Справа № 819/497/18
05 червня 2018 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Державної казначейської служби України в м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу 2117,50 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Тернопільським окружним адміністративним судом у судових засіданнях по даній справі, які проводилися 14.05.2018, 18.05.2018 оголошувалася перерва для ознайомлення відповідачем з відповіддю на відзив та надання позивачем у справі додаткових доказів.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
06.05.2016 позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, придбала квартиру за адресою: м. Тернопіль, проспект Ст. Бандери, 83в/3. При укладенні договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2117,50 грн.
Позивач придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатила такий збір безпідставно. У зв'язку з цим позивач звернулася до ТОУ ПФУ ТО з заявою від 22.02.2018 про повернення безпідставно сплачений збір у сумі 2117,50 грн., проте отримала відмову. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та звернулася до суду.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання від 05.06.2018 в якому просить розглядати справу без її участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явилася, подала до суду заяву в якій просить розглядати справу без її участі у порядку письмового провадження. Водночас, у відзиві на позовну заяву від 05.05.2018 № 6486/10 просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Також зазначено, що позивач добровільно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 2117,50 грн., а тому Пенсійний фонд не вчиняв дій та не приймав рішень щодо зобов'язання позивача сплачувати зазначений збір.
Представник третьої особи УДКСУ у місті Тернополі в судове засідання також не з'явилася, подала клопотання від 19.04.2018 про розгляд справи без участі представника третьої особи. При вирішення даної справи покладається на рішення суду. Просила долучити до матеріалів справи довідку про зарахування коштів до державного бюджету № 883 від 23.03.2018.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як слідує з матеріалів справи, що позивач змінила своє прізвище після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 на ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про шлюб (арк. справи 17).
Суд встановив, що 06.05.2016 між ОСОБА_4 (покупець) та ПАТ "Компанія з управління активами "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ" (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: м. Тернопіль, проспект Ст. Бандери, 83в/3. Договір купівлі-продажу від 06.05.2016 посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1029. Відповідно до пункту 2.1. договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 211750 грн.
Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 2117,50 грн. відповідно до квитанції № 0.0.547664770.1 від 06.05.2016 (арк. справи 11). Кошти у розмірі 2117,50 грн. зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою УДКСУ у місті Тернополі № 883 від 23.03.2018 (арк. справи 43).
В подальшому 22.02.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій повідомила про придбання нею у травні 2016 року вперше житла і сплату при цьому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2117,50 грн., та просила відповідача сформувати та подати до Державної казначейської служби України в м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу 2117,50 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
27.02.2018 відповідач надав позивачу відповідь за № 3120/07 про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2117,50 грн. немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно (арк. справи 9). У зв'язку з такою відмовою позивач звернулася до суду.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку № 1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до частини першої статті 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд вжив заходи для з'ясування всіх обставин у справі, зокрема, запропоновано позивачу надати суду всі належні та допустимі докази на підтвердження факту придбання нерухомого майна вперше, а також зобов'язано відповідача, на якого як суб'єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, подати докази на обґрунтування свого відзиву на позовну заяву.
Оскільки відповідач будь-яких доказів не надав, то відповідно до частини п'ятої статті 77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів, поданих позивачем та зібраних судом.
Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, індексний номер довідки 123984010, сформованої 15.05.2018, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: м. Тернопіль, проспект Ст. Бандери, 83в/3, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2016, що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1029.
Також у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за позивачем 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1, отриманої на підставі свідоцтва про право власності (арк. справи 63).
Водночас, згідно довідки від 22.05.2018 № М-165/10.01-05/18, виданої ОСОБА_2 комунального майна Миколаївської міської ради, слідує те, що позивач використала право на приватизацію житла в обсязі 11,3 кв.м. при нормі 23,5 кв.м. (2,03 грн. при нормі 4,20 грн. житлового чеку) при приватизації 28.01.2000 квартири АДРЕСА_2 (колишній пр. Жовтневий) в м. Миколаєві (арк. справи 78).
Враховуючи те, що житловий чек не використано позивачем повністю, то відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.06.2010 № 15-рп/2010 у справі № 1-38/2010 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (справа про безоплатну приватизацію житла) такий житловий чек вважається не використаним.
Також згідно з довідки № 0209/1361 від 06.02.2018 філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" ТВБВ № 10014/060 слідує те, що позивач, яка проживала з 11.09.1983 по 20.09.1998 за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 299/31, значиться у списку громадян, які мають право на отримання приватизаційних паперів, за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 299/31, операцій за приватизаційним депозитним рахунком (житловим чеком) не здійснювала (арк. справи 12).
Відповідно до довідки ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" від 06.03.2018 № 684 станом на 29.12.2012 позивач згідно обліку технічної інвентаризації в місті Тернополі, не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі (арк. справи 10).
Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, суд не здобув.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбала житло (за договором купівлі-продажу квартири від 06.05.2016 за адресою: м. Тернопіль, проспект Ст. Бандери, 83в/3) та при укладенні договору купівлі-продажу безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, з змінами і доповненнями (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124.
У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів у готівковій формі фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
З матеріалів справи слідує, що позивач 22.02.2018 звернулася до відповідача з заявою, у якій просила через відповідні органи повернути безпідставно сплачений збір у сумі 2117,50 грн. Така заява відповідачем залишена без задоволення, відповідне подання не сформоване, кошти не повернуті.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено безпідставно, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 2117,50 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
При цьому протиправною є відмова ТОУ ПФУ ТО щодо повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2117,50 грн., оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Водночас, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 (місце проживання: прос. ОСОБА_7, 83в/3, м. Тернопіль, 46000, РНОКПП НОМЕР_1) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 37977726) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (код ЄДРПОУ 40377598, вул. Руська, 17, м. Тернопіль, Тернопільська обл.) сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (код ЄДРПОУ 37977726, бульвар Тараса Шевченка, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл.) подання про повернення ОСОБА_3 (місце проживання: прос. ОСОБА_7, 83в/3, м. Тернопіль, 46000, РНОКПП НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 2117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (код ЄДРПОУ 40377598, вул. Руська, 17, м. Тернопіль, Тернопільська обл.) в користь ОСОБА_3 (місце проживання: прос. ОСОБА_7, 83в/3, м. Тернопіль, 46000, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір на суму 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. згідно квитанції № 24465 від 05.03.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 червня 2018 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.