06.06.2018 227/128/18
06 червня 2018 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючої судді Любчик В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Добропільської міської ради Донецької області про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,-
17 січня 2018 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Добропільської міської ради Донецької області про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі батька у вихованні дитини.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що з 01.02.2004 року по 01.03.2017 рік перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Під час шлюбу у них 30.06.2014 року народився син ОСОБА_6. Після розлучення позивач та відповідач стали проживати окремо, син залишився проживати з матір'ю. Відповідачка створює перешкоди для його зустрічей з дитиною, не допускає позивача до спілкування з сином. 14 грудня 2017 року виконкомом Добропільської міської ради було прийнято рішення № 596 від 14.12.2017 року, відповідно до якого встановлено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні сина. Проте відповідачка ігнорує прийняте рішення, відмовляється надавати побачення з сином у вказані в рішенні дні. Вважає вказані дії відповідачки протиправними та такими, що порушують його права, як батька дитини.
З урахуванням зазначеного, а також уточнених позовних вимог, позивач просив позов задовольнити: зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином, визначити участь батька у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_6 шляхом встановлення:
- систематичних побачень за місцем проживання позивача за адресою вул. Ломоносова, 52, м. Добропілля, Донецька область щотижня щомісячно з 16-00 години четверга до 20-00 години неділі;
- спільного відпочинку з 01 січня по 01 лютого, та з 01 липня по 15 серпня кожного року.
Також просив зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати спілкуватися з дитиною засобами дистанційного зв'язку (телефонного, поштового, електронного), за два дні до встановлених побачень з сином надати йому інформацію щодо фактичного місця проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити його про це особисто на наступний день з дня настання таких обставин. Стягнути з відповідачки понесені витрати по сплаті судового збору.
Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні, підтримали позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні позов визнала частково, просила визначити графік зустрічей батька з дитиною наступним чином: щотижня у понеділок та четвер з 18-00 до 20-00 години у присутності матері або бабусі ОСОБА_7, на території матері або у розважальних закладах, прогулянки за бажанням дитини. Даний графік встановити до досягнення дитиною 7 років. Відповідачка пояснила, що позивач під час зустрічей психологічно впливає на дитину, через конфлікт який виник між ними, настроює дитину проти матері, дитина часто хворіє, потребує ретельного догляду. Позивач навчає ОСОБА_6 грубо поводитися з тваринами, висміювати дії людей і членів сім'ї.
Представник відповідача ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні заперечував проти вимог позивача, надав відзив на позовну заяву, просив встановити графік спілкування батька з дитиною враховуючи пропозиції матері.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Добропільської міської ради Донецької області ОСОБА_5, діюча на підставі довіреності, в відкритому судовому засіданні просила ухвалити рішення на розсуд суду.
Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1, ОСОБА_3.
Шлюб між сторонами рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2018 року розірвано. Дитина постійно проживає з матір'ю. Рішенням Добропільського міськрайооного суду Донецької області від 13 лютого 2018 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, з матір'ю ОСОБА_3.
Встановлено, що батьки не досягли згоди щодо участі батька ОСОБА_1, який проживає окремо від дитини, у її вихованні.
Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради № 596 від 14 грудня 2017 року встановлено способи участі у вихованні дитини, а саме дні побачення ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_6 четвер з 16-00 до 20-00 години, в п'ятницю з 16-00 до суботи 20-00 години, без присутності матері. Оздоровлення в літній період 10 днів, враховуючи попередню домовленість батька з матір'ю дитини.
Також встановлено, що виконання даного рішення порушуються ОСОБА_3, яка створює ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частинами другою та третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Статтею 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частин першої і другої статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
За нормами частини другої статті 141, статей 153, 157 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батько дитини ОСОБА_1 є матеріально-забезпеченою людиною, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із своєю дитиною. Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином судом не встановлено, а відповідачкою не доведено. Внаслідок неприязних відносин, що склалися між сторонами, ОСОБА_3 фактично не бажає, щоб батько дитини приймав участь у вихованні та спілкуванні з дитиною та чинить перешкоди у здійсненні позивачем свого права. Однак, право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам.
Відповідачка зі свого боку не надала суду належних доказів, які б вказували на неможливість спілкування батька із сином, або ж на те, що таке спілкування буде негативно впливати на дитину.
В судовому засіданні мати дитини посилалась, що дитина постійно хворіє, проте не має підстав вважати, що ОСОБА_1 не зможе виконувати рекомендації лікаря стосовно догляду за дитиною чи безвідповідально ставитися до своїх родинних обов'язків. Твердження відповідачки, що тривалий період перебування дитини без матері може вплинути на психічний стан дитини, є беззмістовним, ураховуючи, що перебування малолітнього ОСОБА_6 з батьком обмежене в часі, увесь інший час дитина поза дитячим садочком знаходиться з матір'ю.
З урахуванням встановлених судом обставин, віку дитини та обговоривши варіанти можливого спілкування дитини з батьком, враховуючи баланс інтересів дитини та її батьків, суд вважає за необхідне встановити наступний порядок участі у спілкуванні ОСОБА_1 з дитиною, а саме: четвер з 16-00 до 20-00 години, в п'ятницю з 16-00 до суботи 20-00 години, без присутності матері, за місцем проживання батька. Оздоровлення в літній період з 1 липня по 15 серпня кожного року тривалістю 14 днів, в зимовий період з 01 січня по 01 лютого, тривалістю 14 днів, враховуючи попередню домовленість батька з матір'ю дитини.
При цьому суд враховує, що малолітня дитина п'ять днів на тиждень відвідує садок, тому надання переваги батькові у спілкуванні з сином у всі вихідні порушує право матері на спілкування з дитиною.
Саме такий спосіб участі позивача у спілкуванні та вихованні сина буде відповідати інтересам малолітньої дитини.
У разі зміни обставин, пов'язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, позивач не позбавлений можливості згідно вимогст. 158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно ст. 159 СК України знову звернутись до суду про визначення іншого способу його участі у вихованні дитини.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про охорону дитинства", ст. ст. 19, 141, 153, 155, 157, 158, 159 СК України, ст. ст. 76 - 81, 83, 141, 258-261 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Добропільської міської ради Донецької області про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні і спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити для ОСОБА_1 дні побачень із дитиною ОСОБА_6, який проживає з матір'ю ОСОБА_3, а саме: четвер з 16-00 до 20-00 години, в п'ятницю з 16-00 до суботи 20-00 години, без присутності матері, за місцем проживання батька за адресою вул. Ломоносова, 52, м. Добропілля, Донецька область; спільний відпочинок в літній період з 1 липня по 15 серпня кожного року тривалістю 14 днів, в зимовий період з 01 січня по 01 лютого, тривалістю 14 днів враховуючи попередню домовленість батька з матір'ю дитини.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3 Україна, НОМЕР_1, РНОКПП НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) судовий збір на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серії ВС 440429 виданий 27 вересня 2000 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8) в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 06 червня 2018 року.
Головуюча суддя В.М. Любчик
06.06.2018