12773/17, а саме: замінити боржника Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Розвиток» на його правонаступника - Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси».
Згідно наказу № 472 від 07.06.2016 року було припинено діяльність як юридичної особи Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Розвиток», шляхом його приєднання до Державного підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси».
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об'єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов 'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов 'язання на боці кредитора.
Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то ч. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
В ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.
Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила:
«Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов 'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов 'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги».
Як вже зазначалося, в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 року, при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2013 року, встановлено, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.03.2018 року станом на сьогоднішній день залишається не виконаним.
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. про заміну сторони виконавчого провадження заснована на законі, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства МВС України «Розвиток» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації, а також моральної шкоди - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження ВП56298810, а саме: боржника Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Розвиток» (ЄДРПОУ 33545152) на його правонаступника - Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» (ЄДРПОУ 32248749).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: