ЄУН 229/1300/18
Номер провадження 2/229/476/2018
(заочне)
06 червня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Петрова Є.В.,
при секретарі Цукаревій К.А. ,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області про надання додаткового строку на прийняття спадщини,
11.04.2018 року ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області про надання додаткового строку на прийняття спадщини, у якому просив визнати причини на пропущення строку для прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий тримісячний строк для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 17 травня 2011 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок своєї смерті зробила заповіт. Згідно заповіту ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_2 належну їй на праві власності земельну ділянку - площею 4,53 га, яка розташована на території Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області. Позивач дізнався про існування вказаного заповіту у січні 2017 року та пізніше через свого представника про смерть заповідача. На своє звернення до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області 02 лютого 2017 року позивач отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_4 серія І-НО №977768.
Вважає, що шестимісячний строк пропущений ним з поважних причин, тому звернувся до суду із позовом для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 з'явилася, підтримала вимоги позивача з підстав викладених в позові, просить їх задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, не надали суду заяву про поважність пропуску судового засідання та про відкладення розгляду справи, відзиву із запереченнями на позов до суду також не надходив.
Враховуючи, що причина неявки відповідача є неповажною, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши усі докази зібрані в справі в їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права суд дійшов до таких висновків.
У відповідності до ст.ст. 13, 82ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суд, перевіривши матеріали справи наданими доказами, дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, ОСОБА_4 склала заповіт 17 травня 2011 року, в якому заповідала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,53 га, кадастровий номер 1425555200-05-000-0670, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області, належну їй на праві власності на підставі державного акту серії ДН №099662 від 16.03.2005 р., зареєстрований за №01.05.170.00255 (а.с.5,6). Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_5
22.07.2011 року померла заповідач ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НО № 977768 від 02 лютого 2017 року, виданим Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій, актовий запис №26 від 22 березня 2012 року, зроблений у виконавчому комітеті Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області (а.с. 7). Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом та законом.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 51740504 від 27.04.2018 р., заповіт посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу від 17.05.2011 р. за реєстровим № 2386 від імені ОСОБА_4І, є чинним.
Згідно інформації від Дружківської державної нотаріальної контори від 27.04.2018 року, в Єдиному реєстрі спадкових справ, інформація щодо наявності відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлої 20 березня 2012 року відсутня, тобто спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с. 30)
Таким чином, позивач є спадкоємцем померлого за заповітом і відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець для прийняття спадщини мав подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Позивач вказаних дій не виконав.
За ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Часом відкриття спадщини, згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, позивач має право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 як спадкоємець за заповітом.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, позивач є спадкоємцем померлої за заповітом і відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець для прийняття спадщини мав подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Позивач вказаних дій не виконав.
У відповідності до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. У відповідності до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Разом з тим, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
В позовній заяві позивач зазначає, що він не проживав зі спадкодавцем за заповітом, а нотаріус не вчиняв дій щодо розшуку та повідомлення її як спадкоємця за заповітом, про існування заповіту їй стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Судом встановлено, що нотаріус не проводив розшук можливих спадкоємців, а тому позивач дізнався про наявність заповіту вже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з позовної заяви, причиною пропущення позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини було необізнаність позивача про наявність заповіту складеного заповідачем на його ім'я, неможливість своєчасно отримати інформацію щодо смерті заповідача, бо позивач не перебуває у родинних зв'язках із померлим, а також його не було повідомлено належним чином про відкриття спадщини після померлої та права на вказану земельну ділянку.
Тому, дізнавшись про наявність заповіту та смерть заповідача, він вчасно не мав можливості звернутись до нотаріуса, з метою оформлення спадщини.
Суд вважає, що такі пояснення позивача щодо причин пропуску строку для звернення в нотаріальну контору з приводу прийняття спадщини є зрозумілими і переконливими. Більш того, ці пояснення позивача ніким не спростовані.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач від прийняття спадщини не відмовлявся, що також підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті заповідача пропущено з поважних причин, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 258-261, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Верхньоторецької селищної ради Ясинуватського району Донецької області про продовження строку для прийняття спадщини задовольнити в повному обсязі.
Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: Донецька обл., м.Ясинувата, квартал 100АДРЕСА_1, додатковий строк у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла 20 березня 2012 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом тридяти днів після проголошення рішення.
В разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 06 червня 2018 року
Суддя: Є. В. Петров