Справа № 822/1610/18
іменем України
04 червня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом від 27.04.2018, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 10398,24 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 1175,00 грн. і 1375,00 грн. та одноразової премії в сумі 950,00 грн. і 4700,00 грн. згідно довідок, виданих Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького та Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, починаючи з 01.04.2018.
В обгрунтування позову вказав на порушення відповідачем ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та його прав і зазначив, що звертався до відповідача з заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням при обчислені пенсії всіх складових грошового забезпечення, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соціальне страхування. Листом №848/Д-8 від 06.04.2018 відповідач повідомив, що одноразові премії, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не носять постійного характеру та не є щомісячними, тому підстав для їх включення до складу грошового забезпечення немає. Вважає таке рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 02.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ухвали суду від 16.05.2018 клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін - залишено без задоволення.
15.05.2018 відповідач подав Відзив на позовну заяву, в якому вказує, що одноразові премії, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не носять постійного характеру та не є щомісячними, тому підстав для їх включення до складу грошового забезпечення з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до ОСОБА_2, немає (стор. 29-31).
З'ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог, так і заперечень, перевіривши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію з 14.12.2013 за вислугу років відповідно до ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
27.03.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з ОСОБА_3 від 27 березня 2018 року (далі - Заява від 27.03.2018), в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням при обчислені пенсії всіх складових грошового забезпечення, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також, до заяви додав Довідки, видані Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького та Північним регіональним управлінням прикордонної служби України про додаткові види грошового забезпечення з додатком на 4-х аркушах (стор. 8).
Листом №848/Д-8 від 06.04.2018 відповідач повідомив ОСОБА_1, що одноразові премії не носять постійного характеру та не є щомісячними, тому підстав для їх включення до складу грошового забезпечення немає. Матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не зазначені в ст. 43 ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та у п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, тому їх не може бути включено до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до ОСОБА_2. Роз"яснено, що у разу незгоди з наданим роз"ясненням заявник може оскаржити його до Пенсійного фонду України або в судовому порядку (стор. 9-10).
Отже, відповідач вирішив подану позивачем ОСОБА_3 від 27.03.2018 згідно з ОСОБА_2 України "Про звернення громадян", який визначає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 15 ОСОБА_2 України "Про звернення громадян" визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно з ст.19 ОСОБА_2 України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Суд вважає, що відповідач у порушення вимог ст.15, ст.19 ОСОБА_2 України "Про звернення громадян" не об"єктивно і з порушенням вимог ОСОБА_2 вирішив ОСОБА_3 від 27.03.2018, так як у відповіді, оформленій Листом №848/Д-8 від 06.04.2018 зробив висновки, які не відповідають законодавству враховуючи наступне.
Частиною 3 ст. 43 ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим ОСОБА_2, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1-3 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі - Порядок №393), пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Згідно ч. 2 ст. 9 ОСОБА_2 України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294), упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 Постанови №1294).
Згідно з схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до Постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 ОСОБА_2 № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 ОСОБА_2 №2011-ХІІ, гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 ОСОБА_2 №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Твердження відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та одноразова премія не можуть враховуватись при обчисленні розміру пенсії, навіть якщо з них було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки дані виплати не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними) є безпідставними, оскільки аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 № 1-9/2015 яким надано тлумачення положень частини третьої статті 63 ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є безпідставним, оскільки стосується перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим ОСОБА_2, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі №346/2949/17 (адміністративне провадження № К/9901/3333/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
При цьому, відповідач не роз"яснив позивачу порядок вирішення його питання відповідно до ОСОБА_2 № 2262-XII і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ОСОБА_2 України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3-1) .
Статтею 63 ОСОБА_2 №2262-XII визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим ОСОБА_2, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього ОСОБА_2 провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з п. 23 Порядку 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 ОСОБА_2. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Разом з тим, ч. 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, висновку Верховного Суду від 20.02.2018 по справі №346/2949/17 (адміністративне провадження № К/9901/3333/17) та встановлених обставин у цій адміністративній справі, і позовної вимоги про зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, суд прийшов до висновку, що наявні підстави для захисту прав позивача шляхом визнання неправомірним роз"янення відповідача у формі листа за №848/Д-8 від 06.04.2018. При цьому, суд не може зобов"язати відповідача задовольнити вимогу ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, так як позивач не дотримався вимог ОСОБА_2 №2262-XII і Порядку №3-1. Тобто, відповідач у випадку звернення позивача у встановленому порядку повинен вирішити його заяву (Додаток №1 Порядку №3-1) по суті з прийняттям відповідного рішення, якого у цьому випадку немає.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись Законами України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29001, код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код 21318350) про зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним роз"янення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у формі листа за №848/Д-8 від 06.04.2018 щодо вирішення Заяви ОСОБА_1 від 27.03.2018 про перерахунок пенсії згідно наданих копій довідок про додаткові види грошового забезпечення.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29001, код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.
Повне рішення складене 04 червня 2018 року
Головуючий суддя ОСОБА_4