Номер провадження 2-а/754/68/18
Справа №754/1371/17
Іменем України
31 травня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :
головуючої судді Таран Н.Г.
з участю секретаря Двірко Т.В.
без участі сторін
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративни позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія АР № 856069 від 20.01.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 20 січня 2017 року постановою серія АР №856069 про накладання адміністративного стягнення про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки, зафіксоване не в автоматичному режимі, інспектором УНП у м. Києві ДПН 1 роти 3 батальйону лейтенантом поліції Шуніним Р.О. було застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. В постанові, яка складалась інспектором особисто в його службовому автомобілі зазначалось: «...водій керував ТЗ здійснив зупинку на пішохідному переході при перевірці документів було виявлено відсутність полісу обов'язково цивільного страхування, чим порушив ПДР п.2.1 України». Стає категорично незрозумілим - яким саме чином водій порушив пункт ПДР, що зупинився на пішохідному переході або тим, що інспектор не виявив полісу цивільного обов'язкового страхування. З вищевикладеною постановою від 20.01.2017 року позивач не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню за рядом підстав. Того дня рухаючись на своєму автомобілі позивач зробила аварійну зупинку, бо почула металевий стукіт у передній першій частині автомобіля. Разом з нею в машині був її маленький дворічний син, який перелякався. Після чого, нею було прийнято рішення про негайну зупинку транспортного засобу, щоб уникнути ускладнення ситуації на проїзній частині дороги та допустити створення небезпечної дорожньо-транспортної пригоди. Позивач увімкнула знак дійного сигналу та прийняла праворуч. Тієї ж миті вона побачила патрульну машину, яка зупинилась по ліву сторону від неї, фактично заблокувавши її ТЗ та вільний рух заходів, порушуючи при цьому ПДР. До неї підійшов інспектор і вона надала йому посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль. Після чого, намагалась відкрити «бардачок», щоб перевірити фактичну наявність полісу і разом з тим була змушена заспокоювати сина, який почав плакати і взяти його на руки. Можливо її дії інспектором були розтлумачені якимось незрозумілим чином. Співробітник поліції, сів до патрульної машини, від'їхав уперед без пояснень і почав писати постанову про адміністративне правопорушення. Аргументи стосовно наявності полісу обов'язкового цивільного страхування на момент зупинки не змінили рішення інспектора. Тобто останній проігнорував наявність у позивача полісу обов'язкового страхування та на свій власний розсуд вирішив притягнути її до адміністративної відповідальності, пояснивши тим, що він вже зіпсував бланк постанови.
Позивач в судове засіданні не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи міститься заперечення на позов, відповідно до якого останній вважає, що твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 856069 від 20.01.2017 року водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN GOLF» д.н.з. НОМЕР_1, 20.01.2017 року в місті Києві, вул. Васильківська, 65, о 13 год. 55 хв. здійснила зупинку на пішохідному переході, при перевірці документів було виявлено відсутність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів чим порушила п. 2.1 «Ґ» ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, внаслідок чого інспектором роти 1 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Шуніним Р.О. була винесена вказана постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на неї штрафу в сумі 425,00 грн. В свою чергу, частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі (п. 15.9 «Г» ПДР). Згідно підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Таким чином, на вимогу поліцейського водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Вважає помилковими доводи позивача, що надання копії полісу до суду виключає склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки позивачем не було виконано вимоги інспектора патрульної поліції щодо пред'явлення страхового полісу на місці вчинення правопорушення, надання копії полісу до суду не виключає адміністративну відповідальність за дії позивача, якими вона вже вчинила склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, розглядаючи дану справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Крім того, вказував на те, що відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а відтак це повноваження Інспектора а не суду. Отже, УПП м. Києва не належний відповідач у наведеній справі, оскільки оскаржувана Постанова винесена інспектором патрульної поліції, який має особовий статус при розгляді адміністративної справи та винесенні постанов про накладання адміністративних стягнень.Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Враховуючи наведене та для підтвердження всіх фактичних обставин викладених у вказаних запереченнях, доцільно допитати як свідка інспектора роти 1 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Шуніна Р.О., що буде слугувати належним і допустимим доказом у вказаній судовій справі та додатково слугуватиме підтвердженням відсутності підстав для задоволення позову.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.02.2017 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено до розгляду.
23.11.2017 року Деснянським районним судом м. Києва задоволено клопотання представника відповідача про виклик та допит в судовому засіданні інспектора роти 1 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Шуніна Р.О. з метою усунення всякого роди протиріч та для з'ясування дійсних обставин справ. Забезпечення явки інспектора було покладено на представника відповідача УПП у м. Києві - Осипенко С.В.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, зміст позовної заяви та заперечення на позовну заяву, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою серія АР №856069 від 20.01.2017 року інспектором роти 1 батальйону №3 УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Шуніним Р.О. ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення відповідно до ст.36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 20.01.2017 року о 13 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN GOLF» д.н.з. НОМЕР_1, в місті Києві, по вул. Васильківська, 65, здійснила зупинку на пішохідному переході, при перевірці документів було виявлено відсутність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п. 2.1 «Ґ» ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Підставою для прийняття зазначеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу стала відсутність у позивача, яка керувала транспортним засобом, полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (який бере участь у дорожньому русі) без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Аналогічні положення містяться в ст. 37 Закону України «Про дорожній рух».
Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію України» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до п.п. «а» п. 2.4 ПДР України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.
Отже, відповідно до зазначених положень актів законодавства є очевидним, що водій транспортного засобу зобов'язаний виконувати розпорядження поліцейського, а також зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та страховий поліс.
За змістом полісу серія АК/5254591 від 20.01.2017 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у СК «Оранта».
Строк дії вказаного полісу з 20.01.2017 року по 19.01.2018 року, отже вбачається, що він є діючим як на момент подачі позову, так і на момент складення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Доводи позивача про те, що під час складання протоколу про накладення адміністративного стягнення у неї був наявний поліс, проте у зв'язку із хвилюванням вона розгубилася і не відразу надала його працівнику поліції приймаються судом до уваги, оскільки будь-яких доказів, в тому числі і відеоматеріалів з фактами відсутності страхового полісу при перевірці поліцейським у позивача суду надано не було. Отже, відповідач не скористався своїм правом для надання належних доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, представником відповідача не забезпечено явку в судове засідання працівника патрульної поліції, який зокрема складав протокол про накладення на позивача адміністративного стягнення для надання своїх пояснень стосовно подій, що відбувались 20.01.2017 року.
Відтак, відповідачем не надано доказів, які підтверджували б обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 126 КУпАП, тому суд дійшов до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з вищевикладеним, оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати та справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю відомостей вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
На підставі викладеного та з урахуванням вимог статтей 126, 222, 251 КУпАП, статтей 229, 241-246, 286 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №856069 від 20.01.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у розмірі 425,00 грн. - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.Г. Таран