справа № 208/4814/16-к
№ провадження 1-кп/208/81/18
Іменем України
06 червня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016040800001703 відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на те, що ризик його ухилення від суду наразі не зник і не зменшився.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, прохав змінити запобіжний захід на домашній арешт, зобов'язався не ухилятись від суду, послався на наявність малолітньої дитини.
Захисник підтримав позицію підзахисного.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
В силу ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ухвалою суду від 22.02.2018 року відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на обґрунтовану наявність ризику його переховування від суду.
На переконання суду, встановлений ризик переховування обвинуваченого від суду не зник і не зменшився з огляду на те, що ОСОБА_4 є неодноразово судимим та таким, що відбував покарання у вигляді позбавлення волі, може в ході судового розгляду усвідомити можливість повторного позбавлення волі та ухилятись від суду та правоохоронних органів з метою уникнення покарання. Крім того, суд бере до уваги попередню неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність продовження щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, на переконання суду, не здатен в повній мірі нівелювати визначений вище ризик, а саме не зможе утримати обвинуваченого від переховування від суду.
Керуючись ст. 177, 178, 194, 331, 350 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.08.2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1