про залишення позовної заяви без руху
06 червня 2018 року справа № 823/2194/18
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/2194/18
за позовом ОСОБА_1
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський»
про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.
04.06.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», просить:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо невключення повної інформації до переліку вкладників та зобов'язати уповноважену особу включити дані про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду стосовно гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1 150532,82 грн. та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.09.2016 № 42/2 «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є «нікчемними» в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.04.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» в розмірі 150 532,82 грн.
Вивчивши позовну заяву, суддя зазначає, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст.4 КАСУ суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг(п.7 ч.1); публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.2 ч.1).
В обґрунтування позовних вимог щодо публічно-правового спору позивач зазначає про п.25 постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», однак не враховує ч.2 ст.113 КАСУ, де визначено: суд може посилатися у рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, що у ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань. Зокрема у рішенні ВРП № 3135/1дп/15-17 зазначено: з метою встановлення, визначеного законом, суду для вирішення вимоги суди не проаналізували приписів стосовно юрисдикції адміністративних судів. У постанові від 15.06.2016 № 21-286а16/826/20410/14 колегією суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палатою в господарських справах Верховного Суду України зроблено висновок, що на спори, що виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування ЄКПЛ (п.1 ст.32 ), у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04 (п.58) зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Директивою ЄС «Щодо схем гарантування депозитів» від 30.05.1994 94/19/ЄС визначено, що кожна держава-член забезпечує, що на її території запроваджується і офіційно визнається одна або більше схем гарантування депозитів та надано поняття: «депозит», що означає кредитове сальдо, що виникає по сумах, залишених на рахунку, або внаслідок тимчасових обставин, що склалися після звичайних банківських операцій, і яке кредитна установа повинна сплачувати відповідно до прийнятих юридичних або контрактних положень, і будь-який борг, підтверджений свідоцтвом, виданим кредитною установою; «кредитна установа» означає суб'єкт підприємницької діяльності, діяльність якого полягає в отриманні від громадськості депозитів або інших коштів на зворотній основі та надання кредитів за свій власний рахунок. Держави-члени можуть передбачити, що певні вкладники або депозити виключаються з гарантії або ж їм надається нижчий рівень гарантій (ч.2 ст.7). Держави-члени забезпечують, що права вкладників на компенсацію можуть бути предметом позову з боку вкладника проти схеми гарантування депозитів (ч.6 ст.7).
Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (Рішення виконавчої дирекції ФГВФО 09.08.2012 № 14 (у редакції рішення 26.05.2016 № 823) визначено: отримувач - особа, яка отримує гарантовану суму відшкодування; гарантована сума за рахунком - умовна сума, що розраховується Фондом із загальної суми залишку коштів на рахунку та відсотків, зменшених на суму податку, та є частиною гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами одного вкладника в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а у разі ліквідації банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - на день початку ліквідації банку.
Позивачу необхідно врахувати таке регулювання у контексті учасників спору щодо вимоги: «не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО стосовно гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1» та залучення осіб про яких йдеться у позові.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (ст.3) передбачено: Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в НБУ, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку. Органи державної влади та НБУ не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з НБУ та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства. Виконавча дирекція Фонду має повноваження щодо джерел формування коштів Фонду: Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження щодо джерел формування коштів Фонду (ст.12): приймає рішення про встановлення спеціального збору до Фонду або диференційованих зборів до Фонду залежно від ризиків банків; приймає рішення про розміщення облігацій, видачу векселів та подає його на затвердження адміністративній раді Фонду; приймає рішення про необхідність залучення кредитів Кабінету Міністрів України, Національного банку України та/або безповоротної фінансової допомоги за рахунок Державного бюджету України; подає на затвердження адміністративній раді Фонду інвестиційний план Фонду; приймає рішення про інвестування коштів Фонду відповідно до інвестиційного плану; приймає рішення про нарахування та стягнення пені за несвоєчасне перерахування банком зборів до Фонду; приймає рішення про перенесення строку сплати регулярного збору до Фонду у випадках, визначених цим Законом.; приймає рішення про необхідність залучення кредитів КМУ, НБУ та/або безповоротної фінансової допомоги за рахунок Державного бюджету України.
Цивільним кодексом України визначено: банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантують перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником(ст.560); у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ст. 563).
Згідно ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна.
У додатках до позову надано копію договору добровільного страхування № К 980-021-000175526, де предмет договору - майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані із збитками при здійсненні страхувальником ОСОБА_1 господарської діяльності (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1). Позивачеві необхідно надати суду відомості щодо наявності/відсутності статусу фізичної особи-підприємця, настання страхового випадку, заборгованості за договором.
Позивачем не розмежовано публічно-правові управлінські функції з огляду на акти реалізації повноважень та приватно-правові договірні відносини, зокрема щодо визнання нікчемним переказу коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь позивача та визнання нікчемним (недійсним) як договору банківського рахунку та/або договору про отримання коштів, не вказано чи отримував відмову від Уповноваженої особи ФГВФО (коли, якого змісту) як доказ порушення прав відповідачем. На виконання повноважень уповноважена особа Фонду: діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст. 38 Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (ч.2 і ч.3 ст. 37 Закону №4452-VI). Згідно ч.2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Оскільки відповідач видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку, то позивачеві необхідно уточнити про які саме публічно-владні управлінські функції відповідача йдеться у контексті зазначених у позові відносин та нікчемності правочинів і про визнання протиправними у відповідний час бездіяльності чи дій та/або вирішення спору про право. У додатках до позову представник ПАТ «Банк Михайлівський» за довіреністю Т.М.Литвин повідомляє, що на рахунок ОСОБА_1 було безпідставно та у порушення вимог діючого законодавства України зараховано кошти, що належать ПАТ «Банк Михайлівський» і право на такі кошти не виникає, а подальше розпорядження є нікчемним (на момент проведення транзакції ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не мало у своєму розпорядженні достатньої кількості залишку власних коштів для проведення розрахунків за договором від 14.04.2016 № 980-021-000221598 всупереч прямої заборони НБУ). Натомість, зі змісту відповіді вбачається спір про право на кошти між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», у позовній вимозі йдеться про нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів - (ким) ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» в сумі 150532 грн. 82 коп.
Позивач формулює вимогу про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення повної інформації до переліку вкладників стосовно гарантованої суми належної до виплати позивачеві у сумі 150532 грн. 82 коп., проте не зазначає які саме відомості мають бути зазначені, прийнятні, зрозумілі і оцінені, достатні у контексті відновлення порушеного права чи законного інтересу та не зазначає про суб'єкта чи закон, що визначає таку належність з огляду на умовність суми, що розраховується Фондом із загальної суми залишку коштів на рахунку та відсотків, зменшених на суму податку, та є частиною гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами одного вкладника в межах граничного розміру відшкодування.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Законом України «Про судовий збір» передбачено (ст.9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. КАС України встановлено (ч.3 ст.161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовних вимогах йдеться про відновлення порушеного права на виплату 150532 грн. 82 коп., проте судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. сплачено за вимогу немайнового характеру щодо інформації як передумови очікування такої виплати і скасування наказу про затвердження висновків колегіального органу про нікчемність правочинів (транзакції). Позивач покликається на рекомендації пленуму ВАСУ від 05.02.2016 №2 щодо однієї вимоги, проте не зазначає, коли рекомендації стали обов'язковими для суду у контексті ч.5 ст.242 КАС України. Згідно п.23 ч.1 ст.4 КАСУ похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). ВГСУ (ЄДРСР 65283048) зазначив: оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли не з договору споживчого кредиту, а з договору банківського вкладу, позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд зазначає що за вимогу майнового характеру належить сплатити судовий збір у сумі 2258 грн. (150532 грн. 82 коп. х 1,5 %), натомість позивачем за вимогу майнового характеру сплачено лише 704 грн. 80 коп.
Із загальнодоступної інформації ЄДРСР 70956091 відомо: наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними викладені в акті №2 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
Відповідно до п.п. 4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач зазначає про бездіяльність відповідача, посилаючись на те, що «з листів в матеріалах справи вбачається неодноразові звернення позивача щодо причин неповернення вкладених коштів», проте у додатках надано лише копію листа від 06.04.2018 №3Г/62 (у відповідь на заяву від 03.04.2018) за підписом ОСОБА_3.
Згідно з частинами 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В адміністративному позові без зазначення номера від 04.05.2018 (вх. № 10628/18 від 04.05.2018 Черкаського окружного адміністративного суду) ОСОБА_1, зокрема, просить скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.09.2016 № 42/2 «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є «нікчемними в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.04.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 150532,82 грн.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України строк звернення позивача до суду з даним позовом про скасування в частині вказаного наказу закінчився у лютому 2017 року, а до Черкаського окружного адміністративного суду позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів 04.06.2018, тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду. У порушення вимог ст.161 КАС України позивач не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не додав доказів поважності причин його пропуску.
З огляду належного обрання позивачем способу захисту, варто зважати на ефективність у контексті ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни (Chahal проти Сполученого Королівства, 22414/93, п.145).
Згідно ст.139 КАСУ у разі задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Уповноважена особа ФГВФО є працівником Фонду, який не значиться у Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів і не має бюджетних асигнувань. Згідно Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу бюджетних коштів) надається довідка про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. Доступ до бази даних Єдиного реєстру мають всі органи Казначейства в межах відповідної території в режимі он-лайн. У ФГВФО відсутній статус розпорядника бюджетних коштів, який отримує бюджетні асигнування, ФГВФО не зареєстрований в Єдиному реєстрі, що формується відповідно до Порядку, затвердженого наказом МФУ від 22.12.2011 № 1691.
У прохальній частині зазначено: судові витрати покласти на відповідачів, натомість визначено одного відповідача - Уповноважену особу ФГВФО, яка складає реєстр акцептованих вимог та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. В обґрунтуванні позовних вимог йдеться про ФГВФО як особу публічного права.
Згідно Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
ЄСПЛ в п. 50 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначає, що вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Законом України «Про запобігання корупції»( ч.2 ст.3) визначено коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення, до яких, зокрема, належать посадові особи юридичних осіб публічного права, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.4 ст. 26 Закону №4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Із загальнодоступної інформації ЄДРСР відомо (69503857): досудовим розслідуванням встановлено, що ПАТ «Банк Михайлівський» виступив повіреним від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» (ЄДРПОУ 39841850) згідно з Договорами доручення на підставі яких здійснив залучення грошових коштів понад 1,5 млрд. грн. на рахунки цих небанківських фінансових установ у позику від фізичних осіб на підставі укладених з ними договорів; http://reyestr.court.gov.ua/Review/71029551 - досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку травня 2016 року ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», будучи службовою особою, яка постійно виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, з метою пособництва у розтраті коштів ПАТ «Банк Михайлівський», вступив у попередню змову з головою Правління ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_6, заступником голови правління ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами, спільно з якими розробили злочинний план, що полягав у виведенні активів з банку. В порушення обмежень встановлених постановою Правління Національного банку України №917/БТ від 22.12.2015 із наступними змінами, ОСОБА_3, виконуючи свої службові обов'язки, достовірно знаючи, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» є пов'язаною з ПАТ «Банк Михайлівський» особою, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановленими досудовим слідством особами, ОСОБА_3 реалізував наступну злочину схему. На офіційному сайті ФГВФО розміщено інформацію: Фонд гарантування надавав докази, що суми, що обліковувались на рахунках левової частки фізичних осіб, є лише бухгалтерськими записами, здійсненими без надходження реальних коштів. Відтак, можна говорити про наявність обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а самі безпідставно сформовані на рахунках суми коштів кваліфікувати, як засіб вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони дають можливість фізичним особам безпідставно заволодіти грошовими коштами Фонду гарантування у вигляді відшкодування гарантованих сум за вкладами. http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/42-ukr-fin-svit/29948-fond-harantuvannia-zaklykaie-pravookhoronni-orhany-nehaino-vidreahuvaty-na-fakty-shakhraiskykh-dii-zdiisnenykh-z-metoiu-otrymannia-harantovanoho-vidshkoduvannia-psevdo-vkladnykamy-banku-ufs.
На офіційному сайті ФГВФО http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/171-pat-bank-mykhaylivskyy Уповноваженими особами ПАТ «Банк Михайлвський» значаться: ОСОБА_3, ОСОБА_4; термін ліквідації банку 13.07.2016 - 12.07.2018. Місцезнаходження уповноваженої особи та адреса для листування: вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01601. Позивачеві варто врахувати вимоги ст.25 КАСУ: адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом, враховуючи, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
ЄСПЛ у рішенні від 26.06.2016 у справі Суханов та Ільченко проти України, № 68385/10 та 71378/10, § 53 зазначає, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним стосовно переслідуваної мети, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі Former King of Greece and Others проти Греції, № 25701/94, п. 79, п.82).
Позивачеві на підтвердження обставин необхідно надати докази і зазначити про поновлення якого саме права просить у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку яких саме суб'єктів, яким індивідуальним чи іншим актом на виконання яких публічно-владних управлінських функцій вбачається втручання, зміна, виникнення, припинення прав і обов'язків.
Згідно п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують викладені обставини. Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач на підтвердження перерахування коштів надає квитанцію від 14.01.2016 у сумі 150000 грн. (отримувач: ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», АТ «ОТП Банк», 39140702) у призначенні платежу зазначено: перерахування залучених коштів згідно договору №980-021-000175526 від 14.01.2016.
Відповідно до ч.7 ст.137 «заходи забезпечення позову» ГПК України: не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт (ч.8 ст.137).
Директивою Європейського парламенту і Ради (ЄС) від 20.05.2015 2015/849 про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 648/2012 Європейського Парламенту та Ради і припиняє дію Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради і Директиви Комісії 2006/70/ЄС закріплено, що регуляторно-технічні стандарти щодо надання фінансових послуг повинні забезпечувати послідовну гармонізацію та адекватний захист вкладників, інвесторів та споживачів (п.61).
Захист повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці ( ЄДРСР 61532972 - відповідачем (зобов'язаною стороною у справі) виступає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» місцезнаходження є м. Київ; ЄДРСР 61783768 - у спорах, пов'язаних з банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджена процедура ліквідації, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та пріоритетними відносно інших законодавчих актів), зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України, 05.04.2005, № 38722/02, п. 75). Позивачеві у контексті захисту цивільного інтересу варто визначитись зі змістом позовних вимог, способом захисту та предметною юрисдикцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 4, 6-14, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова