г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/123/18
Номер провадження 1-кп/213/132/18
Іменем України
04 червня 2018 року, Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження №12017040740001606 від 07.12.2017 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, має професійно-технічну освіту, знаходиться в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, на цей час працює неофіційно вантажником, раніше неодноразово судимого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Перерісль Івано-Франківської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працює не офіційно пекарем в пекарні, раніше неодноразово судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження -
сторони обвинувачення:
прокурора
Криворізької місцевої прокуратури № 3 - ОСОБА_5 ,
сторони захисту:
обвинувачених - ОСОБА_3 ,
- ОСОБА_4 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , раніше неодноразово судимий, останні рази: 21.01.2009 року Інгулецьким районний судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднане невідбуті 6 місяців за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 21.03.2006 р. та остаточно засуджено до 4 років 6 місяців позбавлення волі, а також 08.02.2016 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних, встановлених під час проведення досудового розслідування обставин.
Так, ОСОБА_3 , 06.12.2017 року, приблизно о 06:00 годині, знаходячись біля будинку №16 по вул. Панаса Мирного в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, вступив у попередню злочину змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , направлену на таємне викрадення чужого майна, а саме металобрухту на території ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. Після чого, реалізуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 , прослідували на охоронювану територію ПАТ «ПГЗК» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу до приміщення, яке належить ПАТ «ПГЗК», в супереч інтересам власника, з метою подальшого звернення викраденого майна на свою користь, проникли через вибиті раніше невстановленою особою двері до мазутонососної станції ТСЦ ПАТ «ПГЗК», звідки почали виносити лом стальний легковаговий в бік посадки на відстань 100 метрів, знаходячись при цьому на території ПАТ «ПГЗК», здійснивши декілька ходок, таким чином винісши із зазначеної станції лом стальний легковаговий загальною вагою 320 кілограмів, що належить ПАТ «ПГЗК» вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №816/17 від 27.12.2017 року, становить 1792 гривень. Однак, винести вищезазначене майно за територію ПАТ «ПГЗК» не змогли, тим самим злочинні дії до кінця не довели, з причин які не залежали від їх волі, не вчинивши усіх дій які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були викриті працівниками охоронного агентства «Барс» на території ПАТ «ПГЗК».
Обвинувачений ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий, останній раз 13.07.2011 року Широківський районним судом Дніпропетровської області, за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України, до 3 років 7 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 28.03.2011 року, за ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України, покарання у вигляді 3 років 4 місяців обмеження волі, та призначено остаточно к відбуттю покарання на 4 роки позбавлення волі. 11.06.2014 року, на підставі ст. 7 Закону України «Про амністію» ухвалою Дзержинського районного суду звільнений від відбування покарання, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних, встановлених під час проведення досудового розслідування обставин.
Так, ОСОБА_4 , 06.12.2017 року приблизно о 06:00 годині, знаходячись біля будинку №16 по вул. Панаса Мирного в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, вступив у попередню злочину змову з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлену на таємне викрадення чужого майна а саме металобрухту на території ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. Після чого, реалізуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 , прослідували на охоронювану територію ПАТ «ПГЗК» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу до приміщення, яке належить ПАТ «ПГЗК», в супереч інтересам власника, з метою подальшого звернення викраденого майна на свою користь, проникли через вибиті раніше невстановленою особою двері до мазутонососної станції ТСЦ ПАТ «ПГЗК», звідки почали виносити лом стальний легковаговий в бік посадки на відстань 100 метрів, знаходячись при цьому на території ПАТ «ПГЗК», здійснили декілька ходок, таким чином винісши із зазначеної станції лом стальний легковаговий загальною вагою 320 кілограмів, що належить ПАТ «ПГЗК» вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №816/17 від 27.12.2017 року, становить 1792 гривень. Однак, винести вищезазначене майно за територію ПАТ «ПГЗК» не змогли, тим самим злочинні дії до кінця не довели, з причин які не залежали від їх волі, не вчинивши усіх дій які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були викриті працівниками охоронного агентства «Барс» на території ПАТ «ПГЗК».
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтвердив всі обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вину визнав у повному обсязі, просив кримінальне провадження слухати в скороченому порядку, без виклику свідків та дослідження доказів. Пояснив, що на цей час проживає з цивільною дружиною - ОСОБА_6 з якою має спільну дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дружина знаходиться у декретній відпустці, а він працює неофіційно вантажником. У вчиненому кається.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтвердив всі обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вину визнав у повному обсязі, просив кримінальне провадження слухати в скороченому порядку, без виклику свідків та дослідження доказів. Пояснив, що на цей час проживає сам, утриманців не має, знаходиться на лікарняному, працює не офіційно пекарем у пекарні. У вчиненому кається.
Потерпіла сторона, згідно письмової заяви від 29.01.2018 року (а.с. 17), просила кримінальне провадження слухати без їх участі, зазначивши при цьому, що не мають жодної претензії до обвинувачених.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнається судом винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнається судом винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою всіх учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом достовірно з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви у добровільності їх позиції.
Крім того, судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, який зі слів має професійно технічну освіту, працює неофіційно вантажником, проживає у цивільному шлюбі від якого має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (на підтвердження зазначеного доказів надано не було) на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває (т.2 а.с.44,45), за місцем проживання характеризується як особа, на яку не поступало скарг від сусідів (т.2, а.с. 47), раніше не одноразово судимий (т.2, а.с. 41-42), на момент вчинення вищевказаного кримінального правопорушення та постановлення цього вироку судимості є не знятими та не погашеними. При цьому, суд враховує, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, у вчиненому кається, потерпіла сторона не має до нього жодної претензії (а.с. 17).
Окрім того, суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній. На думку органу пробації, його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб) і у разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на нього обов'язків за п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно вимог ст. 66 КК України, судом визнаються його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину
Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом визнається рецидив злочинів.
Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_3 , обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що покарання йому повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі. Підстав для застосування статті 69 КК України судом не знайдено.
При цьому, суд, із врахуванням тяжкості злочину, особи винного ОСОБА_3 та пом'якшуючих обставин справи, на підставі ст.75 КК України, приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку. Разом з цим, в силу вимог п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України, на обвинуваченого слід покласти такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності у нього непогашених та не знятих попередніх судимостей, в силу вимог п.2, ч.2 ст.76 КК України, додатково покласти на нього обов'язок - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, який зі слів має середню освіту - закінчив 12 класів середньо-загальної школи, працює неофіційно пекарем у пекарні (на підтвердження зазначеного доказів надано не було), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває (т.2 а.с.59, 60), за місцем проживання характеризується як особа, на яку не поступало скарг від сусідів (т.2, а.с. 62), раніше не одноразово судимий (т.2, а.с. 56-57), на момент вчинення вищевказаного кримінального правопорушення та постановлення цього вироку судимості є не знятими та не погашеними. При цьому, суд враховує, що ОСОБА_4 вину визнав повністю, у вчиненому кається, потерпіла сторона не має до нього жодної претензії (а.с. 17).
Окрім того, суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній. На думку органу пробації, його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб) і у разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на нього обов'язків за п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно вимог ст. 66 КК України, судом визнаються його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом визнається рецидив злочинів.
Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_4 , обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що покарання йому повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі. Підстав для застосування статті 69 КК України судом не знайдено.
При цьому, суд, із врахуванням тяжкості злочину, особи винного ОСОБА_4 та пом'якшуючих обставин справи, на підставі ст.75 КК України, приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку. Разом з цим, в силу вимог п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України, на обвинуваченого слід покласти такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності у нього непогашених та не знятих попередніх судимостей, в силу вимог п.2, ч.2 ст. 76 КК України додатково покласти на нього обов'язок - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити за правилами частини 9 статті 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази:
- Лом стальний легковаговий загальною вагою 320 (триста двадцять) кілограмів, який вилучено 06.12.2017 року та переданий на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (постанова про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 07.12.2017 року на а.с.13, розписка на а.с. 12) - залишити ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».
Матеріали кримінального провадження №12017040740001606 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/123/18, пр. №1-кп/213/132/18.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Крім того засудженому роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1 .