06 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/831/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000031/2 від 13.04.2018 року,
встановив:
ТОВ "Строй Мир" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС № UA508070/2018/000031/2 від 13.04.2018 р. про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час декларування товарів у порядку встановленому законодавством, позивачем була заявлена самостійно визначена митна вартість товарів на суму 36558,33 доларів США. На підтвердження митної вартості позивачем був наданий повний пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. Однак, 16.04.2018 р. відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом, внаслідок чого позивач був змушений додатково сплатити за товар № 1 суму ПДВ в розмірі 63778,92 грн. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно, на його думку, не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості.
25.05.2018 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якому вказує, що Херсонська митниця ДФС перейменована у Митницю ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі постановою КМУ від 28.03.2018 № 296. Декларантом ТОВ "Строй Мир" за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару "Профіль з алюмінієвого сплаву", країна походження Китай, якій присвоєно номер UA508070/2018/000391. Товар ввезено на умовах договору від 06.02.2018 № CH-UA-18/02/06, укладеного між ТОВ "Строй Мир" та компанією METAL GROUP CO., LTD (Китай). Під час надходження декларації, відповідно до гл. 52 МК України та п.4.5.4 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі АСАУР), за результатами якої визначено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур. Зокрема, за результатами оцінки ризику щодо МД № UA508070/2018/000391 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками із формами контролю (по товарах можливе заниження митної вартості; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товарів; ретельно опрацювати подані документи, тощо). Перевіркою документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, було встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність невідповідностей, а саме: заявлена декларантом митна вартість на умовах CIF Чорноморськ (1,463$/кг або 2,295$/шт та 2,21$/шт.) є меншою ніж прямі витрати на виробництво товару. Згідно наявної у митниці інформації вартість первинного алюмінію на Лондонській біржі металів становила 2178,99 $/т, вартість алюмінієвого сплаву - 1832,08 $/т. Тобто, задекларована митна вартість готового виробу, з урахуванням витрат на транспортування з Китаю до України, є меншою ніж вартість сировини з якої він виготовлений. Позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ст. 53 МК України. Декларантом надано документи (прайс-лист фірми METAL GROUP CO., LTD; бізнес-пропозицію фірми METAL GROUP CO., LTD; висновок Херсонської ТПП). Декларантом не було надано документи, що містились у вимозі митного органу, а саме: інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини та митну декларацію країни експорту. Відповідач зазначає, що у зв'язку із невизнанням органом доходів і зборів митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості, її було скориговано та визначено за резервним методом, відповідно до ст. 64 МК України. В рішенні про коригування митної вартості № UA508070/2018/000031/2 від 13.04.2018 зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. З урахуванням вищезазначеного, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Також, в прохальній частині відзиву на адміністративний позов, відповідач - Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі просить суд розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Розглянувши дане клопотання та враховувавши незначну складність справи, наявність необхідних матеріалів позовної заяви, суд не вважає за доцільне розглядати справу в судовому засіданні з викликом сторін, а тому відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
07.05.2018 р. відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.
На підставі контракту № CH-UA-18/02/06 від 06.02.2018 р. METAL GROUP.,LTD (Продавець) здійснило поставку ТОВ "Строй Мир" (Покупець) алюмінієвого профілю для шафи-купе, металу та радіаторів.
Для здійснення митного оформлення товару позивач через митного брокера ФОП ОСОБА_1 подав до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС митну декларацію, якій присвоєно номер № UA 508070/2018/000391. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в сумі 36558,33 доларів США.
На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України: пакувальний лист (0271); рахунок-фактура (інвойс) (0380), коносамент (0705), автотранспортна накладна (0730), декларація про походження товару (0862); зовнішньоекономічний договір (контракт) (код 4104); доповнення до контракту (4103); договір про надання послуг митного брокера (4207).
Декларантом додатково було надано відповідачу такі документи: прайс лист, комерційну пропозицію, висновок ТПП.
В результаті розгляду поданих декларації та документів, відповідачем винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000031/2 від 13.04.2018 р., яким визначено наступне. Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що складові митної вартості (фактурна вартість) достовірно документально не підтверджено. Заявлена декларантом митна вартість на умовах CIF Чорноморськ (1,46 дол/кг або 2,295 дол/шт та 2,21 дол/шт) є меншою ніж прямі витрати на виробництво товару. Згідно наявної у митниці інформації (лист ДФС від 30.03.2018 № 9620/7/99-99-19-02-02-17) вартість первинного алюмінію на Лондонській біржі металів становила 2178,99 дол/т, вартість алюмінієвого сплаву - 1832,08 дол/т. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме:
- копія митної декларації країни відправлення;
- інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу (митне оформлення аналогічного товару, з аналогічною країною виробництва, на аналогічних умовах поставки), а саме 1,95 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 25041 * 1,95 = 48829,95 дол. США. Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації , що наявна у митного органу.
Другорядні:
- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів;
- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;
- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості;
- на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Позивач зазначає, що у зв'язку із згаданим рішенням про коригування митної вартості товарів, він був змушений додатково надмірно сплатити за товар № 1 суму ПДВ в сумі 63778,92 грн.
Відповідно до картки відмови № UA508070/2018/00035 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин відсутності повних відомостей про митну вартість товару.
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати його протиправним та скасувати.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Херсонський окружний адміністративний суд приходить до наступного висновку.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема,: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
При дослідженні оскаржуваного рішення встановлено, що відповідач не зазначив які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи позивач повинен надати для встановлення відповідного показника. Посилання в оскаржуваному рішенні на ціни Лондонської біржі металів є безпідставними, оскільки сторони за контрактом вільні у виборі умов такого контракту, сторони контракту не зобовязані дотримуватись цін, за якими здійснюється торгівля на біржі.
Ненадання додаткових документів (митної декларації країни відправлення, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини), не є підставою для коригування митної вартості товару.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Контролюючим органом не було наведено і жодних обґрунтованих обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у нього законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів для митного оформлення заявленого товару. Крім того, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000031/2 від 13.04.2018 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці Державної фіскальної служби України № UA508070/2018/000031/2 від 13.04.2018 р.
Стягнути з Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 5.2.2