Справа № 567/94/18
29 травня 2018 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Венгерчук А.О.
секретар Стаднікова А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором звернулось ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що 27.08.2008 між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Вказує, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між нею та банком договір.
При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зазначив, що відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Вказує, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів останній зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та в розмірі 5% від суми позову.
Зазначаючи про те, що відповідач порушила умови договору по поверненню коштів та ст. 526, 527, 530, 599 ЦК України, позивач просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором станом на 28.12.2017 на суму 14768 грн. 09 коп., яка складається: 6891 грн. 93 коп. - заборгованість за кредитом; 6696 грн. 73 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 679 грн. 43 коп. - штраф (процентна складова) та судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просить розглянути справу без його присутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подала відзив на позов у якому вказала, що 27.08.2008 ОСОБА_2 підписала заяву-анкету на отримання банківських послуг, а не на отримання кредиту, та з отримання картки, строк дії якої до 2020 року, з встановленим кредитним лімітом в сумі 1000 грн., а не 8000 грн. із встановленою відсотковою ставкою 2,5% на місяць з розрахунку 360 днів у році, а не 30% на рік.
Вказує, що надані позивачем умови та правила надання банківських послуг є недопустимим доказам, оскільки вони не містять дати їх затвердження, інформацію про суб'єкта який їх затвердив і доказів ознайомлення відповідача саме з даними умовами та правилами.
Зазначає, що розрахунок заборгованості є незрозумілим, а також відповідач взагалі не довів факту укладення кредитного договору, не надав графіку черговості погашення платежів, тобто на надав доказів того, що відповідач порушив зобов'язання.
Представник відповідача подав відповідь на відзив у якому вказав, що у відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання і підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.
Зазначає, що відповідачем було підписано Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у якій вказано, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Правилами обслуговування по платіжним карткам, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.
Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заявці про приєднання.
Вказує, що банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Із виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість за договором.
Зазначає, що банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору.
Вказав, що при укладанні договору вся необхідна інформація про умови кредитування та сукупну вартість кредиту була доведена до відома позичальника.
Також, при необхідності отримання інформації (у тому числі виписок, довідок про розмір заборгованості та інше), клієнти ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» мають можливість ознайомитися з нею в обслуговуючому відділенні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов'язок клієнта стежити за витрачанням коштів в рамках платіжного ліміту, саме тому заперечення відповідача в частині не знання наявності та суми заборгованості вважає необґрунтованими.
Зазначив, що при встановленні та зміні кредитного ліміту ОСОБА_1 керується п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Зазначив, що згідно встановлених тарифів, починаючи з місяця, наступного за здійсненням першої операції, клієнту необхідно вносиити на картку обов'язкові щомісячні платежі до 25 числа у розмірі щомісячного мінімального платежу, що складає 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн.
Вказуючи про те, що на даний час ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання за договором не виконала, просить задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
Представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив в якому вказала, що про правила користування платіжною карткою відповідач нічого не зазначила і вони не можуть бути складовою договору. Вказує, що на доданих до заяви-анкети відповідача документах немає особистого підпису відповідача, а тому стверджує, що позивач не надав суду доказів того, що наведені ним у відзиві обставини були відомі відповідачу і вона з ними погодилася.
Зазначає, що позивач неправомірно стягував з відповідача щомісячний страховий платіж в сумі 10 грн., оскільки вона не була проінформована про такі списання.
Вказує, що позивач не здійснював списання коштів із рахунку позивача, на який він отримує пенсію, хоча за умовами договору мав право це робити.
Також, представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності, оскільки з розрахунку заборгованості по кредитному договорі вбачається, що відповідачем не сплачувалися щомісячні чергові платежі в у грудні 2008 року, квітні, травні, липні, вересні, жовтні 2009 року, лютому, квітні, травні, червні, жовтні 2010 року, лютому, вересні, листопаді 2011 року, березні 2012 року, січні 2015 року, тобто після кожної чергової частини несплати платежу позивач мав право звернутися до суду про стягнення заборгованості, і оскільки позивач про причини пропуску строку давності не повідомляє, не вказує на їх поважність, тому просить відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з пропущенням строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
Відповідно до статті 2 Закону банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.
Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вказаний договір відповідає вимогам ст.634 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що 27.08.2008 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку в розмірі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 відсотки в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, а ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання погашати зазначений кредит та проценти по ньому щомісячно.
З анкети-заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона була ознайомлена та згідна з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку.
Відповідно до ст.627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від ступу у будь-які договірні відносини і проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Оскільки при укладенні договору відповідач надала згоду на те, що заява позичальника разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, дану згоду відповідач особисто засвідчила своїм підписом, то наведене є доказом того, що сторони погодилися з умовами договору.
Як вбачається із змісту п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань повністю чи у визначеній банком частині у випадку невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором. При цьому ОСОБА_1 має право призупинити здійснення розрахунків по кредитній картці таабо визнати цю картку недійсною до моменту усунення порушень.
Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України.
Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором у неї утворилась заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом 28.12.2017 становила 14768,09 грн. та яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в розмірі 6891,93 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 6696,73 грн., штрафи: 500,00 грн. - фіксована частина, 679,43 грн. - процентна складова.
Під час розгляду справи представником відповідача подано письмову заяву про застосування позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.3, 5.4 Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).
Згідно з пунктом 9.12 Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.
Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Підпунктом 5.4. Правил користування платіжною карткою передбачено, що строк погашення за кредитом (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками без встановленого мінімального обов'язкового платежу, здійснюється в наступному порядку: строк погашення за процентами - кожного місяця за попередній місяць, строк погашення кредиту в повному об'ємі, не пізніше наступного дня місяця, вказаного на платіжній карті.
Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів сторонами було визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Із підписаної 27.08.2008 ОСОБА_2 заяви вбачається, що їй було видано банком картку №5577212903029950.
Відповідачем і її представником не заперечується, що строк дії вказаної картки було встановлено до травня 2020 року.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунку заборгованості останній платіж на погашення кредиту було здійснено 21.04.2017. Із даним позовом банк звернувся до суду 24.01.2018.
В судовому засіданні встановлено, що кінцевим строком дії картки, яка була видана відповідачу із встановленим кредитним лімітом, є останній день місяця дії картки, тобто 31.05.2020, тому суд приходить до висновку, що із закінченням строку дії кредитної картки припинились б і договірні правовідносини сторін даної справи.
Встановивши зазначені факти встановленого строку дії картки до 2020 року, суд дійшов висновку про те, що звернувшись до суду з позовом 24.01.2018 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не пропустило строку позовної давності, оскільки його перебіг не закінчувався.
Пунктами 3.1; 3.2; 3.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг ОСОБА_1 відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картку, його вид і строк дії визначені в Заяві і пам'ятку клієнта, підписанням яких клієнт і ОСОБА_1 укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття карткового рахунку, зазначена в розділі «відмітки Банку» заяви. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає Банку право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору являється прямою і безумовною згодою держателя платіжної картки відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.
Погашення кредиту - поповнення карткового рахунку держателя здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картковий рахунок, а також шляхом договірного списання з інших рахунків клієнта (п.5.2 Умов і правил).
Строки і порядок погашення кредиту (кредитного ліміту) по платіжній картці з установленим мінімальним обов'язковим платежем наведений в пам'ятці клієнта, яка являється невід'ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і часткою заборгованості по кредиту. Строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці (п.5.3, 5.4 Умов і правил).
За користування кредитом ОСОБА_1 нараховує проценти в розмірі, установленому Тарифами із розрахунку 360 календарних днів на рік (п.5.5 Умов і правил).
Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п. 4.9 Умов та правил і п.5.8 Правил користування платіжною карткою.
Відповідно до п.6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операцій по карткам.
За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань держатель сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію, розмір якої визначається Тарифами (п.5.6 Умов і правил).
За положенням п.3.1.1, 3.1.3 Правил користування платіжною карткою строк дії картки зазначено на лицьовій стороні карти (місяць і рік). Карта дійсні до останнього календарного дня, зазначеного місяця. По закінченню строку дії картка подовжується Банком на новий строк шляхом надання клієнту нової картки з новим строком дії, за умови, що раніше не надійшло письмова заява Держателя картки про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності на рахунку грошових коштів.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Оскільки за договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 остання взяла на себе зобов'язання погашати зазначений кредит та проценти по ньому щомісячно у відсотковому співвідношенні від суми заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та зазначені обов'язки порушила, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, то у банку виникло право вимоги повернення частини позики, що залишилася в розмірі 6891 грн. 93 коп. та сплати процентів.
При вирішенні спору судом береться до уваги, що, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 кошти на погашення заборгованості за кредитом вносила востаннє 21.04.2017 у розмірі 346 грн. 53 коп.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Кредитним договором визначено, що ОСОБА_2 отримав кредит зі сплатою 2,5 відсотків на місяць (30 відсотків на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом.
Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою.
Оскільки станом на 28.12.2017 борг по процентам за користування кредитом становив 6696 грн. 73 коп. і на даний час він не сплачений, то в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При укладенні кредитного договору від 27.08.2008 сторони домовились, що за порушення взятих зобов'язань по поверненню коштів більш ніж на 120 днів ОСОБА_2 зобов'язалася сплатити на користь банку штраф в фіксованій частині в розмірі 500 грн. та в розмірі 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій.
Вирішуючи позов в частині необхідності стягнення з ОСОБА_2 штрафів, суд виходить з наступного.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами укладеного між сторонами кредитного договору встановлена відповідальність позичальника за порушення строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів у вигляді сплати штрафу у розмірі 500 грн.+5% від суми позову.
Враховуючи викладене вище та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Тому в даному випадку слід стягнути з ОСОБА_2 на користь банку лише один з із заявлених до стягнення штрафів (фіксована частина) в сумі 500 грн.
Всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України, які зобов'язують відповідача на засадах змагальності доводити свої заперечення переконливими, належними та припустимими доказами, остання таких доказів не надала, надані представником відповідача письмові заперечення без надання доказів їхнього обґрунтування не спростовують доказів наданих позивачем.
Доводи представника відповідача стосовно того, що вона не була ознайомлена з «Умовами та правилами надання банківських послуг», що є невід'ємною частиною кредитного договору, про незрозумілість розрахунку позивача щодо суми заборгованості за кредитом, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.
Підвищені відсотки за користування кредитними коштами нараховані Банком у відповідності з Умовами і правилами надання Банківських послуг. Вказані розрахунки відповідачем не спростовані, свої розрахунки не приведені. Клопотання про призначення бухгалтерської експертизи для перевірки правильності нарахування Банком суми боргу відповідачем і його представником адвокатом не заявлялися. За вказаних обставин підстав для висновку про неправильне визначення суми боргу не вбачається.
Окрім того, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід стягнути витрати по сплаті судового збору відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі ст.253, 256, 258, 261, 267, 549, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд
позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 серпня 2008 року в сумі 14088 (чотирнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 66 коп., яка складається: 6891 (шість тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн. 93 коп. - заборгованість за кредитом; 6696 (шість тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 73 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 90 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 травня 2018 року.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_4