06 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/830/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000029/2 від 11.04.2018 року,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС № UA508070/2018/000029/2 від 11.04.2018 року про коригування митної вартості товарів. Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, а посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є надуманими. Позивач зазначає, що документи ним подані у обсязі, достатньому для визначення відповідачем митної вартості задекларованого товару, оскільки містять усю необхідну інформацію про вартість товару, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Також, позивач зазначає, що у зв'язку із згаданим рішенням про коригування митної вартості товарів, він був змушений додатково надмірно сплатити суму податку в розмірі 46615,58 грн. Позивач вважає, що рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості № UA508070/2018/000029/2 від 11.04.2018 року є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Ухвалою суду від 07.05.2018 відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
25.05.2018 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якому вказує, що Херсонська митниця ДФС перейменована у Митницю ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі постановою КМУ від 28.03.2018 № 296. Декларантом ТОВ "Строй Мир" за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару "Качелі садові, стільці, крісло-шезлонг переносні з металевим каркасом оббиті тканиною", "Столи розкладні переносні", "Набір аксесуарів у ванну кімнату", "Килим з синтетичного матеріалу", "Сидіння-обідок для унітазу", "Розкладачки переносні", "Йоршик з пластику", країна походження Китай, якій присвоєно номер UA508070/2018/000369. Товар ввезено на умовах поставки CIF-CHORNOMORSK (Україна) на виконання умов договору від 15.01.2018 № UACH-18/01/15, укладеного між ТОВ "Строй Мир" та компанією YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED (Китай). Під час надходження декларації, відповідно до гл. 52 МК України та п.4.5.4 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі АСАУР), за результатами якої визначено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур. Зокрема, за результатами оцінки ризику щодо МД UA508070/2018/000369 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками із формами контролю (контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребувати документи, які підтверджують митну вартість). Перевіркою документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, було встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні були включені до вартості товару. Позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ст. 53 МК України. Декларантом надано документи (прайс-лист фірми YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED; бізнес-пропозицію фірми YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED; висновок Херсонської ТПП). Декларантом не було надано документи, що містять відомості про витрати на страхування та транспортування вантажу, виписку з бухгалтерської документації, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші документи, наприклад, калькуляцію вартості виготовлення товару. Перевіркою додатково поданих документів було встановлено наявність розбіжностей в них. Так, в поданому до митного оформлення контракті № CH-UA- 15/12/16 від 15.12.2016, згідно пункту 3.1, поставка товару здійснюється на умовах CІF Odessa. В ІНКОТЕРМС-2010 зазначено, що умови поставки СІР - "вартість. страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару па борі судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов'язаний укласти контракт (договір) перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям. Відповідно до пункту 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування повинні включатися до вартості товару. Відповідач зазначає, що у зв'язку із невизнанням органом доходів і зборів митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості, її було скориговано та визначено за резервним методом, відповідно до ст. 64 МК України. В рішенні про коригування митної вартості № UA508070/2018/000029/2 від 11.04.2018 зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. З урахуванням вищезазначеного, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Також, в прохальній частині відзиву на адміністративний позов, відповідач - Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, просить суд розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Розглянувши дане клопотання та враховувавши незначну складність справи, наявність необхідних матеріалів позовної заяви, суд не вважає за доцільне розглядати справу в судовому засіданні з викликом сторін, а тому відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.
15 січня 2018 року між ТОВ "Строй Мир" (Покупець) та YIWU UNIQUECN TRADING CO LMITED (Продавець) був укладений контракт № UACH-18/01/15. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару:
- Товар № 1: качелі садові, стільці, крісло-шезлонг переносні з металевим каркасом - код товару 94017100;
- Товар № 2: столи розкладні переносні з металевим каркасом - код товару 94032080;
- Товар № 3: набір аксесуарів у ванну кімнату - код товару 39249000;
- Товар № 4: килим з синтетичного матеріалу-поліестер - код товару 57029290;
- Товар № 5: сидіння-обідок для унітазу з кришкою - код товару 39222000;
- Товар № 6: розкладачки переносні з металевим каркасом - код товару 94032020;
- Товар № 7: йоршик з пластику - код товару 96039099.
10.04.2018 декларантом підприємства ТОВ "Строй Мир" за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару, якій присвоєно номер № UA 508070/2018/000369. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в сумі 15616,15 доларів США.
На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України: пакувальний лист (0271); рахунок-фактур (інвойс) (0380), коносамент (0705), автотранспортна накладна (0730), декларація про походження товару (0862); зовнішньоекономічний договір (контракт) (код 4104); доповнення до зовнішньоекономічного контракту (4103); договір про надання послуг митного брокера (4207).
Херсонською митницею ДФС, на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої ТОВ "Строй Мир" митної вартості товарів, запропоновано надати позивачу наступні додаткові документи: 1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Декларантом додатково було надано відповідачу нижчевикладені документи: прайс-лист від постачальника (продавця); комерційна пропозиція; висновок ТПП.
11.04.2018 р. Херсонською митницею ДФС самостійно була визначена митна вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA508070/2018/000029/2 за резервним методом, та визначено наступну митну вартість товарів:
Товар № 1: качелі садові, стільці, крісло-шезлонг переносні з металевим каркасом - код товару 94017100 - 15234,03 грн.;
- Товар № 2: столи розкладні переносні з металевим каркасом - код товару 94032080 - 1082,44 грн.;
- Товар № 3: набір аксесуарів у ванну кімнату - код товару 39249000 - 2102,36 грн.;
- Товар № 4: килим з синтетичного матеріалу-поліестер - код товару 57029290 - 2703,20 грн.;
- Товар № 5: сидіння-обідок для унітазу з кришкою - код товару 39222000 - 890,56 грн.;
- Товар № 6: розкладачки переносні з металевим каркасом - код товару 94032020 - 1950,00 грн.;
- Товар № 7: йоршик з пластику - код товару 96039099 - 251,80 грн., усього
Позивач зазначає, що у зв'язку із згаданим рішенням про коригування митної вартості товарів, він був змушений додатково надмірно сплатити 46615,58 грн. ввізного мита та ПДВ.
Оформлено картку відмови № UА508070/2018/00033 від 04.11.2018 в митному оформленні декларації.
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати його протиправним та скасувати.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Херсонський окружний адміністративний суд приходить до наступного висновку.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема,: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що документи на підтвердження митної вартості містять розбіжності: в поданому до митного оформлення контракті № UACH-18/01/15 від 15.01.2018 згідно 4.2 не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Також у рішенні зазначено, що декларантом не подано: 1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Суд зазначає, що відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять: умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 6 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Відповідно до Інкотермс-2010 термін CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування. Таким чином, за умови поставки CIF згідно умов контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування вже були включені продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в тому числі визначати вартість страхування митним законодавством не передбачається. Окремого страхування товару декларантом не здійснювалося. Правила Інкотермс також не передбачають обов'язкового надання Покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не має). Отже, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та транспортування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.
В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Що стосується відсутності платіжного документа про оплату товарів,то умови контракту передбачають обов'язок позивача оплатити товар протягом 30 днів після отримання товару на склад.
Суд зазначає, що частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Суд застосовує рішення ЄСПЛ від 22.11.2007 р. у справі "Україна-Тюмень" проти України", у п. 49 якого суд вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом" ("subject to the conditions provided for by law"), а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". У п. 55 надано тлумачення "пропорційності втручання" в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" ("fair balance") між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Контролюючим органом не було наведено і жодних обґрунтованих обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у нього законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів для митного оформлення заявленого товару. Крім того, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000029/2 від 11.04.2018.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений ТОВ "Строй Мир" судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Задовольнити у повному обсязі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мир" (ЄДРПОУ 41688915, місцезнаходження: вул. Миколаївське шосе, 5 км, м. Херсон, 73000) до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000, ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000029/2 від 11.04.2018 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці Державної фіскальної служби України № UA508070/2018/000029/2 від 11.04.2018 року.
Стягнути з Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 5.2.2