202/1883/18
1-кп/202/265/2018
06 червня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040660000422 від 13 березня 2018 року та №12018040660000564 від 11 квітня 2018 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпро, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.ст.. 190 ч.1, 190 ч. 2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 , 08 березня 2017 року близько 23 години 55 хвилин перебував в приміщенні «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Миру, буд. 33 де зустрів охоронця вищевказаного магазину, а саме ОСОБА_6 ..
В ході розмови, обвинувачений ОСОБА_3 побачив у потерпілого мобільний телефон марки «Samsung j5» золотого кольору і в цей момент у нього раптово виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, умисно, не маючи на меті повернути належне потерпілому майно, з корисливих мотивів, попрохав в останнього мобільний телефон для здійснення дзвінка, на що ОСОБА_6 будучи введеним в оману щодо дійсних намірів обвинувачений ОСОБА_3 , спрямованих на заволодіння майном шляхом обману (шахрайство) надав свою згоду та передав останньому свій мобільний телефон.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, обвинувачений ОСОБА_3 , шляхом обману потерпілого, умисно, з корисливих мотивів, під вигаданим приводом, а саме необхідності здійснення дзвінка, взяв мобільний телефон марки «Samsung j5» золотого кольору, який належить потерпілому та роблячи вигляд, що здійснює телефонний дзвінок, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, а саме заклавши його до ломбарду, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 2987, 06 гривень.
Далі, обвинувачений ОСОБА_3 , 09 квітня 2018 року близько 13 години 00 хвилин знаходився на дитячому майданчику біля будинку №51 на пр. Миру у м. Дніпро з раніше знайомим йому ОСОБА_7 , де в ході спілкування, обвинувачений ОСОБА_3 побачив у потерпілого мобільний телефон марки «Redmi 4А» і в цей момент у нього раптово виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), реалізуючи який, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, не маючи на меті повернути належне потерпілому майно, з корисливих мотивів, попрохав у ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Redmi 4А» під приводом здійснення телефонного дзвінка, на що ОСОБА_7 , будучи введеним в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_3 , спрямованих на заволодіння майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), надав свою згоду, після чого, отримавши від ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Redmi 4А», не маючи наміру його повертати, обвинувачений ОСОБА_3 , доводячи свій злочинний намір до кінця, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, заволодівши чужим майном шляхом зловживання довірою та утримуючи вказаний мобільний телефон при собі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 2 095 гривень.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 виразилися у:
- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 190 ч.1 КК України;
- заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, та підтвердив фактичні обставини викладені у обвинувальних актах.
Від потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшли заяви про проведення судового розгляду без їх участі, та відсутність претензій морального та матеріального характеру.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
При визначенні заходу примусу ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, обставин що обтяжують покарання судом не встановлено, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;
- за ч.2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на два роки.
На підставі ст. 70 ч.1 КК УкраїниОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю злочинів, обравши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначив покарання у виді обмеження волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину, покладаючи на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати для проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 170 гривень, 300 гривень.
Речовий доказ - мобільний телефон «Redmi 4А» залишити потерпілому ОСОБА_7 як власнику.
Речовий доказ - компакт-диски з відеозаписами камер спостереження, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, в той же строк з дня вручення копії вироку.
Головуюча: ОСОБА_1